ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.11.2020Справа № 910/17341/20
Господарський суд міста Києва у складі Пукшин Л.Г., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг, вул. Електриків, 1)
до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85), Товариства з обмеженою відповідальністю "Променерго Дніпро" (49000, м. Дніпро, вул. Короленко, 14/16)
про забезпечення позову (до подання позовної заяви)
Без виклику представників сторін
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, в якій просить суду вжити захід забезпечення позову у вигляді заборони ДПЗД "Укрінтеренерго" вчиняти будь-які дії з обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії АТ "Криворізька теплоцентраль" за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 27.10.2020.
Крім того, заявник просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Променерго Дніпро" відновити постачання електричної енергії АТ "Криворізька теплоцентраль" за договором про постачання електричної енергії споживачу №195 від 30.03.2020.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник вказує, що невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав та інтересів позивача у вигляді відключення від електропостачання, що в свою чергу призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача, у випадку прийняття судом рішення про задоволення поданого позивачем позову в межах справи.
Також, невжиття заходів забезпечення позову, за доводами заявника, унеможливить ефективний захист щодо відшкодування збитків та оспорювання прав позивача на отримання електричної енергії, оскільки протягом судового розгляду справи позивач не буде мати змогу отримувати послуги з постачання та розподілу електричної енергії внаслідок припинення їх надання з боку ДПЗД "Укрінтеренерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Променерго Дніпро".
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" планує звернутися до суду з позовними вимогами до ДПЗД "Укрінтеренерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Променерго Дніпро" про відшкодування збитків завданих одностороннім розірванням договору про постачання електричної енергії споживачу №195 від 30.03.2020 та підключення до Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 27.10.2020.
При цьому вимоги заяви про забезпечення позову заявником викладені у формі заборони ДПЗД "Укрінтеренерго" вчиняти будь-які дії з обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії АТ "Криворізька теплоцентраль" за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 27.10.2020 та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Променерго Дніпро" відновити постачання електричної енергії АТ "Криворізька теплоцентраль" за договором про постачання електричної енергії споживачу №195 від 30.03.2020.
Таким чином, дослідивши вимоги заяви про забезпечення позову та зазначений в заяві обраний позивачем спосіб захисту майбутнього позову, суд зазначає, що задоволення заяви про забезпечення позову, фактично вирішує спір по суті без встановлення усіх необхідних фактичних обставин справи, а тому наведені заходи у розумінні ч. 11 ст. 137 ГПК України задоволенню не підлягають.
Згідно ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили 09.11.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л. Г. Пукшин