вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.11.2020м. ДніпроСправа № 904/3845/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кармазіної Л.П. за участю секретаря судового засідання Боговенко С.Ю.
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро
до Комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про стягнення 57 155,52 грн.
Представники:
від позивача - Тищенко Т.А., представник
від відповідача - представник не з'явився
Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради про стягнення 57 155,52 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №687 від 26.03.1998, в частині оплати за недовраховану електричну енергію згідно акту №009982 від 07.12.2019.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 05.08.2020.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2020, відкладено підготовче засідання на 02.09.2020, в зв'язку з неявкою представника відповідача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 01.10.2020.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 01.10.2020.
У зв'язку із перебуванням судді Кармазіної Л.П. на лікарняному в період з 29.09.2020 по 23.10.2020 судове засідання у справі №904/3845/20, призначене на 01.10.2020, не відбулось.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2020 призначено судове засідання на 04.11.2020.
04.11.2020 представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.
На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.07.2020, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 49127, м. Дніпро, вулиця Агнії Барто, будинок 19, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Відповідач був обізнаний про розгляд даної справи судом, оскільки ухвалу суду від 22.07.2020 отримав 28.07.2020, ухвалу суду від 05.08.2020 відповідач отримав 18.08.2020, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями (а.с.66,67).
В даному випадку господарським судом здійснені всі можливі заходи задля повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом, що підтверджується направленням ухвал суду на всі відомі суду засоби зв'язку з відповідачем.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Так, ухвалою суду від 22.07.2020, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Враховуючи дату отримання відповідачем ухвали суду - 28.07.2020, відповідач повинен був подати відзив на позовну заяву в строк до 17.08.2020 включно.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком (+5 днів).
Однак, станом на 17.08.2020 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
З огляду на наведене, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В судовому засіданні 04.11.2020 оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, в порядку ст. 240 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд прийшов до наступних висновків.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ.
Предметом доказування у даній справі є встановлення факту порушення відповідачем ПКЕЕ та правомірності нарахування позивачем відповідачеві вартості необлікованої електричної енергії.
З матеріалів справи вбачається, що 26.03.1998 між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (постачальник, позивач) та ЖЕК-32 Самарського району, правонаступником якого є Комунальне підприємство "Житлове господарство Самарського району" (споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії № 687.
При цьому, відповідно до Загальних положень статуту позивача, товариство є юридичною особою з новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту, які пов'язані із набранням чинності Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VІ від 17.09.2008 та зміною найменування з Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго". Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" перейменовано у Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (протокол від 26.06.2012). Товариство є правонаступником майна, прав та обов'язків Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Дніпрообленерго", Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго".
Відповідно до п. 1.1. розділу 1 договору, постачальник здійснює поставку електроенергії споживачам абонента через приєднану до неї електромережу згідно з умовами цього договору кількості, якості та режиму споживання.
Постачальник зобов'язаний поставити електричну енергію згідно з умовами цього договору (пункт 1.1. розділу 2 договору).
Абонент зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату постачальнику електричної енергії та виконувати інші умови цього договору (пункт 2.1. розділу 2 договору).
Оплата платіжних документів здійснюється абонентом самостійно в п'ятиденний термін після дати, вказаної у платіжному документі (п. 3.3. договору).
Пунктом 10.1 договору передбачено, що даний договір укладається на строк з 1998 р. по 1999 р., а також договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Об'єкт за адресою: м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд.1 перебуває на балансі відповідача, що підтверджується переліком нових об'єктів споживача (а.с.14-18).
Листом № 1067/600 від 09.02.2011 споживач повідомлений про зміну номеру договору з 687/32/1 на 032001 (а.с.11).
Додатковою угодою №50/7 від 17.02.2017 номер договору змінено з №032001 на №03466-00.
Додатковою угодою № ДС-002/03466-00 від 15.03.2017 сторонами були внесені зміни до договору №03466-00 від 26.03.1998.
19.04.2018 набрала чинності Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" № 312 від 14.03.2018.
Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, відповідно до вимог цих Правил, здійснюється до 01.12.2019 шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом , шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до дії цієї постанови (п. 2 Постанови НКРЕКП № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії").
Відповідно до вказаних Правил, з 01.01.2019 діяв публічний договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, сторонами якого були позивач та відповідач.
З матеріалів справи вбачається, що 07.12.2019 представниками енергопостачальника проведена перевірка дотримання споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії за його місцезнаходженням за адресою: м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд.1.
За результатами перевірки складено акт про порушення № 009983 від 07.12.2019, яким встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд.1 порушив підпункт 7 п. 8.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, що не є власністю електропостачальника, з порушенням схеми обліку. Самовільне підключено виконано приховано проводом АПВ 4*8мм від розподільчої коробки підвалу 4 під'їзду, проводом АПВ 4*8мм від розподільчої коробки підвалу 6 під'їзду. Виявити при контрольному огляді можливості не було. Для виявлення місця підключення були використані спеціальні технічні засоби РК-120.1№2205765. При ввімкненні навантаження імпульси на лічильнику відсутні. Покази лічильника не змінюються, спожита електрична енергія не враховується. Порушення продемонстровано споживачу (а.с. 19-20).
Акт про порушення № 009983 від 07.12.2019 складений за участю представника споживача (відповідача): Беззубцев Б.І. Вказаний Акт про порушення підписаний представниками позивача та споживача з отриманням останнім копії акта без жодних з його боку зауважень.
В пункті 9 Акту про порушення міститься інформація про те, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 24.12.2019 за адресою: вул. Князя Ярослава Мудрого, 40, каб.52 з 13:00 год., а також запрошення споживача або уповноваженої ним особи на це засідання. При цьому споживача попереджено, що у разі неявки його на засідання комісії цей акт буде розглянуто без його участі.
Виявлене порушення було усунено, про що представниками позивача в присутності представника відповідача було складено акт від 07.12.2019. Представник споживача (відповідача) акт підписав без зауважень (а.с.21).
За результатами розгляду акту про порушення №009983 від 07.12.2019 на засіданні комісії позивача прийнято рішення про проведення нарахування за період з 22.04.2019 по 07.12.2019 згідно з п. 8.4.12 та за формулою 8 ПРРЕЕ у розмірі 57 155,52 грн.
Рішення засідання комісії оформлено протоколом № 12-43 від 24.12.2019.
Представник відповідача був присутній на засідання комісії та отримав розрахунок та рахунок №63-866/11/12№009982 для оплати суми недоврахованої електричної енергії, а також протокол засідання комісії № 12-43 від 24.12.2019.
Відповідач виставлений рахунок на суму 57 155,52 грн. не сплатив, що й стало причиною виникнення спору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, на момент укладення спірного договору діяли Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ).
Однак, станом на 07.12.2019 (під час перевірки, виявлення порушення та складення акта про порушення № 009983) діяли Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
Відповідно до пункту 1.1.1 ПРРЕЕ ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Пунктом 6 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, якою затверджені ПРРЕЕ, визначено, що у разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.
В силу підпунктів 5, 6, 20 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ роздрібного ринку електричної енергії Споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Згідно зі ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці, до яких віднесено й самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, тягнуть за собою встановлену законодавством України відповідальність.
За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (стаття 235 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.
Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
Зі змісту вказаних положень чинного законодавства, умов укладеного договору вбачається, що рішення комісії постачальника електричної енергії про нарахування споживачу вартості недоврахованої електроенергії у сумі 57 155,52 грн. є саме оперативно-господарською санкцією.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.
Пунктом 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.
Відповідно до вимог пункту 8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.
У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
За приписами пункту 8.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
Дослідивши розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії, судом також встановлено, що він відповідає вимогам Методики. Порушення споживачем Правил користування електричною енергією встановлено постачальником електроенергії з дотриманням вимог пункту 8.2.5 Правил щодо змісту Акту про порушення, зазначені в Акті про порушення необхідні дані є достатніми для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.
Сума нарахувань згідно з розрахунком кількості недорахованої електроенергії по Акту № 009983 від 07.12.2019 склала 57 155,52 грн.
Відповідно до пункту 8.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.
Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 237 Господарського кодексу України у разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази оскарження відповідачем рішення комісії з розгляду акта про порушення №009983 від 07.12.2019, оформленого протоколом засідання комісії № 12-43 від 24.12.2019.
Отже рішення засідання комісії енергопостачальника від 24.12.2019 з розгляду акта про порушення № 009983 від 07.12.2019, оформлене протоколом засідання комісії №12-43 від 24.12.2019, є чинним та обов'язковим для виконання.
Відповідно до пункту 8.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач мав оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
При цьому, як було вказано вище, для оплати донарахованого обсягу недооблікованої активної електричної енергії 24.12.2019 споживачу було вручено рахунок №63-866/11/12№009982 на суму 57 155,52 грн.
В установлений законом строк вартість недоврахованої електричної енергії відповідачем сплачена не була.
Враховуючи визначені порядок та строки її оплати, господарський суд встановив, що строк оплати за рахунком №№63-866/11/12№009982 на суму 57 155,52 грн. є таким, що настав.
Доказів на підтвердження оплати вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, в сумі 57 155,52 грн. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 57 155,52 грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради про стягнення 57 155,52 грн. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради (49127, м. Дніпро, вулиця Агнії Барто, будинок 19, ідентифікаційний код 05451368) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, будинок 22, ідентифікаційний код 23359034) 57 155,52 грн. вартості недоврахованої електроенергії та 2 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст.241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 09.11.2020
Суддя Л.П. Кармазіна