Рішення від 27.10.2020 по справі 904/2142/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2020м. ДніпроСправа № 904/2142/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Уперєвої Д.В.

та представників:

від позивача (за первісним позовом): Зеркін А.С. - адвокат;

від відповідача (за первісним позовом) - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП-Рудпромавтоматика", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення 2 684 833,14 грн

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП-Рудпромавтоматика", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про внесення змін до договору № 6696-ПУ-УМТС-У від 12.06.2018

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП-Рудпромавтоматика" 17.04.2020 звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення 2 684 833,14 грн, з яких: 2295862,00 грн - основний борг, 317 044,14 грн - пеня, 31 997,52 грн - інфляційні втрати, 39 929,48 грн - 3% річних.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань за договором підряду № 6696-ПУ-УМТС-У від 12.06.2018.

У відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 06.08.2020, відповідач посилається на те, що його підприємство входить до складу холдингу ДТЕК Енерго, яке забезпечує цикл виробництва електроенергії з вугілля. На даний час генерація електроенергії є збитковою через імпорт електроенергії. Відповідач зазначає, що енергетика знаходиться у кризовій ситуації. Так, відповідач стверджує, що збитковість вітчизняної енергетики є обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає та, на думку відповідача, може називатися форс-мажорною обставиною й такою, яка об'єктивно не може бути усунена жодною зі сторін.

Також відповідач зазначає, що ним була проведена оплата заборгованості за договором у період з 30.06.2020 по 17.07.2020 у загальній сумі 1 402 090,40 грн.

06.08.2020 відповідачем подано також клопотання про зменшення розміру заявленої позивачем неустойки, посилаючись при цьому на те, що наразі триває найбільша криза в енергетиці, виробництво електроенергії скоротилося, підприємство відповідача знаходилося у простої. Крім того, відповідач зазначає, що не чекаючи судового рішення ним здійснюється часткова сплата боргу.

У відповіді на відзив, що надійшла до суду 07.09.2020, позивач зауважує на тому, що відповідачем не надано в порядку пункту 7.4 договору підряду № 6696-ПУ-УМТС-У від 12.06.2018 сертифікату про форс-мажорні обставини, на які останній посилається як на обставини, що перешкодили йому виконати належним чином договірні зобов'язання.

Подане відповідачем клопотання про зменшення розміру неустойки позивач вважає таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не надано доказів в обґрунтування його скрутного фінансового становища.

06.08.2020 на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП-Рудпромавтоматика" про внесення змін до договору № 6696-ПУ-УМТС-У від 12.06.2018 шляхом викладення пункту 3.4 договору в новій редакції, а саме: "3.4. Расчеты по настоящему Договору осуществляются Заказчиком путем перечисления денежных средств на текущий счет Подрядчика в течение 5 (пяти) рабочих дней с 90 (девяностого) календарного дня с даты подисания сторонами акта приема-передачи выполненных работ.

В качестве расчета за выполненные Работы возможно получение Подрядчиком от Заказчика товаров (продукции), стоимость, условия и сроки поставки которых согласовываются Подрядчиком и Заказчиком путем заключения дополнительных соглашений к Договору.

Датой оплаты при оплате за выполненные Работы поставками товара (продукции), считается дата получения товара (продукции) Подрядчиком".

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, позивач посилається на те, що звертаючись із первісним позовом позивачем не враховано зміну обставин, які впливають на здатність виконання зобов'язання за договором, а саме збитковість вітчизняної енергетики, що призвело до дефіциту оборотних коштів відповідача за первісним позовом.

На думку позивача за зустрічним позовом зазначене є обставиною, за яку жодна сторона не відповідає, а тому він змушений запропонувати можливість розрахунку за надані послуги зустрічним наданням товару (продукції).

Правовими підставами позову позивач зазначає, серед іншого, статті 651, 652 Цивільного кодексу України.

У відзиві на зустрічну позовну заяву, що надійшов до суду 08.09.2020, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що жодних доказів на підтвердження викладених обставин у зустрічній позовній заяві, позивач не надав, з позовом звернувся передчасно, без попереднього вирішення цього питання в порядку, передбаченому статтею 188 Господарського кодексу України. Відповідач за зустрічним позовом вважає, що між сторонами відсутній спір про внесення змін до договору, оскільки жодні права та інтереси позивача за зустрічним позовом не порушені.

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 24.04.2020 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.08.2020 зустрічну позовну заяву було прийнято до розгляду та об'єднано вимоги в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою суду від 31.07.2020 підготовче засідання призначалося на 08.09.2020, після чого відкладалося до 22.09.2020.

Ухвалою суду від 22.09.2020 підготовче провадження було закрито та призначено розгляд справи по суті на 27.10.2020.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 212).

За таких обставин неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

У судовому засіданні 27.10.2020 представник позивача підтримав позов з наведених у ньому підстав. За наслідком судового засідання судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП-Рудпромавтоматика" (далі - позивач за первісним позовом, підрядник) та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - відповідач за первісним позовом, замовник) укладено договір підряду №6696-ПУ-УМТС-У від 12.06.2018 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору в порядку та на умовах, передбачених цим договором, підрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик та за замовленням замовника виконати із власних матеріалів капітальний ремонт (далі - роботи) електротрообладнання, його вузлів й комплектуючих (далі - обладнання), зазначених у специфікаціях, підписання обома сторонами і є невід'ємною частиною цього договору (далі - додатки).

Безпосередній перелік, обсяг, вартість робіт узгоджуються сторонами в додатках, які є невід'ємними частинами договору (пункту 1.3 договору).

Згідно з пунктом 1.4 договору замовник зобов'язується прийняти та оплатити підряднику виконані відповідно до умов цього договору роботи.

Замовник зобов'язується своєчасно оплатити роботи у строки, передбачені цим договором (підпункт 2.2.2 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору загальна сума договору є загальною сумою усіх додатків, які є невід'ємною частиною цього договору. У будь-якому разі, загальна орієнтовна сума договору не повинна перевищувати суму, еквівалентну 10 000 000,00 грн з ПДВ на дату укладення договору. Сума договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання письмового дозволу уповноваженого на це органу управління замовника.

Відповідно до пункту 3.4 договору (в редакції додаткової угоди від 20.02.2019) розрахунок за цим договором здійснюється замовником у наступному порядку:

- шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5 робочих днів з 60 календарного дня з дати підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт, якщо інший строк відстрочки не узгоджений у відповідній додатковій угоді;

- шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5 робочих днів з 90 календарного дати підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт, узгоджених у специфікаціях № 8 від 11.02.2019, № 9 від 20.02.2019, які є невід'ємними частинами договору.

Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку замовника (а.с. 37).

У разі несвоєчасної оплати виконаних робіт, замовник, за письмовою вимогою підрядника, сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу. Строк нарахування замовником підряднику штрафних санкцій за договором не обмежується шестимісячним строком з моменту виконання зобов'язання за договором, у зв'язку чим штрафні санкції підлягають нарахуванню за весь періоду порушення зобов'язань (пункти 6.9, 6.12 договору).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони дійшли згоди, що у разі належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань, строк дії договору встановлюється до 31.12.2018 включно. У разі невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань за цим договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 8.1 договору).

Специфікаціями № 11 від 23.04.2019, № 12 від 14.06.2019, № 13 від 19.04.2019, № 14 від 03.06.2019, № 15 від 12.08.2019, № 16 від 04.10.2019 до договору сторони погодили ремонтні роботи та їх вартість (а.с. 39 - 45).

Для проведення капітального ремонту відповідач передав, а позивач прийняв обладнання, що підтверджується актами прийому-передачі обладнання в ремонт від 17.04.2019, від 19.04.2019, від 27.05.2019, від 29.05.2019, від 10.06.2019, від 17.09.2019, від 30.09.2019 та товарно-транспортними накладними (а.с. 46 - 66).

Відповідно до укладеного договору позивач виконав на користь відповідача ремонтні роботи обладнання, що підтверджується актами № 120 від 21.05.2019, №№ 163, 164 від 10.07.2019, № 142 від 11.06.2019, №№ 190, 191 від 12.08.2019, № 215 від 05.09.2019, № 241 від 10.10.2019 на загальну суму 3 095 862,00 грн (а.с. 67 - 76).

Отримання відповідачем обладнання після капітального ремонту підтверджується актами №20/6696-Дн від 20.06.2019, № 12/6696-Пв від 12.08.2019, № 12/6696-Т від 12.08.2019, комплектною відомістю № 146/01 та № 146/02 від 12.08.2019, актами № 20/05-2019-Пт-Ю від 21.05.2019, № 09-2019-Пт-Ю від 05.09.2019 (а.с. 77 - 83).

Акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень.

Позивач виставив на оплату відповідачу рахунки № 92 від 21.05.2019, № 110 від 11.06.2019, № 126 від 10.07.2019, № 127 від 10.07.2019, № 153 від 12.08.2019, № 154 від 12.08.2019, № 173 від 05.09.2019, № 196 від 10.10.2019 (а.с. 84 - 91).

Зобов'язання з оплати виконаних підрядних робіт відповідач виконав частково у сумі 800000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 197011 від 18.10.2019 на суму 250000,00 грн, № 1027133 від 06.02.2020 на суму 300 000,00 грн, № 1035954 від 12.02.2020 на суму 250 000,00 грн (а.с. 92 - 94).

Не оплаченими залишилися підрядні роботи на суму 2 295 862,00 грн (3095862,00 - 800000,00 = 2295862,00), що й стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування є обставини щодо виконання позивачем підрядних робіт за укладеним із відповідачем договором та щодо виконання останнім своїх договірних зобов'язань у частині їх оплати.

Відповідно до частин першої, другої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина перша статті 854 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Належне виконання позивачем підрядних робіт за договором підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт на загальну суму 3 095 862,00 грн.

Відповідно до пункту 3.4 договору оплата виконаних позивачем підрядних робіт мала бути здійснена відповідачем не пізніше:

за актом № 120 від 21.05.2019 на суму 31418,40 грн - 26.07.2019,

за актом № 163 від 10.07.2019 на суму 99331,20 грн - 13.09.2019,

за актом № 164 від 10.07.2019 на суму 31418,40 грн - 13.09.2019,

за актом № 142 від 11.06.2019 на суму 2048676,00 грн - 16.08.2019,

за актом № 190 від 12.08.2019 на суму 585336,00 грн - 20.10.2019,

за актом № 191 від 12.08.2019 на суму 140052,00 грн - 20.10.2019,

за актом № 215 від 05.09.2019 на суму 94255,20 грн - 11.11.2019,

за актом № 241 від 10.10.2019 на суму 65374,80 грн - 13.12.2019.

На час звернення позивача до суду (17.04.2020) відповідач виконані підрядні роботи оплатив частково у сумі 800 000,00 грн. Відтак, залишок несплаченої суми становив заявлену позивачем до стягнення суму 2 295 862,00 грн. Строк оплати цієї суми є таким, що настав.

Під час розгляду справи відповідач подав до суду копії платіжних доручень на загальну суму 2 005 482,40 грн, що сплачені під час судового провадження, а саме: № 1611824 від 26.06.2020 на суму 31 418,40 грн, № 1616046 від 30.06.2020 на суму 292 668,00 грн, № 1616048 від 30.06.2020 на суму 42 668,00 грн, № 1616047 від 30.06.2020 на суму 700 000,00 грн, № 1642701 від 17.07.2020 на суму 335 336,00 грн, № 1681752 від 14.08.2020 на суму 217 518,48 грн, № 1681753 від 14.08.2020 на суму 58 075,92 грн, № 1681450 від 14.08.2020 на суму 187 745,60 грн, № 1689112 від 21.08.2020 на суму 140 052,00 грн (а.с. 150 - 154, 165 - 168).

Сплата відповідачем суми боргу за договором під час розгляду справи по суті є підставою для закриття провадження у справі в цій частині, оскільки згідно з пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст.231 ГПК України).

Залишок не сплаченої відповідачем суми становить 290 379,60 грн (2295862,00 - 2005482,40 = 290379,60).

Отже, позовні вимоги про стягнення основного боргу є законними й обґрунтованими в частині 290 379,60 грн.

Відповідно до частини першої статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Заявлена позивачем до стягнення пеня розрахована ним у сумі 317 044,14 грн за загальний період з 19.08.2019 по 14.04.2020 із заборгованості за актами: № 120 від 21.05.2019 на суму 31418,40 грн, № 163 від 10.07.2019 на суму 99331,20 грн, № 164 від 10.07.2019 на суму 31418,40 грн, № 142 від 11.06.2019 на суму 1248676,00, № 190 від 12.08.2019 на суму 585336,00 грн, № 191 від 12.08.2019 на суму 140052,00 грн, № 215 від 05.09.2019 на суму 94255,20 грн, № 241 від 10.10.2019 на суму 65374,80 грн (далі - спірні акти) (а.с. 16 - 21).

Перевіркою здійсненого позивачем нарахування пені встановлено, що розрахунок здійснений в межах можливих до стягнення сум.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 31 997,52 грн інфляційних втрат розраховані за загальний період з серпня 2019 року по березень 2020 року із заборгованості за спірними актами.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат порушень не встановлено.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у сумі 39 929,48 грн розраховані ним за загальний період з 19.08.2019 по 14.04.2020 із заборгованості за спірними актами.

За результатом здійсненого судом перерахунку 3% річних визначена позивачем загальна сума підлягає зменшенню на 1,47 грн до 39 928,01 грн, у зв'язку зі зменшенням нарахованих позивачем:

673,98 грн - до 673,25 грн із заборгованості за актом № 120 від 21.05.2019 на суму 31418,40 грн за період з 29.07.2019 по 14.04.2020;

547,45 грн - до 546,71 грн із заборгованості за актом № 164 від 10.07.2019 на суму 31418,40 грн за період з 16.09.2019 по 14.04.2020.

В іншій частині розрахунку 3% річних порушень не встановлено.

Отже, законними й обґрунтованими є 3% річних у загальній сумі 39 928,01 грн (39929,48 - 1,47 = 39928,01).

Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення неустойки суд зазначає таке.

У розумінні статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою серед позовних вимог позивача є лише пеня у сумі 317 044,14 грн.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Законодавчі норми не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням усіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Надаючи оцінку розміру неустойки за прострочення відповідачем оплати виконаних позивачем підрядних робіт, суд враховує наступне.

Із загальної суми виконаних позивачем підрядних робіт - 3095862,00 грн відповідачем сплачено 2805482,40 грн, що становить 90,62%, з яких 2005482,40 грн - під час судового провадження. Зазначена обставина є свідченням реальних намірів відповідача виконати прийняті на себе договірні зобов'язання.

Заявлена позивачем до стягнення пеня - 317 044,14 грн у процентному співвідношенні до залишку основного боргу, що підлягає стягненню з відповідача (290379,60 грн), становить 109,18%, а до основного боргу на час звернення позивача до суду, з якого пеня й розрахована (2295862,00 грн) - 13,81%.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

За частинами першою - третьою статті 13 цього Кодексу цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18.

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про можливість задоволення клопотання відповідача про зменшення заявленої позивачем пені на 30%, тобто на 95113,24 грн (317044,14 х 30% = 95113,24), у зв'язку з чим пеня, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, буде становити 221 930,90 грн (317044,14 - 95113,24 = 221930,90), або 9,67% по відношенню до основного боргу (2295862,00 грн) на час звернення позивача до суду, з якого пеня й розрахована.

Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає таке.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті , - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішення суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Позивачем за зустрічним позовом не надано жодних доказів істотного порушення відповідачем умов договору. Крім того, на цю обставину позивач навіть не посилається, що виключає наявність підстав для зміни договору за cтаттею 651 Цивільного кодексу України.

Покладені в основу зустрічного позову доводи щодо енергетичної кризи в країні та її вплив на фінансовий стан позивача до рівня неспроможності останнього своєчасно виконати у повному обсязі грошові зобов'язання за договором, а також існування у сукупності всіх чотирьох умов, передбачених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, необхідних для зміни договору, позивачем також не підтверджено доказами.

Тому, посилання відповідача на його тяжке фінансове становище не є само по собі винятковою обставиною для внесення змін до договору.

З огляду на викладене правові підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений за первісним позовом, покладається на відповідача у сумі 40 272,48 грн (2295862,00+317044,14+31997,52+39928,01 = 2684831,67; 2684831,67х40272,50/2684833,14 = 40272,48). Судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 102,00 грн за подання зустрічної позовної заяви покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП-Рудпромавтоматика" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення 2 684 833,14 грн - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (ідентифікаційний код: 00178353; місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. Соборна, буд. 76) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП-Рудпромавтоматика" (ідентифікаційний код 33355209; місцезнаходження: 50106, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, буд. 37/3) основний борг у сумі 290 379,60 грн, пеню у сумі 221 930,90 грн, 3% річних у сумі 39 928,01 грн, інфляційні втрати у сумі 31 997,52 грн, судовий збір у сумі 40 272,48 грн.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 2 005 482,40 грн.

У решті позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП-Рудпромавтоматика" про внесення змін до договору № 6696-ПУ-УМТС-У від 12.06.2018.

Судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 102,00 грн за подання зустрічної позовної заяви покласти на позивача за зустрічним позовом.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 09.11.2020.

Суддя І.І. Колісник

Попередній документ
92703554
Наступний документ
92703556
Інформація про рішення:
№ рішення: 92703555
№ справи: 904/2142/20
Дата рішення: 27.10.2020
Дата публікації: 10.11.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; підряду
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (07.12.2020)
Дата надходження: 07.12.2020
Предмет позову: стягнення 2 684 833,14 грн
Розклад засідань:
08.09.2020 10:40 Господарський суд Дніпропетровської області
22.09.2020 11:20 Господарський суд Дніпропетровської області
27.10.2020 12:00 Господарський суд Дніпропетровської області
01.02.2021 10:30 Центральний апеляційний господарський суд