Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
03 листопада 2020 рокуСправа № 912/2805/20
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ДАКОТА" (вул. Вадима Гетьмана, б. 1-А, офіс 1021, Солом'янський район, м. Київ, 03057)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" (вул. Тараса Карпи, б. 84, к. 411, м. Кропивницький, 25006)
про стягнення 119 858, 22 грн,
секретар судового засідання - Безчасна Н.Г.,
представники:
від позивача - участі не брали;
від відповідача - участі не брали.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ДАКОТА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" про стягнення 119 858,22 грн, з яких: 78 445,00 грн основний борг, 1 557,19 грн 3% річних, 958,23 грн інфляційні втрати, 9 364,30 грн пеня, 29 533,50 грн штраф, з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ДАКОТА" зазначило, що у зв'язку із невиконанням відповідачем Договору поставки товару №2868 від 18.12.2019 в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару з Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" підлягає стягненню відповідна заборгованість.
Ухвалою від 07.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/2805/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд призначено на 06.10.2020 о 10:30. Встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
25.09.2020 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого повідомлено, що платіжними дорученнями, які додано до матеріалів справи, сплачено основний борг на загальну суму 148 445,00 грн, у зв'язку із чим просив на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України припинити провадження у справі в цій частині. Також, відповідач просив здійснити нарахування штрафних санкцій у порядку ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та додатково заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки відповідач вважає їх надмірно великими порівняно зі збитками позивача.
Протокольною ухвалою від 06.10.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 03.11.2020 об 11:00 год.
У судовому засіданні 03.11.2020 сторони участі повноважних представників не забезпечили.
Позивачем 22.10.2020 подано клопотання вих. № 1 від 20.10.2020 про розгляд справи за відсутності останнього із зазначенням, що оскільки основний борг відповідачем погашено після відкриття провадження у справі, тому просив суд розгляд позовних вимог в частині стягнення основного боргу припинити за відсутністю спору; позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних, інфляційних втрат, пені, штрафу підтримано в повній мірі.
Відповідач причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 55).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд установив таке.
18.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД ДАКОТА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" укладено Договір поставки товару №2868 (відстрочка платежу) (далі - Договір) (а.с. 10-11) за п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Додатковими угодами до нього, Постачальник зобов'язується передати (поставити) Покупцеві, автомобільні Товари (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар.
Відповідно до п. 1.2. Договору поставка Товару на підставі цього Договору здійснюється окремим партіями, відповідно до заявок покупця та/або видаткових накладних до цього Договору, оформлених на підставі поданих Покупцем заявок.
Згідно з п. 1.4. Договору загальна сума Договору за Товар, що поставляється, складається із сум вартості Товару по всіх видаткових накладних, укладених Сторонами протягом строку дії Договору.
Відповідно до п. 2.1. та 2.2. Договору розрахунок за кожну поставлену партію Товару здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з моменту відвантаження партії товару згідно з п. 3.7. Днем оплати вважається день зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника.
Умовами п. 3.3. Договору визначено, що датою відвантаження є дата вказана в видатковій накладній.
Пунктом 3.7. Договору передбачено, що товар вважається прийнятим, з моменту підписання видаткової накладної представником Покупця. У випадку доставки товару у пункт призначений Покупцем, Покупець зобов'язаний передати кур'єром або надіслати поштою підписану видаткову накладну та оригінал довіреності на отримання товару.
У п. 5.4.3. Договору зазначено, що Покупець зобов'язується своєчасно здійснювати необхідні розрахунки з Постачальником.
Строк дії Договору визначений п. 8.1., за яким цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. Договір уважається автоматично пролонгованим на наступний рік, якщо Сторони за 15 календарних днів до моменту припинення його дії не мають наміру розірвати цей Договір.
Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.
На виконання умов Договору поставки товару №2868 від 18.12.2019 позивач поставив відповідачу товар згідно з наступними видатковими накладними:
- № 6251 від 12.12.2019 на суму 26 000,00 грн;
- № 6333 від 18.12.2019 на суму 54 000,00 грн;
- № 342 від 04.02.2020 на суму 68 445,00 грн (а.с. 13, 15, 17).
Також позивачем було виписано рахунки на оплату поставленого товару:
- № 9443 від 12.12.2019 на суму 26 000,00 грн;
- № 9575 від 18.12.2019 на суму 54 000,00 грн;
- № 501 від 03.02.2020 на суму 68 445,00 грн (а.с. 12, 14, 16).
Згідно з наданої позивачем виписки по рахунку з 31.01.2020 до 12.08.2020, відповідачем частково сплачено заборгованість за поставлений товар, а саме 31.01.2020 на суму 50 000,00 грн із зазначенням призначення платежу: "Оплата за шини згідно рах. № 9575 від 18.12.2019" та 24.04.2020 на суму 20 000,00 грн із зазначенням призначення платежу: "Оплата за шини згідно рах. № 9443 від 12.12.2019" (а.с. 18).
Згідно з Актом звіряння взаємних розрахунків за період 12.12.2019 - 12.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД ДАКОТА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" сальдо кінцеве складає 78 445,00 грн, зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" вказаний акт не підписано (а.с. 19).
18.08.2020 на адресу відповідача позивачем направлено лист - вимогу № б/н, у якій останній просив сплатити на його користь заборгованість за Договором поставки товару № 2868 від 18.12.2019 у сумі 78 445,00 грн з урахуванням пені, штрафу в розмірі 30 %, 3% річних та інфляційних втрат протягом семи днів з дня направлення вимоги (а.с. 20).
Оскільки відповідачем у добровільному порядку вимоги позивача не виконано, останній звернувся із вказаним позовом до суду.
Вирішуючи даний спір по суті, господарський суд враховує наступне.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріалами справи встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору поставки товару № 2868 від 18.12.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, позивачем належним чином виконано умови Договору поставки товару № 2868 від 18.12.2019, що підтверджується видатковими накладними № 6251 від 12.12.2019 на суму 26 000,00 грн, № 6333 від 18.12.2019 на суму 54 000,00 грн, № 342 від 04.02.2020 на суму 68 445,00 грн, які містяться в матеріалах справи. Вказаний товар отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт", що підтверджується підписом уповноваженого представника, відтиском печатки підприємства та не заперечується відповідачем.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторони у п. 2.1. Договору поставки товару № 2868 від 18.12.2019 передбачили строк відмінний від загального правила встановленого ст. 692 Цивільного кодексу України, а саме що розрахунок за кожну поставлену партію Товару здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту відвантаження партії товару згідно з п. 3.7. Договору, за умовами якого товар вважається прийнятим, з моменту підписання видаткової накладної представником Покупця.
Відповідно до ст. 694 Цивільного кодексу України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі невиконання продавцем обов'язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення ст. 665 цього Кодексу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем. З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.
Враховуючи положення ст. 694 Цивільного кодексу України, умова щодо оплати поставленого товару обумовлена сторонами у п. 2.1. Договору поставки товару № 2868 від 18.12.2019 є умовою про продаж товару в кредит із відстроченням платежу на 14 днів за кожною поставкою товару, яка оформляється відповідною видатковою накладною.
Тоді, строк оплати товару із врахуванням наведеного за спірними видатковими накладними буде таким:
- видаткова накладна № 6251 від 12.12.2019 строк оплати 26.12.2019;
- видаткова накладна № 6333 від 18.12.2019 строк оплати 02.01.2020;
- видаткова накладна № 342 від 04.02.2020 строк оплати 18.02.2020.
Відповідач із порушенням визначених строків здійснив часткову оплату товару за видатковою накладною № 6333 від 18.12.2019 у розмірі 50 000,00 грн - 31.01.2020 та за видатковою накладною № 6251 від 12.12.2019 у розмірі 20 000,00 грн - 24.04.2020.
Таким чином, борг відповідача становив 78 445,00 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив про повну сплату суми основного боргу у розмірі 148 445, 00 грн та просив закрити провадження у справі в цій частині, на підтвердження чого надав суду платіжні доручення:
- № 1665 від 16.09.2020 на суму 6 000,00 грн;
- № 1416 від 31.01.2020 на суму 50 000,00 грн;
- № 1456 від 24.04.2020 на суму 20 000,00 грн;
- № 1637 від 02.09.2020 на суму 20 000,00 грн;
- № 1666 від 16.09.2020 на суму 14 000,00 грн;
- № 1717 від 24.09.2020 на суму 18 000,00 грн
- № 1730 від 25.09.2020 на суму 20 445,00 грн (а.с. 44-50).
Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відсутність предмета спору означає припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Позовна заява надійшла до суду 31.08.2020, таким чином предмет спору існував на момент порушення провадження у справі та припинив своє існування у процесі розгляду цієї справи і між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Отже, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання відповідача в частині закриття провадження у справі у вимозі щодо сплати суми основного боргу в розмірі 78 445,00 грн, відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 9 364,30 грн, 3% річних у розмірі 1 557,19 грн, інфляційні втрати у розмірі 958,23 грн та штраф у розмірі 29 533,50 грн.
Невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несплата відповідачем як покупцем вартості поставленого товару у встановлений строк) згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.
В свою чергу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Як передбачено ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 1, 2, 4 ст. 217 Господарського кодексу України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Умовами п. 6.1. - 6.3. Договору визначено, що у випадку порушення зобов'язань за цим Договором, Сторони несуть відповідальність визначену даним Договором та чинним законодавством України.
За затримку платежів у відповідності до розділу 3 цього Договору, Покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення оплати від загальної суми заборгованості.
За затримку платежів у відповідності до розділу 3 цього Договору більше ніж на 60 календарних днів після закінчення строку оплати Покупець сплачує штраф у розмірі 30% від простроченої суми на підставі письмової вимоги Постачальника.
Відповідно до поданого позивачем розрахунку (а.с. 6-8), пеня у загальному розмірі склала 9 364,30 грн.
За видатковою накладною № 6251 від 12.12.2019 на суму 26 000,00 грн, строк оплати 26.12.2019, тобто прострочення наступило із 27.12.2019, з врахуванням часткової оплати 24.04.2020 у розмірі 20 000,00 грн:
- за період із 28.12.2019 по 23.04.2020 на суму боргу 26 000,00 грн пеня склала 1 896,22 грн;
- за період із 24.04.2020 по 25.08.2020 на суму боргу 6 000,00 грн пеня склала 274,85 грн.
За видатковою накладною № 9575 від 18.12.2019 на суму 54 000,00 грн, строк оплати 02.01.2020, тобто прострочення наступило із 03.01.2020, з врахуванням часткової оплати 31.01.2020 у розмірі 50 000,00 грн:
- за період із 03.01.2020 по 30.01.2020 на суму боргу 54 000,00 грн пеня склала 1 118,47 грн;
- за період із 01.02.2020 по 25.08.2020 на суму боргу 4 000,00 грн пеня склала 374,14 грн.
За видатковою накладною № 342 від 04.02.2020 на суму 68 445,00 грн, строк оплати 18.02.2020, тобто прострочення наступило із 19.02.2020, проте позивачем здійснено розрахунок із 17.01.2020, за період із 17.02.2020 по 25.08.2020 пеня склала 5 700,62 грн.
Господарський суд перевіривши розрахунки пені зроблені позивачем, встановив, що ним не дотримано положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, зокрема при розрахунку пені за видатковою накладною № 6251 від 12.12.2019 на залишок заборгованості 6 000,00 грн та за видатковою накладною № 9575 від 18.12.2019 на залишок заборгованості 4 000,00 грн.
Правильним буде наступний період за видатковою накладною № 6251 від 12.12.2019 на залишок заборгованості 6 000,00 грн із 24.04.2020 по 28.06.2020, тоді пеня становить 161,97 грн та за видатковою накладною № 9575 від 18.12.2019 на залишок заборгованості 4 000,00 грн із 01.02.2020 по 03.07.2020, тоді пеня становить 304,92 грн.
Також, за видатковою накладною № 9575 від 18.12.2019 на суму 54 000,00 грн за період із 03.01.2020 по 30.01.2020 позивачем неправильно розраховано суму пені, яка повинна становити 1 115,41 грн.
До того ж, неправильно визначено період при розрахунку пені за видатковою накладною № 342 від 04.02.2020 на суму 68 445,00 грн, тоді як правильним буде із 19.01.2020 по 19.08.2020 та яка становить 5 531,70 грн.
Таким чином пеня підлягає частковому задоволенню у загальному розмірі 9 010,22 грн.
В порядку п. 6.3. Договору, позивачем нараховано 30% штрафу від простроченої суми за кожною видатковою накладною у загальному розмірі 29 533,50 грн.
За видатковою накладною № 6251 від 12.12.2019 на суму 26 000,00 грн штраф складає 7 800,00 грн; за видатковою накладною № 9575 від 18.12.2019 на суму 54 000,00 грн, більше 60 днів прострочено сплату залишку заборгованості у розмірі 6 000,0 грн, тому штраф становить 1 200,00 грн; за видатковою накладною № 342 від 04.02.2020 на суму 68 445,00 грн штраф становить 20 533,50 грн.
Суд перевіривши розрахунки штрафу надані позивачем, встановив їх правильність, тому останні підлягають задоволенню судом в повному обсязі.
Також слід зазначити, що такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України та ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За таких обставин, суд вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.
Суд перевіривши розрахунки 3% річних здійснених позивачем встановив правильність періоду їх нарахування та останні здійснені в межах можливих нарахувань, окрім здійснених розрахунків за видатковою накладною № 342 від 04.02.2020 на суму 68 445,00 грн, в частині визначення початкової дати періоду нарахування, якою буде 19.02.2020 та 3% річних складатимуть 1 060,34 грн. Отже, суд частково задовольняє суму розрахованих 3% річних у загальному розмірі 1 555,35 грн.
Під час перевірки розрахунку втрат від інфляції розрахованих тільки за видатковою накладною № 342 від 04.02.2020 на суму 68 445,00 грн, суд встановив правильність періоду здійснення такого нарахування, а саме березень - липень 2020 та останні здійснені в межах можливих нарахувань, а тому підлягають задоволенню повністю у розмірі 958,23 грн.
Відповідачем у відзиві на позов заявлено заяву про зменшення розміру штрафних санкцій за Договором № 2868 від 18.12.2109 року, оскільки вважає, що штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками виконавця.
Розглядаючи заяву відповідача про зменшення штрафних санкцій суд враховує таке.
Частина 1 ст. 233 Господарського кодексу України визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
У постанові Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 925/1471/16 зазначено, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Суд вирішуючи питання про зменшення штрафних санкцій, зазначає, що право позивача на нарахування штрафних санкцій є законодавчо закріпленим та обумовленим в укладеному із відповідачем договорі поставки. Разом з тим, відповідачем не вказано підстав або обставин впливу нарахованих штрафних санкцій на його матеріальне становище, не надано доказів, зокрема, перебування підприємства у скрутному матеріальному стані та не зазначено про будь-які інші інтереси підприємства, наявність яких сприяла б такому зменшенню. Відповідачем не наведено наявність виключних обставин з наданням відповідних доказів для зменшення штрафних санкцій. При цьому суд зауважує, що неналежне виконання зобов'язання сталося із вини відповідача та нараховані позивачем штрафні санкції виступають способом захисту його майнового права та інтересу. Отже, суд приходить до висновку, що заява відповідача про зменшення штрафних санкцій не підлягає задоволенню.
Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд враховує, що у позовній заяві міститься вимога про покладення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн на відповідача.
Положеннями ст. 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
03.08.2020 між Адвокатським об'єднанням "МАЙСТЕР ПРАВА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД ДАКОТА" укладено Договір № 0308-1/20 про надання правничої допомоги (далі - Договір № 0308-1/20) (а.с. 21-22), відповідно до п.1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу, в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, з питань визначених Додатком № 1 до даного Договору.
Згідно з п. 2.8. Договору № 0308-1/20, для виконання зобов'язань передбачених цим Договором, адвокатам Адвокатського об'єднання надано право від імені та в інтересах Клієнта: користуватися всіма процесуальними правами, наданими Цивільним-процесуальним, Господарським-процесуальним, Адміністративно-процесуальним чи Кримінально-процесуальним кодексами України позивачу, відповідачу, потерпілому, обвинуваченому чи третій особі, в тому числі але не обмежуючись - знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в засіданнях, подавати докази, брати участь в дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення в суді, наводити свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають в ході судового процесу, оскаржувати судові рішення в установленому законом порядку, збільшувати чи зменшувати розмір позовних вимог, відмовлятись від позову, змінювати предмет чи підстави позовних вимог, подавати зустрічний позов, підписувати позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги, отримувати виконавчий документ, а також інші права які необхідні для належного виконання умов цього Договору.
Пунктом 4.1. Договору № 0308-1/20 передбачено, що правничу допомогу, що надається Адвокатським об'єднанням, Клієнт оплачує в гривнях, шляхом переказу суми на поточний рахунок Адвокатського об'єднання. Вартість виконаних робіт (надаваних послуг) з правничої допомоги за цим Договором зазначається в Додатку 1 до даного Договору.
Умовами п. 4.2. Договору № 0308-1/20 визначено, що остаточна вартість виконаних робіт (надаваних послуг) з правничої допомоги за Договором визначається сумою всіх підписаних актів за час дії Договору.
Відповідно до п. 4.4. Договору № 0308-1/20, у випадку відсутності передоплати, передбаченої п. 4.3. даного Договору, чи у випадку якщо сума передплати є меншою суми визначеної актом, оплата здійснюється клієнтом не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання акта прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
Згідно з п. 4.5. - 4.6. Договору № 0308-1/20 за результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням правничої допомоги і її вартість. Акт може надсилатися Клієнту факсимільним зв'язком або поштою. Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Адвокатському об'єднанню письмові аргументовані заперечення на акт.
Як визначено п. 4.8. Договору № 0308-1/20 сума, вказана в Додатку 1 до даного Договору, є гонораром Адвокатського об'єднання за надання правничої допомоги та у разі повної чи часткової передоплати, відповідно до п. 4.3. даного Договору поверненню не підлягає.
У п. 7.1. Договору № 0308-1/20 визначено, що даний Договір укладено на строк до 01 серпня 2021 року та набирає чинності з моменту його підписання.
Договір підписаний повноважним представниками сторін та скріплено печатками.
У Додатку № 1 до Договору № 0308-1/20 про надання правничої допомоги від 03.08.2020 (а.с. 23) сторони визначили питання, що потребують вирішення шляхом надання правничої допомоги, серед яких:
- надання консультацій та роз'яснень Клієнту щодо правової позиції та алгоритму проходження процедури стягнення, орієнтовні витрати часу 3 год., вартість - 1000,00 грн;
- підготовка позовної заяви, складання інших процесуальних документів, участь представника в судових засіданнях (у випадку необхідності), повний супровід справи до моменту отримання судового рішення в суді першої інстанції, орієнтовні витрати часу 3 год., вартість - 2000,00 грн.
Додаток № 1 підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.
На виконання умов Договору № 0308-1/20 про надання правничої допомоги від 03.08.2020 сторонами підписано Акт прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг), згідно з яким визначено зміст виконаних робіт (наданих послуг) (а.с. 23, зворотня сторона):
- надання консультацій та роз'яснень Клієнту щодо правової позиції та алгоритму проходження процедури стягнення заборгованості в судовому порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" за невиконання Договору поставки №2868, орієнтовні витрати часу 3 год., вартість - 1000,00 грн;
- підготовка позовної заяви, складання інших процесуальних документів, участь представника в судових засіданнях (у випадку необхідності), повний супровід справи до моменту отримання судового рішення в суді першої інстанції, орієнтовні витрати часу 3 год., вартість - 2000,00 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД ДАКОТА", згідно з платіжним дорученням № 2582 від 05.08.2020 оплачено на рахунок Адвокатського об'єднанням "МАЙСТЕР ПРАВА" 3 000,00 грн (а.с. 25).
Також у матеріалах справи міститься Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 21/1348 від 15.02.2018, посвідчення адвоката Зудінова О.С. від 15.02.2018 та Довіреність № 1 від 03.08.2020 діє до 01.08.2021 включно, згідно з якою Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ДАКОТА" уповноважує Зудінова О.С. представляти інтереси довірителя в усіх державних органах, в судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, господарських судах, організаціях в тому числі в органах юстиції. органах МВС, в Державних виконавчих службах, приватних виконавців, організаціях, а також підприємствах усіх форм власності з питань Довірителя та пов'язаних цим питань (а.с. 24, 9).
Від відповідача до суду не надано заперечення щодо судових витрат на правову допомогу позивача або клопотання про зменшення судових витрат.
Враховуючи надані докази на підтвердження здійснених фактичних витрат на оплату послуг адвоката та обґрунтованість їх розміру, заявлення вказаної суми в попередньому розрахунку суми судових витрат, предмет позову, підготовлені адвокатом документи, господарський суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, п. 2 ч. 1 ст. 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Провадження у справі №912/2805/20 в частині стягнення основного боргу в сумі 78 445,00 грн закрити у зв'язку з відсутністю предмету спору.
2. Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" (вул. Тараса Карпи, б. 84, к. 411, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 32315888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ДАКОТА" (вул. Вадима Гетьмана, б. 1-А, офіс 1021, Солом'янський район, м. Київ, 03057, ідентифікаційний код 41323370) 1555,35 грн - 3% річних, 9010,22 грн - пеня, 958,23 грн - втрати від інфляції та 29533,50 грн - штраф, а також 3 000,00 грн витрат на правничу допомогу та 1 381,97 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД ДАКОТА" (вул. Вадима Гетьмана, б. 1-А, офіс 1021, Солом'янський район, м. Київ, 03057) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" (вул. Тараса Карпи, б. 84, к. 411, м. Кропивницький, 25006).
Повне рішення складено 09.11.2020.
Суддя М.С. Глушков