Справа № 453/383/20
№ провадження 1-кп/453/72/20
іменем України
06 листопада 2020 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
та обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, розлученого, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, депутатом, нотаріусом, адвокатом не являється, не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_5 , достовірно знаючи про необхідність сплати аліментів, ігноруючи неодноразові звернення своєї колишньої дружини ОСОБА_4 та виклики державного виконавця Сколівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області з цього приводу, у період з 01.12.2017 року по 01.03.2020 року, отримуючи щомісячно кошти за виконання різного роду робіт, всупереч вимогам ст. 180 Сімейного кодексу України, згідно котрої, він як батько, зобов'язаний утримувати своїх неповнолітніх дітей - дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи працездатним, порушуючи право дітей на повноцінне життя та всебічний розвиток, злісно ухилявся від сплати призначених рішенням Сколівського районного суду Львівської області коштів, добровільної матеріальної допомоги на утримання дітей не надавав, так само не працевлаштовувався, на облік у районний центр зайнятості Сколівського району Львівської області не став, участі у вихованні дітей не приймав, а зароблені кошти витрачав на свої потреби, чим допустив заборгованість по сплаті аліментів, котра станом на 01.04.2019 року становила 27 000 грн. 00 коп. та підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по аліментах.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , після роз'яснення йому змісту ч. 3 ст. 349 КПК України та переконання суду у відсутності сумнівів щодо добровільності позиції обвинуваченого, вину визнав повністю та підтвердив наведені в обвинувальному акті обставини. Зокрема надав показання, згідно з котрими дійсно допустив заборгованість по сплаті аліментів у сумі 1 000 грн. щомісячно на трьох своїх дітей, так як з грудня 2017 року не платив їх. Це пов'язано з тим, що він не мав змоги працевлаштуватися, а ті кошти, котрі він отримував від тимчасових заробітків, не вистачало для можливості сплати аліментів на дітей. На даний час він зрозумів значення своїх дій, при обранні йому міри покарання покладається на розсуд суду, розмір заборгованості по аліментах обіцяє погасити.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю та не оспорює фактичні обставини справи, а судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку прокурора та потерпілої, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та роз'яснивши усім учасникам положення ч. 3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.
На підставі вищенаведеного, суд допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчинені ним кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, тобто злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Обтяжуючих вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обставин, передбачених ст. 67 КК України, при обранні йому міри покарання суд не вбачає.
Пом'якшуючою вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обставиною, передбаченою ст. 66 КК України, при обранні йому міри покарання суд вбачає щире каяття.
При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, на «Д» обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра КНП «Сколівська центральна районна лікарня» Сколівської районної ради Львівської області не перебуває, а також той факт, що він повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у скоєному. Суд враховує і те, що обвинувачений, не будучи непрацездатним чи обмежено працездатним, як і не маючи станом на дату ухвалення даного вироку пільг, пов'язаних із станом здоров'я, ніде не працює і не має стабільного заробітку, однак обіцяє погасити заборгованість по аліментах у повному обсязі.
З урахуванням наведених обставин, а також майнового стану обвинуваченого, суд, під час вирішення питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , виходячи з положень ст. 65 КК України, вважає за доцільне призначити його у межах, установлених санкцією ч. 1 ст. 164 КК України у виді громадських робіт на певний строк, визначений санкцією зазначеної статті станом на дату вчинення кримінального правопорушення.
Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.
Міру покарання у виді громадських робіт на певний строк суд вважає такою, що відповідає призначеному покаранню, є необхідною і достатньою для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільного позову потерпілою ОСОБА_4 у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяних внаслідок кримінального правопорушення, у даному кримінальному провадженні не заявлено.
Судових витрат, пов'язаних із залученням експертів, чи інших витрат, у даному кримінальному провадженні немає.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376, ч. 2 ст. 394 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України і призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 100 (сто) годин.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5 до вступу вироку у законну силу не обирати.
Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити засудженому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
З усіх інших підстав вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1