ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.10.2020Справа № 910/9453/20
За позовом до третя особа, проПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" Чернівецької обласної ради яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Обласне комунальне некомерційне підприємство "Буковинський клінічний онкологічний центр" визнання незаконними та скасування рішень
Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.
Представники сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи: Собуцька Я.Ю. - представник за довіреністю; не з'явився; не з'явився.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (надалі також - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Чернівецької обласної ради (надалі також - відповідач) про:
- визнання незаконним та скасування рішення Чернівецької обласної ради 13 сесія 5 скликання № 150-13/07 від 07.06.2007 "Про оформлення права спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернівецької області на нежитлові приміщення та споруди" в частині оформлення права спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернівецької області на гараж літ "О" по вул. Червоноармійській (після перейменування Героїв Майдану), 242, м. Чернівці;
- визнання незаконним та скасування Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане на підставі рішення Чернівецької обласної ради 13 сесія 5 скликання № 150-13/07 від 07.06.2007 "Про оформлення права спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернівецької області на нежитлові приміщення та споруди" в частині гаражу літ. "О" по вул. Червоноармійській (після перейменування Героїв Майдану), 242, м. Чернівці;
- визнання незаконним та скасування рішення Чернівецької обласної ради 35 сесії 7 скликання № 255-35/19 від 18.12.2019 ""Про передачу нерухомого майна в оперативне управління обласних комунальних некомерційних підприємств" в частині передачі в оперативне управління Обласному комунальному некомерційному підприємству "Буковинський клінічний онкологічний центр" гаражу літ "О" площа 179, 40 кв.м. по вул. Героїв Майдану, 242, м. Чернівці;
- визнання права власності на гаражі інв. № 14-3, 14-4, 14-5 літера "О" загальною площею 121, 3 кв., які розташовані в м. Чернівці, по вул. Героїв Майдану, 242.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що починаючи з 1999 року по 27.04.2020 позивач безперешкодно використовував належні йому на праві власності приміщення в гаражі по вул. Героїв Майдану, 242 літ "О" в м. Чернівці у своїй діяльності і розпоряджався ними, а на початку травня 2020 отримав лист від Обласного комунального некомерційного підприємства "Буковинський клінічний онкологічний центр" № 1253 від 27.04.2020, в якому останнє посилалася на необхідність звільнити спільні гаражі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 відкрито провадження у справі № 910/9453/20, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 07.08.2020 та залучено до участі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору Обласне комунальне некомерційне підприємство "Буковинський клінічний онкологічний центр" (надалі також - третя особа).
23.07.2020 від третьої особи, а також згодом - 29.08.2020 та 20.10.2020 від відповідача до суду надходили клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у задоволенні яких судом було відмовлено, про що було відображено у відповідних ухвалах суду.
03.08.2020 від відповідача до суду надійшов відзив, у якому він зазначив, що гараж літ. "О" по вул. Червоноармійській (після перейменування Героїв Майдану), 242, м. Чернівці був правомірно прийнятий у власність відповідачем згідно рішення Чернівецької обласної ради 13 сесія 5 скликання № 150-13/07 від 07.06.2007 "Про оформлення права спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернівецької області на нежитлові приміщення та споруди" та при цьому земельна ділянка на якій знаходиться даний гараж належить до цілісного майнового комплексу, який в подальшому був наданий у користування третій особі.
Також відповідач зазначив, що позивачем було пропущено встановлений законом термін позовної давності, у зв'язку із чим просив суд застосувати позовну давність до вимог позивача та відмовити у задоволенні позову.
07.08.2020 позивачем через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) надано відповідь на відзив, у якій він зазначив, що спірні рішення та свідоцтво є неправомірними, позаяк право власності на приміщення у спірному гаражі позивач отримав ще у 1999 році на підставі відповідних рішень Чернівецької міської ради та, при цьому, про порушення власних прав дізнався лише у травні 2020 року, після отримання від третьої особи витягів про державну реєстрацію спірного майна за третьою особою, а тому позивачем не пропущений встановлений законом термін позовної давності.
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 07.08.2020 було відкладено підготовче судове засідання на 02.10.2020 та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.10.2020.
У судове засідання, що відбулись 02.10.2020 та 30.10.2020 представники відповідача та третьої особи не з'явилися.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
При цьому, частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Таким чином, оскільки відповідача та третю особу було належним чином повідомлено про судові засідання та останніми, у свою чергу, не повідомлено про причини неявки в судові засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 30.10.2020 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Відповідно до статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Згідно зі статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Також, розглядаючи дану справу, з огляду на характер спірних правовідносин сторін, суд приймає до уваги приписи Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", яким відповідно до Конституції України визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Зокрема, ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Натомість обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами (ч. 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад (частина 4 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (частина 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Так, рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради №120/4 від 16.02.1999 "Про затвердження актів державної приймальної комісії по прийняттю в експлуатацію закінчених будівництвом гаражів по вул. Червоноармійській, 242" було затверджено акт приймальної комісії по прийняттю в експлуатацію закінчених будівництвом гаражів по вул. Червоноармійській, 242" та відповідно до пункту 1 даного рішення власником гаражів інв. №14-1, 14-2 літера "О" загальною площею 58,1 кв. м. є обласний клінічний онкологічний диспансер; власником гаражів інв. №14-3, 14-4, 14-5 літера "О" загальною площею 121,3 кв. м. є Чернівецька обласна дирекція Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (правонаступником якої є позивач).
При цьому, відповідно до пункту 2 вказаного вище рішення Чернівецької міської ради №120/4 від 16.02.1999 на обласне бюро технічної інвентаризації покладений обов'язок зареєструвати:
- гаражі інв. №14-1, 14-2, згідно з експлікацією до плану будови літ. "О" по вул. Червоноармійській, 242 м. Чернівці за обласним клінічним диспансером;
- гаражі інв. № 14-3, 14-4, 14-5 згідно з експлікацією до плану будови літ. "О" по вул. Червоноармійській, 242 м. Чернівці за Чернівецькою дирекцією HACK "Оранта".
На підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №120/4 від 16.02.1999, виконавчим комітетом Чернівецької міської ради було видано свідоцтво про право власності на гараж, за яким, власником приміщень 14-3 площею 27, 8 кв. м., 14-4 площею 30,1 кв. м., 14,5 площею 63,4 кв.м. гаражу літ. "О" по вул. Червоноармійській, 242 у м. Чернівці є Чернівецька обласна дирекція HACK "Оранта" та право власності за Чернівецькою обласною дирекцією HACK "Оранта" на вказані вище гаражні приміщення було зареєстровано в Чернівецькому ОБТІ, про що в реєстровій книзі № 1 зроблений запис за реєстровим № 347.
Натомість, 07.06.2007 Чернівецькою обласною радою було прийняте рішення №150-13/07 від "Про оформлення права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області на нежитлові приміщення та споруди", згідно п.1. та п.1.1. якого об'єкти нерухомого майна в м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 242, в тому числі: лікувальний корпус літ. А площею 2468,80 кв.м., лікувальний корпус літ. Б площею 1298,20 кв.м., лікувальний корпус літ. В площею 466,50 кв.м., лікувальний корпус літ.Г площею 436,30 кв.м., лікувальний корпус літ. Д площею 181,40 кв.м., лікувальний корпус літ. Е площею 147,80 кв.м., патологічна лабораторія літ. Ж площею 97,80 кв.м., пральня літ. З площею 158,20 кв.м., склад літ. І площею 186,00 кв.м., господарська будівля літ. К площею 178,20 кв.м., гараж літ. Л, гараж літ. М, гараж літ. Н, гараж літ. О площею 179,40 кв.м., поліклініка літ. П площею 3233,00 кв.м., харчоблок літ. Р площею 1737,30 кв.м., гараж літ. С площею 113,70 кв.м., капличка літ. Т площею 67,90 кв.м., трансформаторна підстанція літ. У, криниця І, огорожа №1,3, ворота №2. є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради.
Також, 07.06.2007, на підставі вказаного рішення Чернівецької обласної ради №150-13/07 відповідачем видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно, відповідно до якого власником всіх нежитлових будівель за адресою: м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 242 (в тому числі й гаражу літ. "О" площею 179, 40 кв. м.) є територіальні громади сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради.
Рішенням XXXV сесії VII скликання Чернівецької обласної ради №255-35/19 18.12.2019, вирішено передати низку об'єктів нерухомого майна у користування лікувальним закладами Чернівецької області і в тому числі згідно пункту 21 даного рішення передано в оперативне управління третьої особи нерухоме майно по вул. Героїв Майдану (колишня Червоноармійська), будинок 242, в місті в м. Чернівцях, яке є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради, а саме: лікувальний корпус літ. А площею 2468,80 кв.м., лікувальний корпус літ. Б площею 1298,20 кв.м., лікувальний корпус літ.В площею 466,50 кв.м., лікувальний корпус літ.Г площею 436,30 кв.м., лікувальний корпус літ. Д площею 181,40 кв.м., лікувальний корпус літ. Е площею 147,80 кв.м., патологічна лабораторія літ. Ж площею 97,80 кв.м., пральня літ. З площею 158,20 кв.м., склад літ. І площею 186,00 кв.м., господарська будівля літ. К площею 178,20 кв.м., гараж літ. Л, гараж літ. М, гараж літ. Н, гараж літ. О площею 179,40 кв.м., поліклініка літ. П площею 3233,00 кв.м., харчоблок літ. Р площею 1737,30 кв.м., гараж літ. С площею 113,70 кв.м., капличка літ. Т площею 67,90 кв.м., трансформаторна підстанція літ. У, криниця І, огорожа №1,3, ворота №2.
Таким чином, спір у даній справі виник через віднесення згідно спірного рішення Чернівецької обласною ради №150-13/07 від 07.06.2007 гаражу літ "О" площею 179,40 кв.м. по вул. Героїв Майдану, 242, у м. Чернівці до власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області, при тому що раніше - рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради №120/4 від 16.02.1999 частина приміщень даного наражу, а саме - 14-3 площею 27, 8 кв. м., 14-4 площею 30,1 кв. м., 14,5 площею 63,4 кв.м. гаражу були передані позивачеві.
Так, за змістом частини першої статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За приписами ст. ст. 316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Поряд із тим, в силу приписів ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
При цьому, позивачем за позовом, поданим на підставі статті 393 ЦК України, може бути власник або титульний володілець, право власності (або інше титульне право) якого порушено внаслідок видання незаконного акта.
Так, доказів на підтвердження того факту, що рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №120/4 від 16.02.1999 та видане на його підставі свідоцтво про право власності на гараж, відповідно до яких позивач є власником приміщень 14-3 площею 27, 8 кв. м., 14-4 площею 30,1 кв. м., 14,5 площею 63,4 кв.м. гаражу літ. "О" по вул. Червоноармійській (Героїв Майдану), 242 у м. Чернівці були визнані недійсним, або скасовані у встановленому законом порядку, матеріали справи не містять.
Поряд із тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що стосовно спірної частини гаражу літ. "О", а саме - приміщень 14-3 площею 27, 8 кв. м., 14-4 площею 30,1 кв. м., 14,5 площею 63,4 кв.м. був наявний спір про їх належність до об'єктів приватної власності, чи до об'єктів нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області, або територіальної громади міста Чернівці.
Приписами ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України, передбачено право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду спору має бути встановлено не лише наявність підстав на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Як зазначалося вище, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України).
Також, на виконання ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини як джерело права, а зокрема - рішення у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011, набуло статус остаточного 20.01.2012), у якому Високий Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування".
Зокрема Європейський суд з прав людини у даному рішенні, між іншого, зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була-б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що само по собі суперечило б загальним інтересам.
Поряд із тим, практикою Європейського суду з прав людини розроблено концепцію "легітимних (обґрунтованих) очікувань" у світлі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п. 43 рішення у справі "Пономарьов проти України"). Доктринально характеристика очікувань як легітимних поєднує у собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб'єктивного права; 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.
Концепція "правомірних очікувань" відображена також в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії", та полягають у тому, що в особи, якщо вона дотрималась усіх вимог законодавства, виникають правомірні очікування, тобто особа має усі підстави вважати, що рішення уповноваженого органу є дійсним, та розраховувати на певний стан речей.
Поряд із тим, відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
При цьому підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
З огляду на вищевикладене, рішення Чернівецької обласної ради №150-13/07 від 07.06.2007 "Про оформлення права спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернівецької області на нежитлові приміщення та споруди" є таким, що порушує право власності позивача на в частині належних йому приміщень у гаражі літ. "О" площею 179,40 кв.м. за адресою вул. Червоноармійська, 242 (Героїв Майдану) у м. Чернівці, а тому вимоги позивача про скасування рішення Чернівецької обласної ради 13 сесія 5 скликання № 150-13/07 від 07.06.2007 "Про оформлення права спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернівецької області на нежитлові приміщення та споруди" в частині оформлення права спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернівецької області на гараж літ "О" по вул. Червоноармійській (після перейменування Героїв Майдану), 242, м. Чернівці є обґрунтованими та позов у даній частині вимог підлягає задоволенню.
А відтак, вимоги позивача про визнання незаконним та скасування Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане на підставі рішення Чернівецької обласної ради 13 сесія 5 скликання № 150-13/07 від 07.06.2007 "Про оформлення права спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернівецької області на нежитлові приміщення та споруди" в частині гаражу літ. "О" по вул. Червоноармійській (після перейменування Героїв Майдану), 242, м. Чернівці - також підлягають задоволенню, як такі що є похідними від вимог в частині скасування рішення Чернівецької обласної ради №150-13/07 від 07.06.2007.
При цьому, вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення Чернівецької обласної ради 35 сесії 7 скликання № 255-35/19 від 18.12.2019 ""Про передачу нерухомого майна в оперативне управління обласних комунальних некомерційних підприємств" в частині передачі в оперативне управління Обласному комунальному некомерційному підприємству "Буковинський клінічний онкологічний центр" гаражу літ "О" (площа 179, 40 кв. м.) по вул. Героїв Майдану, 242, м. Чернівці також є обґрунтованими, позаяк передача в оперативне управління третій особі гаражу порушує право власності позивача на належну йому частку, а тому позов у даній частині вимог також підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Позивачем у такому позові може бути суб'єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи. Відповідачем за цим позовом може бути будь-яка особа, яка не визнає, заперечує або оспорює право позивача здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження спірним майном, або має власний інтерес щодо цього майна.
З наведених обставин випливає, що відповідач не визнає право власності позивача на гаражі інв. №14-3, 14-4 та 14-5 згідно з експлікацією до плану будови літ. "О" по вул. Червоноармійській (Героїв Майдану), 242 у м. Чернівці попри наявні у позивача правовстановлюючі документи шляхом винесення спірного рішення №150-13/07 від 07.06.2007, видачі свідоцтва та подальшої передачі на користь третьої особи згідно спірного рішенням рішення Чернівецької обласної ради № 255-35/19 від 18.12.2019, а тому вимоги позивача про визнання права власності на гаражі інв. № 14-3, 14-4, 14-5 літера "О" загальною площею 121, 3 кв., які розташовані в м. Чернівці, по вул. Героїв Майдану, 242 є обґрунтованими та позов у даній частині вимог також підлягає задоволенню
Відповідачем, натомість, заявлено у своєму відзиві вимогу про застосування до вимог позивача позовної давності.
Так, за визначенням ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) чинники.
Так, позивач вказує на те, що дізнався про порушення свого права власності на спірні гаражі після отримання листів від третьої особи №1349 від 15.05.2020 та №1253 від 27.04.2020 та доданого до них витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права та лише після отримання зазначених вище листів та після ознайомлення з матеріалами інвентарної справи на нерухоме майно за адресою: вул. Героїв Майдану, 242 м. Чернівці, позивачеві стало відомо про наявність рішення Чернівецької обласної ради №150-13/07 від 07.06.2007 та свідоцтва свідоцтво про право власності, яке видано на його підставі.
Суд вважає дані доводи позивача про те, що він був обізнаний про порушене право лише з моменту повідомлення з боку третьої особи, зокрема - першим листом № 27.04.2020 обґрунтованими, а відтак, слід дійти висновку, що позовна давність із звернення позивачем до суду із даним позовом - не пропущена, а тому у задоволенні клопотання відповідача про застосування до вимог позивача позовної давності, що викладене у відзиві слід відмовити.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" задовольнити.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення Чернівецької обласної ради 13 сесія 5 скликання № 150-13/07 від 07.06.2007 "Про оформлення права спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернівецької області на нежитлові приміщення та споруди" в частині оформлення права спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернівецької області на гараж літ "О" по вул. Червоноармійській (після перейменування Героїв Майдану), 242, м. Чернівці.
3. Визнати незаконним та скасувати Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане на підставі рішення Чернівецької обласної ради 13 сесія 5 скликання № 150-13/07 від 07.06.2007 "Про оформлення права спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернівецької області на нежитлові приміщення та споруди" в частині гаражу літ. "О" по вул. Червоноармійській (після перейменування Героїв Майдану), 242, м. Чернівці.
4. Визнати незаконним та скасувати рішення Чернівецької обласної ради 35 сесії 7 скликання № 255-35/19 від 18.12.2019 "Про передачу нерухомого майна в оперативне управління обласних комунальних некомерційних підприємств" в частині передачі в оперативне управління Обласному комунальному некомерційному підприємству "Буковинський клінічний онкологічний центр" гаражу літ "О" площа 179, 40 кв. м. по вул. Героїв Майдану, 242, м. Чернівці.
5. Визнати за Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" право власності на гаражі інв.. № 14-3, 14-4, 14-5 літера "О" загальною площею 121,3 кв. м., які розташовані в м. Чернівці, по вул. Героїв Майдану, 242.
6. Стягнути з Чернівецької обласної ради (58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Грушевського, 1; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 25081241) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 00034186) витрати зі сплати судового збору в розмірі 8 408, 00 грн. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 09.11.2020 року.
Суддя Ю.О. Підченко