печерський районний суд міста києва
Справа № 757/44953/20-к
19 жовтня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , перекладача ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Печерського управління поліціїї ГУ НП в м. Києві ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється за ч.1 ст.115 КК України у кримінальному провадженні № 12020100060002627 від 25.08.2020 року,
19.10.2020 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло старшого слідчого СВ Печерського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_8 , про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України у кримінальному провадженні № 12020100060002627 від 25.08.2020 року.
В обґрунтування клопотання зазначає, що досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді, існують об'єктивні обставини, що перешкоджають завершенню досудового розслідування, зокрема, не проведено ряд слідчих (розшукових) і процесуальних дій, проведення та завершення яких потребує додаткового часу. Також ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які на час обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 на разі не зменшились та продовжуються існувати, а тому наявна необхідність у продовженні строку тримання підозрюваного під вартою, оскільки запобігти таким ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, що зазначені в ньому.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник проти клопотання заперечували.
Слідчий суддя заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов до наступного.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Встановлено, що у провадженні СВ Печерського УП Головного управління Національної поліції в місті Києві перебуває кримінальне провадження №12020100060002627 від 25.08.2020 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
26.08.2020 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
27.08.2020 підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Постановою керівника Київської міської прокуратури № 6 ОСОБА_9 продовжено строк досудового розслідування до 3-х місяців, до 25.11.2020.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
За правилами ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст.ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України»).
Слідчий суддя, перевіряючи обґрунтованість підозри, вважає, що дані, що вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в доказах, що приєднані до клопотання, одночасно враховує, що зазначене встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного із вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у провадженні доказами. Докази у їх сукупності надають підстави вважати, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, є обґрунтованою, що з метою здійснення подальшого розслідування дає підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27.06.1980 р. «Про взяття під варту до суду» при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Втім, за практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Михалкова та інші проти України» зазначив, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчий суддя при розгляді клопотання приймає до уваги, що у кримінальному провадженні виконано перелік слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку зібраних доказів. Разом з тим, для здобуття належних і допустимих доказів для прийняття законного рішення на даний час у цьому провадженні проводяться слідчі (розшукові) дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, втім для закінчення досудового розслідування і звернення до суду із обвинувальним актом необхідно провести такі слідчі (розшукові), процесуальних дій, зокрема, на даний час необхідно витребувати ряд судово-медичних експертиз, молекулярно-генетичних експертиз, призначити комплексну судово-психіатричну експертизу. За викладених обставин вбачається, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, із якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Слідчим суддею в ході розгляду клопотання не встановлено даних про наявність підстав для заміни ОСОБА_6 запобіжного заходу на менш м'який, ніж тримання під вартою, оскільки не спростовано існування у кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Стосовно ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то слідчий суддя приймає доводи прокурора, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Отже слідчий суддя на виконання приписів ст.ст. 177, 178 КПК України, практики Європейського суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_6 за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, характер та обставини вчинення злочинів, так, як вони сформульовані у повідомлені про підозру, приходить до висновку про доведеність ризиків, їх актуальність.
На підставі викладеного, проаналізувавши надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, його стан здоров'я, здійснені слідчі і процесуальні дії, та ті, які орган досудового розслідування має здійснити, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання, також враховує принцип диспозитивності, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують тільки ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України, приймає до уваги, що однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, що стороною захисту не спростовані надані стороною обвинувачення докази, які дають підстави для висновку про необхідність продовження дії запобіжного заходу з метою забезпечення прав, свобод підозрюваного і одночасно з метою забезпечення виконання завдання кримінального провадження органом досудового розслідування.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, такі підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування, розгляду справи по суті та, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, враховуючи підстави і обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, з урахуванням пункту 1 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначається розмір застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст.177-178,183, 199 КПК України,-
Клопотання задоволити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 до 25.11.2020 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1