ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.10.2020Справа № 910/11203/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні
проекти", що діє від свого імені та в інтересах і за рахунок активів Пайового венчурного
недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Аквілон" (м. Київ)
до 1. Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами,
одержаними від корупційних та інших злочинів (м. Київ)
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" (м. Київ)
про визнання правочину недійсним, скасування записів
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін:
Від позивача: Середюк Б.Л.
Від відповідача-1: Мартьола Д.С.
Від відповідача-2: Круглова О.М.
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти", що діє від свого імені та в інтересах і за рахунок активів Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Аквілон" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" про:
- визнання додаткового договору від 12.06.20., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. за реєстровим № 660, до Договору управління майном від 06.06.18., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яковенко В.І., зареєстрованого в реєстрі № 442, укладеного між відповідачами;
- скасування записів про інше речове право від 12.06.20.: 36916614, 36918390, 36917999, 36917244, здійснених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. по об'єктам: № 446496080000, № 446332280000, № 446445080000, № 446477380000.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує, що оспорюваним правочином належне позивачу майно було передано в управління відповідача-2, який здійснює управління вказаним майном на підставі нікчемного договору.
Додатково суд зауважує, що позивачем в прохальній частині позовної заяви не вказано яким саме він просить суд визнати договір управління майном від 06.06.18., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яковенко В.І., зареєстрований в реєстрі № 442, укладений між відповідачами.
Одразу після надходження позовної заяви до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" про відвід судді Ващенко Т.М. від розгляду справи № 910/11203/20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.20. визнано відвід судді Ващенко Т.М. необґрунтованим та передано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" про відвід судді Ващенко Т.М. від розгляду справи № 910/11203/20 для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.20. у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" про відвід судді Ващенко Т.М. від розгляду справи № 910/11203/20 відмовлено.
11.08.20. матеріали справи № 910/11203/20 повернуто судді Ващенко Т.М.
Разом з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти", що діє від свого імені та в інтересах і за рахунок активів Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Аквілон" (заявник) подано заяву про забезпечення позову, в задоволенні якої судом відмовлено ухвалою від 12.08.20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.20. відкрито провадження у справі № 910/11203/20 та призначено підготовче засідання на 10.09.20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.20. призначено підготовче засідання у справі № 910/11203/20 на 24.09.20.
04.09.20. відповідачем-2 подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.
21.09.20. відповідачем-1 подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.
24.09.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 08.10.20.
08.10.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.10.20.
В судовому засіданні 22.10.20. по розгляду справи по суті позивачем підтримано свої позовні вимоги, відповідачі проти позову заперечували.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 22.10.20. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України з урахуванням перебування судді на навчанні з 02.11.20-06.11.20.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України).
Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 Господарського кодексу України.
Як передбачено частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої - п'ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
В силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
Позивач вказує, що оспорюваний додатковий договір було укладено до припиненого договору, оскільки дія договору про управління активами припиняється в разі скасування арешту прийнятих управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави, а дія Договору управління майном від 06.09.18., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яковенко В.І., зареєстрованого в реєстрі № 442, в редакції 11.09.18., була припинена 17.01.20. після скасування арешту, який був підставою для укладення такого договору.
Також позивач зазначає, що оспорюваний ним правочин є нікчемним на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про публічні закупівлі», за приписами якої договір про закупівлі є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону, якими унормовано, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, тобто оскільки ним змінено перелік майна - істотну умову договору.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.
06.09.18. між відповідачами було укладено договір управління майном, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яковенко В.І., зареєстрований в реєстрі № 442.
Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором установник управління передає управителеві на строк визначений у п. 1.3 розділу 1 цього договору нерухоме майно (активи) в управління, а управитель приймає в управління об'єкти нерухомого майна та зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цими активами, перелік наведений у цьому пункті.
Згідно з п. 1.2 договору строк управління активами: з дня укладення цього договору до дня надходження у письмовій формі повідомлення від установника управління про припинення цього договору у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави, або до іншого строку у разі настання випадків визначених у розділі 6 цього договору або до 06.09.19.
Відповідно до п. 6.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та нотаріального посвідчення цього договору та діє до 06.09.2019, якщо інше не передбачено чинним законодавством України або цим договором, проте в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
11.09.18. до вказаного договору було укладено додатковий договір, яким збільшено кількість переданих в управління об'єктів нерухомого майна, в тому числі передано в управління: нежитлові будівлі літ. А, Б, З, І, Л, М, Р, загальною площею 21 980,1 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 446496080000; нежитлову будівлю офісно-торгівельного центру літ. Т, загальною площею 12 429,2 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 446477380000; нежитлову торгівельно-виробничу будівлю літ. У, загальною площею 1 964,4 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 446445080000; будівлю виробничої майстерні літ. К, загальною площею 67,3 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 446332280000.
12.06.20. між відповідачами був укладений додатковий договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. за реєстровим № 660, до Договору управління майном від 06.09.18., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яковенко В.І., зареєстрованого в реєстрі № 442.
Згідно зі ст. 19 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.
Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.
Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб'єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.
Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Глава 70 Цивільного кодексу України включає статті 1029-1045.
У відповідності до ст. 1029 Цивільного кодексу України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно.
Законом чи договором управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя.
Відповідно до ст. 1030 Цивільного кодексу України предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно.
Згідно зі ст. 1031 Цивільного кодексу України договір управління майном укладається в письмовій формі. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ч. 6 ст. 1032 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених законом, установником управління може бути Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Згідно з ч. 1 ст. 1033 Цивільного кодексу України управителем може бути суб'єкт підприємницької діяльності.
Частиною 1 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Стаття 1035 Цивільного кодексу України встановлює, що істотними умовами договору управління є:
1) перелік майна, що передається в управління;
2) розмір і форма плати за управління майном.
Відповідно до ст. 1036 Цивільного кодексу України строк управління майном встановлюється у договорі управління майном.
Якщо сторони не визначили строку договору управління майном, він вважається укладеним на п'ять років.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору управління майном після закінчення його строку договір вважається продовженим на такий самий строк і на таких самих умовах.
Отже в главі 70 Цивільного кодексу України унормовано правовий інститут договору управління і згідно цього законодавчого регулювання істотними умовами договору управління майном є перелік майна та розмір і форма оплати.
Як зазначалось вище згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" активи підлягають передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.
Проте управління арештованим у кримінальному провадженні майном є особливим видом управління.
Закон України "Про публічні закупівлі" установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Суд зауважує, що станом на день підписання оспорюваного правочину чинною була редакція Закону від 19.04.20., саме ч. 4 ч. 5 ст. 41 Закону унормовано, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
В свою чергу ст. 43 Закону встановлено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п'ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
Як відзначалось судом, за приписами ст. 1035 ЦК України істотною умовою договору управління майном є перелік майна, що передається в управління.
Натомість, з аналізу умов додаткового договору від 12.06.20., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. за реєстровим № 660, до Договору управління майном від 06.09.18., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яковенко В.І., зареєстрованого в реєстрі № 442, вбачається, що ним не було змінено перелік майна.
Також з наведених далі встановлених підстав не знайшли свого підтвердження доводи позивача про те, що оспорюваний додатковий договір було укладено до припиненого договору, оскільки дія Договору управління майном від 06.09.18., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яковенко В.І., зареєстрованого в реєстрі № 442, в редакції 11.09.18., була припинена 17.01.20. після скасування арешту, який був підставою для укладення такого договору.
Арешт на нежитлові будівлі літ. А, Б, З, І, Л, М, Р, загальною площею 21 980,1 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 446496080000; нежитлову будівлю офісно-торгівельного центру літ. Т, загальною площею 12 429,2 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 446477380000; нежитлову торгівельно-виробничу будівлю літ. У, загальною площею 1 964,4 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 446445080000; будівлю виробничої майстерні літ. К, загальною площею 67,3 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 446332280000 діяв:
- з 20.04.18. до 17.01.20. згідно ухвали Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 752/19045/17;
- з 30.01.20. до 11.03.20. згідно ухвали Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/4344/20-к;
- з 18.03.20. по 15.06.20. згідно ухвали Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/12188/20-к;
- згідно ухвали колегії суддів Дніпровського районного суду м. Києва від 07.04.20. у справі № 757/28806/18-к (Провадження № 1-кп/755/889/20);
- згідно з вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 14.04.20. у справі № 757/28806/18-к застосовано спеціальну конфіскацію та передано у власність держави нерухоме майно та корпоративні права, які постановою старшого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві Шевчук К.О. від 27 вересня 2019 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, зокрема, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Будівельні проекти», що діє від свого імені та в інтересах і за рахунок активів Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «АКВІЛОН» (код ЄДРПОУ 34764782, код ЄДРІСІ 2331331, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 52), зокрема: нежитлові будівлі літ. А, Б, З, І, Л, М, Р, загальною площею 21 980,1 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 446496080000; нежитлову будівлю офісно-торгівельного центру літ. Т, загальною площею 12 429,2 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 446477380000; нежитлову торгівельно-виробничу будівлю літ. У, загальною площею 1 964,4 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 446445080000; будівлю виробничої майстерні літ. К, загальною площею 67,3 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 446332280000.
За викладеного в сукупності суд дійшов висновку, що позивачем не доведено суду належними засобами доказування, що оспорюваний ним правочин суперечить закону.
Оскільки вимоги про скасування записів про інше речове право є похідними від вимоги про визнання правочину недійсним, то вони теж задоволенню не підлягають. При цьому судом враховано, що позивачем такі заявлені позовні вимоги не обґрунтовані взагалі.
Отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 09.11.20.
Суддя Т.М. Ващенко