Справа №459/2749/20
Провадження № 1-кп/459/524/2020
05 листопада 2020 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020145150000086 від 21.09.2020 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Червонограда Львівської області, громадянки України, українки, з середньою освітою, безробітної, раніше судима 24.02.2012 р. Червоноградським міським судом Львівської області за ч.2 ст. 307 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
Обвинувачена ОСОБА_5 21.09.2020 близько 21:45 год., перебуваючи у магазині «АТБ-Маркет», що розташований за адресою: м. Червоноград, вул. Шевченка, 5а Львівської області, випадково, ключем від камери схову №35, де попередньо залишила свої речі, відчинила камеру схову речей №36 та виявила у ній пакет належний ОСОБА_4 із майном останньої всередині.Реалізовуючи свій злочинний умисел, який виник раптово, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 , шляхом вільного доступу, таємно викрала із камери схову №36 пакет, всередині якого знаходився спецодяг (фартух), який матеріальної цінності для потерпілої не становить, жіночі штани чорного кольору у візерунок, вартістю 160 гривень, алюмінієву каструлю об'ємом 5 л. вартістю 250 гривень, грошові кошти в сумі 886 гривень, які залишила на зберігання ОСОБА_4 , після чого з викраденим майном із місця вчинення кримінального правопорушення втекла, чим заподіяла громадянці ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 1296 (одна тисяча двісті дев'яносто шість) гривень.
Такі дії обвинуваченої кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто як кримінальний проступок, що передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.
30.09.2020 р. року між обвинуваченою ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_4 укладено угоду про примирення, у відповідності до вимог ст.471 КПК України. Сторони узгодили покарання обвинуваченій у виді 2 (двох) років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробувальним терміном. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Зі змісту угоди про примирення вбачається, що ОСОБА_5 повністю визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та надала суду згоду на затвердження угоди про примирення, вказавши, що вона повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.1 ст.185 КК України, вид покарання, а також наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України, які їй роз'яснені судом.
Крім цього, обвинувачена ОСОБА_5 вказала, що вищезазначена угода про примирення укладена нею з потерпілою добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Також, обвинувачена ОСОБА_5 зрозуміла роз'яснені судом права, передбачені ч.5 ст.474 КПК України.
Потерпіла ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду і вказати, що наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені п.2 ч.1 ст. 473 КПК України, їй зрозумілі.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з такого.
З гідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.185 КК України, оскільки остання вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка). Зазначене кримінальне правопорушення згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії проступків.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Потерпіла також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Дана угода, на думку суду, відповідає вимогам Кримінально-процесуального кодексу України та може бути затверджена і на підставі даної угоди може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать вимогам закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним.
Відповідно до ч.1 ст.475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення укладеної між обвинуваченою ОСОБА_5 та потерпілю ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020145150000086від 21.09.2020 року, і призначення ОСОБА_5 узгодженої сторонами міри покарання.
Вирішуючи питання про відповідність узгодженого сторонами виду та міри покарання обвинуваченій, судом ураховано: особу винної, яка є людиною середнього віку, перебуває на обліку у лікаря нарколога чи лікаря психіатра, раніше судима.
Питання речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст.ст. 374, 468, 471, 473, 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення від 30 вересня 2020 року, що укладена між обвинуваченою ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_6 .
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Застосувати до засудженої ОСОБА_5 ст. 75 КК України та звільнити її від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Після вступу вироку у законну силу, ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 28.09.2020 р. у справі № 459/2644/20 про арешт майна - скасувати, а речові докази: алюмінієву каструлю та жіночі штани чорного кольору у візерунок - повернути законному володільцю.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Червоноградський міський суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий:ОСОБА_1