36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
05.11.2020 Справа № 917/2094/17
Господарський суд Полтавської області у складі у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засідання Отюговій О.І., за участю представника відповідача Бакланова Д. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 10.05.2018 року по справі №917/2094/17
за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго", вул. Софіївська, 68, м. Кременчук, 39600
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022
про врегулювання розбіжностей за додатковою угодою № 2 від 10.11.2017 р. про внесення змін до Договору на транспортування теплової енергії № 1738 від 18.08.2016 р., укладеного між ПАТ "Полтаваобленерго" та КП "Теплоенерго,.
У грудні 2017 року Комунальне підприємство "Теплоенерго" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про врегулювання розбіжностей за додатковою угодою №2 від 10.11.2017 про внесення змін до укладеного між сторонами договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016, а саме викласти абзац 4 пункту 2.2 договору у редакції, запропонованій позивачем; абзац 5 пункту 2.2 договору залишити без змін.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що зміна тарифу на транспортування теплової енергії розподільчими мережами КП "Теплоенерго" на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 1093 від 10.10.2017 є підставою для внесення змін до укладеного між сторонами договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016 в частині встановлення вартості послуг КП "Теплоенерго" з транспортування теплової енергії відповідача за новим тарифом. Так, рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються Комунальним підприємством "Теплоенерго" м. Кременчука" №1093 від 10.10.2017 затверджено тариф на транспортування теплової енергії у розмірі 99,23 грн (з ПДВ) за 1 Гкал, що вводиться в дію з 01.11.2017.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.05.2018 позовні вимоги задоволено. Врегульовано розбіжності за додатковою угодою № 2 від 10.11.2017 про внесення змін до договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016, укладеного між ПАТ "Полтаваобленерго" та КП "Теплоенерго", та викладено: - абзац 4 пункту 2.2 договору у наступній редакції: "З 01.11.2017 вартість послуг Компанії з транспортування теплової енергії Постачальника визначається за ціною 99,23 грн. за 1 Гкал з ПДВ"; - абзац 5 пункту 2.2 договору залишено без змін.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 рішення Господарського суду Полтавської області від 10.05.2018 залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що затверджені рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 1093 від 10.10.2017 тарифи на транспортування теплової енергії розподільчими мережами КП "Теплоенерго" є підставою для внесення змін до абз.4 п. 2.2 договору в редакції, запропонованій позивачем.
Постановою Верховного Суду від 28.11.2018 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 рішення Господарського суду Полтавської області від 10.05.2018 у справі №917/2094/17 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №917/2094/17 скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 та залишено в силі рішення Господарського суду Полтавської області від 10.05.2018.
25.09.2020 від Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до суду надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Полтавської області від 10.05.2018 року по справі №917/2094/17, згідно якої останній просить суд скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 10.05.2018 року та постановити нове рішення, яким відмовити КП "Теплоенерго" у задоволенні позову.
В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на те, що 03 жовтня 2018 року Полтавським окружним адміністративним судом ухвалено рішення по справі № 524/9942/17. яким серед іншого визнано протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 10.10.2017 №1093 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" м. Кременчук". 22.09.2020 року Другий апеляційний адміністративний суд у справі 524/9942/17 залишив рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 року без змін, тобто з 22.09.2020 року дане рішення набрало законної сили.
Як вказує відповідач, оскільки при прийнятті рішення від 10.05.2018 року по справі № 917/2094/17 Господарський суд Полтавської області керувався саме рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 10.10.2017 №1093 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" м. Кременчук" (далі - Рішення № 1093), то, на думку заявника, визнання його протиправним та нечинним являється підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
Ухвалою від 28.09.2020 року суд прийняв заяву акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до розгляду, призначив розгляд заяви в судове засідання на 22.10.2020 року на 11:00 год., встановив КП «Теплоенерго» строк на подання відзиву на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - 15 днів за дня отримання ухвали суду про прийняття заяви до розгляду.
КП «Теплоенерго» (позивач) правом на участь в судових засіданнях та подання відзиву на заяву не скористалося. Позивач належним чином та завчасно повідомлявся судом про дату судових засідань. В матеріалах справи є повідомлення про вручення позивачу ухвали суду про прийняття до розгляду заяви про перегляд за нововиявленим обставинами рішення суду ( арк. справи 154, том 3), отже позивачу відомо про розгляд заяви акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 10.05.2018 року по справі №917/2094/17.
В судовому засіданні 22.10.2020 року суд оголосив перерву, оскільки станом на час проведення судового засідання не сплинув строк для подачі позивачем відзиву на заяву. Про перерву суд повідомив позивача телефонограммою (отримано представником позивача), а також шляхом направлення ухвали суду на електронну пошту позивача ( арк. справи 167-168 том 3,). Крім того, судом було розміщено відповідне оголошення на сайті суду ( роздруківка в мат. справи, арк. справи 166, том 3), а ухвала про перерву розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Враховуючи наведене суд вживав всіх можливих заходів щодо повідомлення учасника справи про наступну дату судового засідання з огляду на повне припинення відправки поштової кореспонденції у зв'язку з відсутністю належного фінансування.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).
Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням наведеного, розгляд заяви проводився за наявними матеріалами.
В судовому засіданні 05.11.2020 року суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали, повідомив про строк виготовлення повного тексту ухвали, роз'яснив порядок оскарження та набрання чинності ухвалою.
Розглянувши подану заяву та матеріали справи, заслухавши представника заявника, дослідивши подані докази, суд встановив.
Як вже зазначено судом вище, Постановою Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №917/2094/17 скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 та залишено в силі рішення Господарського суду Полтавської області від 10.05.2018.
Приймаючи рішення від 10.05.2018 року суд дійшов висновку, що оскільки рішенням № 1093 виконавчого комітету Кременчуцької міської ради затверджено відповідний тариф на транспортування теплової енергії розподільчими мережами КП "Теплоенерго", використовуючи які відповідач здійснює транспортування виробленої ним теплової енергії для постачання своїм споживачам, то у цій ситуації, тарифи, які введені в дію з 01 листопада 2017 року, є обов'язковими та мають застосовуватись.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції Верховний Суд відхилив твердження відповідача про незаконність рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1093 від 10.10.2017, оскільки зазначені доводи доказово не були підтверджені.
Відповідач просить суд переглянути за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Полтавської області від 10.05.2018 року по справі №917/2094/17, скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 10 травня 2018 року у справі № 917/2094/17 та відмовити у позові.
За змістом частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, передбачений нормами права, який тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час ухвалення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, наявний на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомим ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно з частиною 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин у розумінні наведених положень належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи; те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність таких обставин для розгляду справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення суду. Поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту) чітко розрізняються між собою. Не можуть вважатися такими обставинами подані учасником справи листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Тобто, нові докази, які не існували на час судового розгляду справи, у розумінні положень процесуального законодавства не можуть вважатися нововиявленими обставинами.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважаються нововиявленими нові обставини, виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2019, судове провадження № 11-813за19).
Відповідно до статей 1, 17 Закону України " Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справи положення Конвенції та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.
Згідно з практикою ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (пункти 27-28 рішення від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії" № 69529/01 і пункт 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia, заява № 52854/39); у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").
В даному випадку відповідач вважає нововиявленою обставиною те, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 року у справі № 524/9942/17, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 р., визнано протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 10 жовтня 2017 року № 1093 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством «Теплоенерго» м. Кременчук».
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими (аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 у справі № 2а-23903/09/1270, від 03.04.2018 у справі № 477/1012/14-а, від 30.01.2020 у справі №127/2-а-4944/11).
В ході розгляду справи до прийняття рішення від 10.05.2018 року відповідач не був позбавлений права і можливості самостійного звернення до суду з позовними вимогами про визнання незаконним рішення № 1093.
Крім того, суд звертає увагу заявника, що він ще в своїх заявах по суті, зокрема, поясненнях суду апеляційній інстанції від 17.09.2018 року ( арк. справи 9-17, том 2), касаційній скарзі від 01.10.2018 року ( арк. справи 42-57, том 2) посилався на те, що рішенням Кременчуцького районного суду м. Кременчука від 27.08.2018 року по справі № 524/7891/17 визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 10 жовтня 2017 року № 1093 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством «Теплоенерго» м. Кременчук» ( арк. справи19-23, том 2).
Отже, відповідач в процесі оскарження рішення суду від 10.05.2018 року у справі № 917/2094/17 вже посилався на незаконність рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 10 жовтня 2017 року № 1093, обґрунтовуючи судовим рішенням у справі № 524/7891/17. У своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами відповідач наводить аналогічні заперечення (незаконність рішення виконкому № 1093) вже як нововиявлені з посиланням на інше судове рішення - у справі № 524/9942/17.
При прийнятті рішення від 10.05.2018 року суд першої інстанції суд дійсно керувався рішенням № 1093. При цьому, рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1093 від 10.10.2017, яким для споживачів КП "Теплоенерго" встановлено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються КП "Теплоенерго", втратило чинність на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 153.
Скасовуючи постанову апеляційної інстанції Верховний Суд у п. 5.2.10 Постанови від 03.07.2019 року у даній справі зазначив : «суд апеляційної інстанції встановив, що вказане рішення ( рішення № 1093) втратило чинність на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 153 від 12.02.2018, яким були затверджені тарифи для позивача на новий період. Відтак на момент виникнення спору між сторонами та звернення до суду з позовом у цій справі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1093 від 10.10.2017 було чинне».
Таким чином, на момент звернення позивача із позовом у цій справі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1093 від 10.10.2017 було чинне.
Згідно з процесуальним законодавством нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Обставини, на які посилається відповідач є новими та такими, що змінилися та виникли після ухвалення рішення від 10.05.2018 року у справі № 917/2094/17, що виключає їх правову кваліфікацію як нововиявлених обставин.
Суд також враховує подібну правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 14.02.2018 року у справа N 147/325/13-ц провадження N 61-1656св17. У вказаній справі Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що факт набрання законної сили рішенням про визнання недійсним договору, за своєю правовою природою не є нововиявленою, і не дає підстави для перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення суду.
Частинами третьою та четвертою статті 325 ГПК України встановлено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Таким чином, з урахуванням наведеного суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 10.05.2018 року по справі №917/2094/17.
Керуючись ст. 234, 320,325 ГПК України, суд, -
1 Відмовити в задоволенні заяви акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 10.05.2018 року по справі №917/2094/17
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 10.05.2018 року по справі №917/2094/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом 10 днів (ст.ст.235,255 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала підписана 09.11.2020 року
Суддя Тимощенко О.М.