вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 910/8277/20
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (04128, м. Київ, вул. Берковецька, 6к, код 32490244)
до
товариства з обмеженою відповідальністю «Проект-Актів» (07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Олега Оникієнка 125, оф.15, код 40186902)
про стягнення 61898,07 гривень
12.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (далі по тексту - ТОВ «Епіцентр К»/позивач) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Проект-Актів» (далі по тексту - ТОВ «Проект-Актів»/відповідач) заборгованості за договором від 05.06.2019 № 05-06 в розмірі 61898,07 гривень, з яких: 49641,40 гривень основний борг, 7880,06 гривень пеня, 901,71 гривень 3% річних, 3474,90 гривень штрафних санкцій.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що в порушення умов договору від 05.06.2019 № 05-06 відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого утворилася стягувана сума заборгованості у розмірі 49641,40 гривень, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення пені, штрафу та 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі № 910/8277/20 матеріали позовної заяви передано за встановленою підсудністю до Господарського суду Київської області.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.08.2020 позовну заяву ТОВ «Епіцентр К» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8277/20. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали.
Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується залученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання відповідачем 18.08.2020 ухвали про відкриття провадження від 03.08.2020 у справі № 910/8277/20, відзив на позов не подав, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не заявив.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд вважає, що у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для прийняття рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
05.06.2019 ТОВ «Епіцентр К» (продавець) та ТОВ «Проект-Актів» (покупець) укладено договір № 05-06 (далі - договір), відповідно до умов якого:
- продавець зобов'язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах визначених цим договором (пункт 1.1.);
- загальна вартість договору складає 49641,60 (сорок дев'ять тисяч шістсот сорок одна гривня 40копійок) грн з ПДВ (пункт 2.2.);
- оплата за товар здійснюється покупцем за визначеною в п. 2.2. цього договору ціною та у строк, що не перевищує 30 (тридцяти) банківських днів від дати отримання товару покупцем (дати вказаної у накладній) шляхом банківського переказу покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідного гіпермаркету продавця, що вказується у рахунку-фактурі. Оплата, зроблена протягом зазначеного терміну вважається своєчасною (пункт 3.1.);
- за порушення зобов'язання згідно з пунктом 3.1. цього договору, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості, за кожен день прострочення за весь період прострочення. Додатково у разі не оплати товару протягом 30-ти банківських днів згідно з пунктом 3.1. цього договору покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 7% від вартості товару (пункти 8.2., 8.3.).
Специфікацією № 1 до договору сторони обумовили найменування, кількість та ціну товару.
На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв без заперечень та зауважень товар на загальну суму 49641,60 гривень, що підтверджується долученою до матеріалів справи видатковою накладною від 05.06.2019 № ОТ-0045115.
Підставою звернення до суду із розглядуваним позовом стало неналежне виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання по оплаті поставленого позивачем та прийнятого відповідачем товару на загальну суму 49641,60 гривень.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений договір за своїм змістом є договором поставки та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов'язків, обумовлених цим договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 цього ж Кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом пунктом 3.1. договору визначено, що оплата за товар здійснюється покупцем у строк, що не перевищує 30 (тридцяти) банківських днів від дати отримання товару покупцем.
Отже, строк оплати товару, за видатковою накладною від 05.06.2019 № ОТ-0045115 сплив 19.07.2019, а прострочення настало з 20.07.2019.
Однак, матеріали справи не містять доказів виконання покупцем свого зобов'язання по оплаті отриманого товару за вказаною вище видатковою накладною.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доводи позивача про наявність у відповідача заборгованості не спростував, доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором та сплати коштів за отриманий товар не надав, заперечень щодо факту отримання товару не висловив.
Враховуючи викладене вище, суд вважає доведеним факт існування простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 49641,60 гривень, а вимога позивача про стягнення з відповідача існуючої заборгованості є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджена та належить до задоволення.
Щодо вимог про стягнення пені, штрафу та 3% річних.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 7880,06 гривень пені розрахованої за період з 20.07.2019 по 19.01.2020, 901,71 гривень 3% річних розрахованих за період з 20.07.2019 по 25.02.2020 та 3474,90 гривень штрафу.
Пунктами 8.2., 8.3. сторони погодили, що за порушення зобов'язання згідно з пунктом 3.1. цього договору, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості, за кожен день прострочення за весь період прострочення. Додатково у разі не оплати товару протягом 30-ти банківських днів згідно з пунктом 3.1. цього договору покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 7% від вартості товару.
Вказаний пункт договору (8.2.) узгоджується з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», за змістом яких платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання з оплати мало бути виконано. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
Здійснивши перевірку розрахунку пені судом встановлено, що розрахунок пені здійснено арифметично вірно, та у відповідності до умов договору та вимог закону, відтак вказана вимога підлягає задоволенню повністю в заявленому розмірі 7880,06 гривень.
За змістом ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Суд погоджується, що у відповідача виник обов'язок сплатити штраф передбачений п. 8.3. договору, тому позивачем правомірно здійснено нарахування штрафу в розмірі 3474,90 гривень.
Відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу розмірі 3474,90 гривень, підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача 3% річних на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що його здійснено арифметично вірно, відтак вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 901,71 гривень підлягають задоволенню повністю у заявленій позивачем сумі.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
А саме суд приймає рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Проект-Актів» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» 49641,40 гривень основного боргу, 7880,06 гривень пені, 901,71 гривень 3% річних та 3474,90 гривень штрафу.
Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 гривень, суд у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відносить на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Проект-Актів» (07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Олега Оникієнка 125, оф.15, код 40186902) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (04128, м. Київ, вул. Берковецька, 6к, код 32490244) 49641,40 гривень основного боргу, 7880,06 гривень пені, 901,71 гривень 3% річних, 3474,90 гривень штрафу та 2102,00 гривень судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 09.11.2020.
Суддя Р.М. Колесник