ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.11.2020Справа № 910/13478/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ БУД ІНВЕСТ"
про стягнення 621 097,72 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Мухіна Я.І.
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД" (далі - позивач, ТОВ "МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ БУД ІНВЕСТ" (далі - відповідач, ТОВ "КОМФОРТ БУД ІНВЕСТ") про стягнення 621 097, 72 грн на підставі Договору поставки № 01/448/18 від 04.10.2018, з яких: 521 344,14 грн основного боргу, 7 034, 84 грн 3% річних, 92 718, 74 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору поставки № 01/448/18 від 04.10.2018 (далі - Договір) та специфікацій до нього позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 641 344,14 грн, який відповідачем оплачено лише частково у сумі 120 000,00 грн, а відтак позивач сверджує, що прострочена сума заборгованості відповідача станом на час звернення з позовом до суду становить 521 344,14 грн (основний борг).
08.09.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про повернення надмірно сплаченого судового збору. Зазначеною заявою позивач просив суд повернути надмірно сплачений ним судовий збір у сумі 423,18 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 № 910/13478/20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2020 № 910/13478/20 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД" з Державного бюджету України 423,18 грн судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 4519 від 01.09.2020.
25.09.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява. Зазначеною заявою позивач повідомив про сплату відповідачем заборгованості у сумі 150 000,00 грн.
07.10.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками. В якості додатку до наведеного відзиву відповідачем долучено докази на підтвердження сплати частини основної заборгованості у сумі 150 000,00 грн.
02.11.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.
Частиною 3 статті 252 цього Кодексу визначено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено заяви по суті справи та додані до них докази.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до стст 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилались сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, суд
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 04 жовтня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг Трейд», (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комфорт Буд Інвест» (далі - покупець, відповідач) було укладено Договір поставки № 01/448/18 (далі - Договір).
Згідно п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується протягом строку дії Договору, в порядку і на умовах, встановлених цим Договором, продати та передати у власність покупця металопродукцію (падалі по тексту - «Товар»), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов цього Договору.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до п. 1.2 Договору, ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим Договором, визначається в рахунках-фактурах та/або Специфікаціях та видаткових накладних постачальника, які є невід'ємними частинами цього Договору.
Матеріали справи містять підписані сторонами та засвідчені їх печатками Специфікації № Ц-000021076 від 25.03.2020 на суму 288 902,34 грн та № Ц-000018018 від 16.03.2020 на суму 329 222,6 грн.
Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару за видатковою накладною, виданою постачальником, на кожну партію товару, яка після її підписання сторонами має юридичну силу специфікації, в розумінні ст. 266 Господарського Кодексу України, і є невід'ємною частиною даного Договору (п.1.5 Договору).
Відповідно до п.2.1 Договору поставка товару здійснюється партіями на складі постачальника, за адресою: м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд, 4, якщо інші умови поставки не вказані в рахунку-фактурі/Специфікації постачальника або в інших додатках до цього Договору.
Товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної на відповідну партію товару.
Право власності на товар, а також усі пов'язані з ним ризики переходять від постачальника до покупця з моменту передачі товару постачальником покупцю (п.п. 2.2.-2.3 Договору).
Згідно наявної в матеріалах справи видаткової накладної № У-000002358 від 17.03.2020 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 329 222,60 грн.
Згідно наявної в матеріалах справи видаткової накладної № У-000002656 від 26.03.2020 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 288 902,34 грн.
Згідно наявної в матеріалах справи видаткової накладної № У-0000021010 від 12.06.2020 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 23 219,20 грн.
Зазначені видаткові накладні підписані сторонами Договору та скріплені їх печатками без зауважень щодо кількості та якості товару.
Згідно вищенаведених видаткових накладних позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 641 344,14 грн.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно пункту 4.1 Договору загальна вартість цього Договору складає суму поставленого товару, яка зазначена в усіх рахунках-фактурах/специфікаціях до цього Договору.
Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у цьому Договорі або у Рахунках-фактурах/Специфікаціях на кожну окрему партію товару. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.
Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% вартості товару протягом 2 (двох) робочих днів з моменту виставлення постачальником Рахунку-фактури на погоджену сторонами партію товару, якщо інші умови оплати не вказані в Специфікації або в інших додатках до цього Договору.
У наявних в матеріалах справи Специфікаціях № Ц-000021076 від 25.03.2020 на суму 288 902,34 грн та № Ц-000018018 від 16.03.2020 на суму 329 222,6 грн визначено, що покупець сплачує вартість товару протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з дати поставки товарів.
Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи визначений у специфікаціях порядок оплати за поставлений позивачем товар згідно видаткової накладної № У-000002358 від 17.03.2020 на суму 329 222,60 грн за Специфікацією № Ц-000018018 від 16.03.2020 на суму 329 222,6 грн відповідач мав сплатити в строк до 06.04.2020.
За поставлений позивачем товар згідно видаткової накладної № У-000002656 від 26.03.2020 на суму 288 902,34 грн за Специфікацією № Ц-000021076 від 25.03.2020 на суму 288 902,34 грн відповідач мав сплатити в строк до 15.04.2020.
Позивач зазначає, що за поставлений позивачем товар згідно видаткової накладної № У-0000021010 від 12.06.2020 на з суму 23 219,20 грн відповідач мав сплатити в строк до 02.07.2020.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Як зазначає позивач, в період з 25.06.2020 по 20.08.2020 відповідачем частково сплачено суму боргу за поставлений товар у загальній сумі 120 000,00 грн.
Заборгованість відповідача в іншій сумі - 521 344,14 грн, як зазначає позивач у позовній заяві, сплачена відповідачем не була у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 521 344,14 грн основної заборгованості за поставлений товар.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач у відзиві на позовну заяву повідомив, що проти наявності заборгованості перед позивачем не заперечує та надав докази на підтвердження ним сплати основного боргу у сумі 150 000,00 грн.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача у сумі 150 000,00 грн сплачена відповідачем 18.09.2020 платіжним дорученням № 2388 (тобто після відкриття провадження у даній справі 14.09.2020), що підтверджується заявою позивача від 25.09.2020 та долученими до неї доказами.
Суд зазначає, що предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
За таких обставин, спір в даній справі припинив своє існування в частині суми основного боргу в розмірі 150 000,00 грн під час розгляду справи, у зв'язку зі сплатою відповідачем 150 000,00 грн заборгованості.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на вищенаведене, у зв'язку з тим, що відповідач сплатив позивачу частину пред'явленої до стягнення заборгованості в сумі 150 000,00 грн після звернення позивача з даним позовом до суду, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору в частині стягнення з відповідача на користь позивача 150 000,00 грн основного боргу.
З огляду на викладені обставини справи, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з оплати поставленого товару у розмірі 371 344,14 грн (521 344, 14 грн - 150 000,00 грн = 371 344,14 грн) (основний борг) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення 7 034,84 грн 3 % річних та 92 718,74 грн штрафу.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у загальній сумі 7 034,84 грн за прострочення виконання грошового зобов'язання щодо оплати товару:
- за видатковою накладною № У-000002358 від 17.03.2020 на суму 329 222,60 грн за період з 07.04.202 по 24.06.2020 та враховуючи часткові оплати відповідача (25.06.2020, 10.07.2020, 31.07.2020, 20.08.2020) за період з 25.06.2020 по 09.07.2020 на суму 304 22,60 грн, з 10.07.2020 по 30.07.2020 на суму 269 222,60 грн, з 31.07.2020 по 19.08.2020 на суму 239 22,60 грн та з 20.08.2020 по 02.09.2020 на суму 209 222,60 грн.
- за видатковою накладною № У-000002656 від 26.03.2020 на суму 288 902,34 грн за період з 16.04.2020 по 02.09.2020;
- за видатковою накладною № У-0000021010 від 12.06.2020 на з суму 23 219,20 грн за період з 03.07.2020 по 02.09.2020.
Суд, здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку заявленої до стягнення суми 3 % річних дійшов висновку про повне задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 7 034,84 грн 3 % річних.
Позивач посилаючись на положення п. 6. Специфікацій, яким визначено, що покупець в разі порушення строків оплати вартості товару, визначених у даній Специфікації, на строк більш ніж 10 (десять) банківських днів сплачує постачальнику штраф у розмірі 15% від суми вартості товару згідно з даною Специфікацією просить суд стягнути з відповідача 92 718,74 грн штрафу (329 22,60 * 15% = 49 383,39 грн, 288 902,34 грн * 15% = 43 335,35 грн).
Відповідач у відзиві на позовну заяв проти нарахування 15% штрафу на підставі п. 6. Специфікацій заперечує, посилаючись на те, що відповідальність сторін за правопорушення у сфері господарювання регламентується безпосередньо укладанням договору між сторонами, Господарським кодексом України та іншими законом, а не специфікацією, а тому заперечує проти нарахування 92 718,74 грн штрафу.
Суд відхиляє такі твердження відповідача з огляду на таке.
Згідно зі ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Пунктом 5.1. Договору сторони визначили, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства України.
Згідно ч.1. ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 1.1. Договору підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару за видатковою накладною, виданою постачальником, на кожну партію товару, яка після її підписання сторонами має юридичну силу специфікації, в розумінні ст.266 Господарського Кодексу України, і є невід'ємною частиною даного Договору.
Оскільки Специфікації № Ц-000021076 від 25.03.2020 на суму 288 902,34 грн та № Ц-000018018 від 16.03.2020 на суму 329 222,6 грн є невід'ємними частинами даного Договору, то передбачені у них положення є обов'язковими для сторін, що їх підписали.
У зв'язку з тим, що відповідачем порушено строк повної оплати вартості поставленого товару більш ніж на 10 календарних днів, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 15% штрафу у сумі 92 718,74 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 9 316,47 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 9 316,47 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 231, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Закрити провадження у справі № 91013478/20 в частині позовних вимог про стягнення 150 000,00 грн основного боргу.
2. В іншій частині позовних вимог позов задовольнити повністю.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ БУД ІНВЕСТ" (Україна, 03038, м. Кмїв, вул. Казимира Малевича, буд. 8; ідентифікаційний код юридичної особи 42095613) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД" (Україна, м. Київ, 03039, м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд, буд. 4; ідентифікаційний код юридичної особи 37412768) 371 344,14 грн (триста сімдесят одну тисячу триста сорок чотири гривні 14 коп.) основного боргу, 92 718,74 грн (дев'яносто дві тисячі сімсот вісімнадцять гривень 74 коп.) 15% штрафу, 7 034,84 грн (сім тисяч тридцять чотири гривні 84 коп.) 3 % річних та 9 316,47 грн (дев'ять тисяч триста шістнадцять гривень 47 коп.) судового збору.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 09.11.2020.
Суддя Гумега О.В.