ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
09.11.2020Справа № 910/16699/20
Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши
позовну заявуОСОБА_1
доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петрицького 21»
провизнання рішення загальних зборів невідповідним, визнання незаконним рішення, зобов'язання укласти договори
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петрицького 21» про визнання рішення загальних зборів невідповідним, визнання незаконним рішення, зобов'язання укласти договори.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали, встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 6 306,00 грн. у встановленому законом порядку.
03.11.2020 та 04.11.2020 через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшли заяви про усунення недоліків, відповідно до яких позивач наполягає на скрутному фінансовому становищі та неможливості сплати судового збору за подання даного позову до суду, при цьому, заявник наводить обґрунтування щодо обмеження реалізації права позивача на доступ до правосуддя зважаючи на майновий стан.
Суд відзначає, що процесуальним законодавством передбачені конкретні умови яких має дотриматись позивач при поданні позову до суду, які є однакові для всіх юридичних та фізичних осіб незалежно, зокрема, від ознак раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Так, норма п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України не є виключенням та вказує на необхідність додання до позовної заяви документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Умови відстрочення та розстрочення від сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачені ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Зокрема, із змісту ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що суд може за клопотання сторони звільнити від сплати судового збору у випадку якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Системний аналіз зазначеної норми права дає підстав для висновку, що суд має право звільнити від сплати судового збору за наявності обставин, що вказують на перевищення розміру судового збору 5 відсотків розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік, а також за наявності відповідного клопотання про звільнення.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Можливість суду на власний розсуд звільнити фізичну особу від сплати судового збору обмежена положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд відзначає, що подане ОСОБА_1 разом з позовом клопотання про звільнення від сплати судового збору було розглянуто, а результат розгляду відображений в ухвалі Господарського суду міста Києва від 02.11.2020.
Повторне клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем не заявлялось, що позбавляє суд можливості звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання даного позову.
Крім того, суд звертає увагу на те, що після відмови у звільненні судового збору з підстав недостатності доказів скрутного майнового стану позивача, ОСОБА_1 , разом з заявою про усунення недоліків, подана довідка Пенсійного фонду України №2718 7776 2077 4716 від 28.03.2020, яку при поданні позову до суду не було додано до клопотання про звільнення судового збору, при цьому дата формування цієї довідки вказує на можливість її надання разом з позовом.
Сукупність наданих доказів та пояснень дають підстави для висновку про скрутне майнове становище позивача, проте відсутність повторного клопотання про звільнення від сплати судового збору позбавляє суд можливості звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання даного позову в силу положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Більш того, враховуючи положення статті 129 Конституції України, а також положення статті 5 Закону України «Про судовий збір», господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
Вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених ст. 8 Закону України «Про судовий збір», призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Також, суд звертає увагу заявника, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відтак, необхідність сплати судового збору, встановлена для всіх суб'єктів нормами Господарського процесуального кодексу України та Законом України «Про судовий збір», не може тлумачитися як обмеження права доступу до суду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Таким чином, недоліки позовної заяви про які зазначено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 позивачем не усунуті, оскільки не надано доказів сплати судового збору, в задоволенні клопотання про його звільнення судом відмовлено, а повторне клопотання ОСОБА_1 не заявлялось.
Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на те, що недоліки позовної заяви позивачем не усунуті позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню.
При цьому, суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що у відповідності до п. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 і додані до неї документи повернути заявнику.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню.
Суддя В.П. Босий