Справа № 450/4262/19 Провадження № 2/450/757/20
"28" жовтня 2020 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Кукси Д.А.
при секретарі Оленич О.І.
за участю представника позивача Ільківа М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом представника позивача Ільківа М.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова компанія «PZU Україна» про стягнення страхового відшкодування,-
суд постановив таке рішення:
підстава позову (позиція позивача):
13 листопада 2017 року, близько 18 год. 45 хв. на авто дорозі Басівка-Оброшине, поблизу «Транс Сервіс-1», відбулась дорожньо - транспортна пригода (наїзд на велосипедиста) за участі автомобіля марки «Фольксваген Поло» р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та велосипеда марки «Салют», під керуванням ОСОБА_1 , який внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження. Відповідальність водія транспортного засобу - автомобіля марки «Фольксваген Поло», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди застрахована згідно полісу №АК4941444 у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна». 12.09.2019 року на адресу ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» надіслано заяву про виплату страхового відшкодування в інтересах потерпілого - ОСОБА_1 . Загальна сума страхового відшкодування з урахуванням встановленого ліміту страхового відшкодування складає 23 426,14 грн., з яких: 22 310,61 грн. - витрати на лікування, 1 115,53 грн. - моральна шкода. 16.10.2019 року ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» проведено часткову виплату страхового відшкодування, а саме виплачено 11 713,08 грн. страхового відшкодування потерпілому ОСОБА_1 . Зазначена сума становить 50% від заявленої згідно заяви про виплату суми страхового відшкодування суми (23 426,14 грн.). У виплаті 50% від заявленої суми страхового відшкодування за заподіяну моральну шкоду та витрат на лікування страховою компанією відмовлено. В обгрунтування відмови у виплаті 50% страхового відшкодування страховик посилається на наявність провини велосипедиста ОСОБА_1 у настанні дорожньо - транспортної пригоди, внаслідок якої останній отримав тілесні ушкодження (згідно постанови про закриття кримінального провадження від 14.12.2018 року).
Вважає, що йому незаконно відмовлено у страховій виплаті, просить стягнути з страхової компанії «ПЗУ Україна» страхове відшкодування у розмірі 11 713, 08 грн., пеню, три відсотки річних та витрати на професійну правову допомогу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив такі задоволити з підстав викладених у позовній заяві.
Позиція відповідача: представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначає, що враховуючи грубу необережність позивача яка сприяла виникненню шкоди та порушенні правил дорожнього руху, страховою компанією прийнято правильне рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 50% від завданої шкоди. Вважають, що вони у повному обсязі виконали свої зобов'язання перед позивачем за полісом страхування, що виключає порушення строків виконання зобов'язань та будь яке нарахування штрафних санкцій. Просили відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
13.12.2019 року ухвала про відкриття провадження у справі; 28.01.2020 року відзив на позовну заяву; 07.02.2020 року заява про відкладення розгляду справи; 07.02.2020 року ухвала про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду; 20.03.2020 року клопотання про відкладення розгляду справи; 23.09.2020 року клопотання про відкладення розгляду справи; 23.09.2020 року ухвала судового засідання.
Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.
13 листопада 2017 року, близько 18 год. 45 хв. на авто дорозі Басівка-Оброшине, поблизу «Транс Сервіс-1», відбулась дорожньо - транспортна пригода (наїзд на велосипедиста) за участі автомобіля марки «Фольксваген Поло» р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та велосипеда марки «Салют», під керуванням ОСОБА_1 , який внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження.
Відповідальність водія транспортного засобу - автомобіля марки «Фольксваген Поло», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди застрахована згідно полісу №АК4941444 у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна».
Відповідно до п. 2 ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) у разі настання страхового випадку страховик, у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
12.09.2019 року на адресу ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» надіслано заяву про виплату страхового відшкодування в інтересах потерпілого - ОСОБА_1 .
Загальна сума страхового відшкодування з урахуванням встановленого ліміту страхового відшкодування складає 23 426,14 грн., з яких: 22 310,61 грн. - витрати на лікування, 1 115,53 грн. - моральна шкода.
16.10.2019 року ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» проведено часткову виплату страхового відшкодування, а саме виплачено 11 713,08 грн. страхового відшкодування потерпілому ОСОБА_1 .
Зазначена сума становить 50% від заявленої згідно заяви про виплату суми страхового відшкодування суми (23 426,14 грн.). У виплаті 50% від заявленої суми страхового відшкодування за заподіяну моральну шкоду та витрат на лікування страховою компанією відмовлено.
В обгрунтування відмови у виплаті 50% страхового відшкодування страховик посилається на наявність провини велосипедиста ОСОБА_1 у настанні дорожньо- транспортної пригоди, внаслідок якої останній отримав тілесні ушкодження (згідно постанови про закриття кримінального провадження від 14.12.2018 року).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Частиною 1 статті 1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно п.1.10 Правил дорожнього руху велосипедист - особа, яка керує велосипедом. Велосипед - це транспортний засіб, крім крісел колісних, що приводиться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому.
З урахуванням зазначеної норми закону, велосипедист не є джерелом підвищеної небезпеки, а тому наявність чи відсутність вини велосипедиста у настанні дорожньо- транспортної пригоди не може бути підставою для покладення на нього зобов'язання із відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Згідно з ст.36.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.
Тобто, вказане положення про ділення страхової виплати на кількість осіб винних у заподіянні шкоди застосовується у разі здійснення страхової виплати потерпілому внаслідок взаємодії кількох об'єктів підвищеної небезпеки (наприклад - пішоходу у разі наїзду на нього двох автомобілів).
Однак у даній ситуації потерпілий отримав тілесні ушкодження в результаті наїзду на нього одного автомобіля.
Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно з ч.5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 14.12.2018 року в даній дорожній обстановці з моменту виникнення небезпеки для руху, водій автомобіля марки «Фольксваген Поло», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 не мав технічної можливості уникнути наїзду на велосипедиста. При цьому інформація щодо наявності умислу потерпілого чи непереборної сили у настанні дорожньо-транспортної пригоди в постанові про закриття кримінального провадження відсутня.
В п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», зазначено, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
З огляду на вище наведене, відповідальність за шкоду заподіяну джерелом підвищеної небезпеки у даній дорожньо-транспортній пригоді покладається на водія транспортного засобу, за участю якого відбулась дорожньо-транспортна пригода, а у даному випадку - на страховика забезпеченого транспортного засобу - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» в повному обсязі.
Згідно ст. 36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
На підставі наведеного, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню пеня із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 16.10.2019 року по 10.12.2019 року у розмірі 562,87 грн.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на наведене, за період з 16.10.2019 року по 10.12.2019 року з відповідача слід стягнути інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми боргу в розмірі 53,91 грн.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно застосував при розрахунку та виплаті страхового відшкодування позивачу положення п. 36.3 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому на користь позивача ОСОБА_1 необхідно стягнути страхове відшкодування у розмірі 11 713, 08 грн., пеню у розмірі 562, 87 грн. та 53, 91 грн. три відсотки річних.
Оскільки позивач при звернені до суду був звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави, на підставі ст. 141 ЦПК України слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст.ст. 81, 133, 141,258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
позовні вимоги представника позивача ОСОБА_3 - задоволити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «PZU Україна» (код ЄДРПОУ - 20782312) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) страхове відшкодування у розмірі 11 713 (одинадцять тисяч сімсот тринадцять) гривень 08 копійок, з яких 11 155, 31 грн. - витрати на лікування, 557,77 грн. - моральна шкода.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «PZU Україна» (код ЄДРПОУ - 20782312) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 562 (п'ятсот шістдесят дві) гривні 87 копійок, три відсотки річних у розмірі 53 (п'ятдесят три) гривні 91 коп., а всього разом - 616 (шістсот шістнадцять) гривень 78 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «PZU Україна» (код ЄДРПОУ - 20782312) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «PZU Україна» (код ЄДРПОУ - 20782312) в дохід держави судовий збір у розмір 768 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач : ПАТ «СК «PZU Україна», м. Київ, вул. Дегтярівська, 62.
Повний текст судового рішення складено 04.11.2020 року.
СуддяД. А. Кукса