про відмову у видачі судового наказу
"09" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3154/20
Господарський суд Одеської області у складі судді - Петрова В.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" про видачу судового наказу щодо стягнення з боржника - Приватного підприємства "Агро-Адмірал" боргу у розмірі 13583,90 грн. у порядку ст. 147-156 ГПК України, -
04.11.2020 р. до господарського суду Одеської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" (заявник) про видачу судового наказу (вх. № 3264/20) про стягнення з Приватного підприємства "Агро-Адмірал" заборгованості за договором № 122491 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 15.08.2016 р. в сумі 13583,90 грн. внаслідок нездійснення оплати наданих послуг. Вимоги заявника обґрунтовані наступним.
15 серпня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" (експедитор) та Приватним підприємством "Агро-Адмірал" (замовник) був укладений договір № 122491 про надання послуг з організації перевезення відправлень, відповідно до п. 2.1 якого експедитор зобов'язується за плату та за рахунок замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення відправлення (надалі за текстом - послуги), а замовник зобов'язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором.
Крім того, згідно п. 2.3 договору № 122491 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 15.08.2016 р. сторони передбачили, що за надані експедитором послуги замовник сплачує експедитору винагороду згідно з чинними тарифами експедитора, розміщеними на офіційному сайті експедитора novaposhta.ua.
Пунктом 2.5 договору № 122491 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 15.08.2016 р. визначено, що прийняття експедитором відправлення для надання послуг, визначених цим договором, оформляється експрес-накладною, у якій зазначаються такі відомості: тип послуги, інформація про відправника, інформація про одержувача, інформація про кількість вантажних місць, вага відправлення, оголошена вартість відправлення, опис вмісту відправлення, платник послуг, форма розрахунку, розрахункові строки доставки відправлення, інформація про додаткові послуги/сервіси, вартість послуг експедитора.
Згідно пп. 3.1.3 п. 3.1 договору № 122491 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 15.08.2016 р. до обов'язків експедитора належать, зокрема, надати замовнику документи для оплати послуг: рахунок-фактуру, акти наданих послуг. Податкова накладна надається експедитором замовнику в порядку та в строки, передбачені чинним законодавством України.
Відповідно до п. 3.3.7, 3.3.8 п. 3.3 договору № 122491 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 15.08.2016 р. до обов'язків замовника належать, зокрема, своєчасно підписати надані експедитором акти наданих послуг для засвідчення факту належного надання послуг експедитором за договором; здійснити оплату послуг експедитора за надані послуги згідно з чинними тарифами експедитора своєчасно та в повному обсязі.
За положеннями п. 5.1 договору № 122491 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 15.08.2016 р. загальна ціна цього договору складається із вартості послуг, наданих експедитором протягом строку дії договору. Оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора шляхом перерахування замовником на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100 % вартості наданих послуг упродовж 2 (двох) банківських днів після виконання замовлення на підставі актів наданих послуг експедитора та рахунку - фактури.
В п. 5.2 договору № 122491 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 15.08.2016 р. визначено, що експедитор складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає замовнику підписані та скріплені печаткою акти наданих послуг у двох примірниках для підписання замовником.
Умовами п. 5.3 договору № 122491 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 15.08.2016 р. передбачено, що замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від експедитора підписує надані експедитором 2 (два) примірники актів наданих послуг (далі за текстом - акт) та повертає експедитору 1 (один) примірник підписаного акту або в той самий строк надає експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов'язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії замовника відсутні й замовник зобов'язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманим рахунком та актами наданих послуг.
Відповідно до п. 8.1 договору № 122491 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 15.08.2016 р. цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє протягом 1 (одного) року з дати підписання, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань згідно з цим договором. У разі, якщо ні одна із сторін договору, письмово за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії договору не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, строк дії договору пролонгується (продовжується) на один рік на тих же самих умовах.
Як вказує заявник, ним було виконано взяті на себе зобов'язання та надано боржнику послуги за наступними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № НП/6-0017721 від 10.04.2018 р. на суму 2283,00 грн.; № НП/6-0018510 від 20.04.2018 р. на суму 3356,50 грн.; № НП/6-0021396 від 30.04.2018 р. на суму 1151,00 грн.; № НП/6-0023897 від 10.05.2018 р. на суму 1843,00 грн.; № НП/6-0025732 від 20.05.2018 р. на суму 1405,40 грн.; № НП/6-0028202 від 31.05.2018 р. на суму 3545,00 грн., всього на загальну суму 13583,90 грн., що не оплачено божником.
Згідно ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
В ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України).
Як вбачається зі змісту договору № 122491 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 15.08.2016 р., доказом фактичного надання послуг є акт наданих послуг, складений за фактично надані послуги (п. 5.2 договору). При цьому оплата наданих послуг здійснюється саме на підставі актів наданих послуг ТОВ "Нова пошта" та рахунку - фактури.
Так, в підтвердження існування заборгованості заявником в позовній заяві зазначено про складання ним актів здачі-приймання робіт (наданих послуг), а саме № НП/6-0017721 від 10.04.2018 р. на суму 2283,00 грн.; № НП/6-0018510 від 20.04.2018 р. на суму 3356,50 грн.; № НП/6-0021396 від 30.04.2018 р. на суму 1151,00 грн.; № НП/6-0023897 від 10.05.2018 р. на суму 1843,00 грн.; № НП/6-0025732 від 20.05.2018 р. на суму 1405,40 грн.; № НП/6-0028202 від 31.05.2018 р. на суму 3545,00 грн. на загальну суму 13583,90 грн. Однак вказані акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) заявником до матеріалів заяви не надано. За таких обставин, суд позбавлений можливості встановити вартість наданих послуг та момент отримання їх замовником.
Відтак, перевіривши матеріали поданої заяви, суд встановив, що заявлена до стягнення сума у загальному розмірі 13583,90 грн. є непідтвердженою наданими документами.
При цьому суд зауважує, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. У заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Крім того, за змістом ст. 27 Господарського процесуального кодексу України місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Приватного підприємства "Агро-Адмірал" місцезнаходження останнього значиться за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Князівська, буд. 3. Натомість заявником у поданій заяві в порушення п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві вказано невірну адресу (місцезнаходження) відповідача: 65023, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 24.
Відповідно до п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" судового наказу про стягнення заборгованості, оскільки таку заяву подано Товариством з порушенням вимог ст. 150 ГПК України, та з цієї заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків, а також не позбавляє заявника права звернутися до суду із відповідною позовною заявою.
Керуючись п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" у видачі судового наказу за поданою заявою в частині стягнення з Приватного підприємства "Агро-Адмірал" заборгованості в сумі 23583,90 грн.
2. Повідомити заявника, що відповідно до ч.1 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя В.С. Петров