Справа № 449/1230/16-ц
"15" жовтня 2020 р. Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Борняк Р.О.
при секретарі - Баран П.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Перемишляни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - представника служби у справах дітей Перемишлянської районної адміністрації про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом - квартирою АДРЕСА_1 . Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідачі зареєстровані в даній квартирі, однак добровільно покинули квартиру і протягом 10 років в ній не проживають, квартирою не цікавляться, комунальних послуг, в тому числі і тих, що розраховуються виходячи із кількості осіб, які значаться зареєстрованими в квартирі не сплачують.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала заяву в якій позовні вимоги підтримала, розгляд справи просять проводити у її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, проте належним чином був повідомлений про дату та місце розгляду справи, зокрема через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини своєї неявки суд не повідомив.
ОСОБА_2 до суду не з'явилася, проте подала клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із призначенням судової справи у Львівському окружному судді, проте жодних доказів на підтвердження суду не надала. Крім цього ОСОБА_2 відкладала розгляд справи 20.08.2020 року, у зв'зку із перебуванням її представника у лікарняній відпустці, доказів цього суду не надала.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав 15.10.2020 року письмові пояснення, згідно якого пояснює свою відсутність по місцю реєстрації у зв'язку з навчанням у період з 01.09.2014 року до 30.06.2018 року у Львівському коледжі транспортної інфраструктури Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна, відповідно відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог. Крім цього відповідач вже відкладав 2 судових засідання, перший раз 17.09.2020 року у зв'язку із наданням можливості його представнику для ознайомлення з матеріалами справи, другий раз 29.09.2020 року у зв'зку із перебуванням його представника за межами країни.
Позивач надала письмові пояснення, де зазначає, що відповідачі не проживають за місцем реєстрації, а саме по АДРЕСА_2 вже більше 10 років, а станом на сьогодніщній день це вже більше 15 років. Брат - ОСОБА_4 після одруження почав проживати разом із дружиною у неї вдома (більше 15 років тому). Сестра - ОСОБА_2 переїхала до Львова, влаштувалася на роботу, а через деякий час забрала до себе на постійне проживання свого сина - ОСОБА_3 , який на той час закінчив перший клас школи- гімназії м. Перемишляни (2006 рік). Усі наступні шкільні роки він навчався у Львівській ЗОШ №37. Під час навчання як у школі, так і у коледжі ОСОБА_3 проживав у Львові разом із матір'ю однією сім єю.
Вважає, що факт навчання племінника у коледжі не можна трактувати як тимчасову відсутність у зв'язку із навчанням, адже навчання у коледжі тривало у період з 2014 по 2018 роки, а ОСОБА_3 не проживає за місцем реєстрації ще із 2006 року. Він переїхав до Львова на постійне місце проживання, станом на сьогоднішній день він продовжує проживати у Львові, жодних намірів проживати за місцем реєстрації з 2006 року по сьогодні у нього не виникало. Отже, вважає, що ОСОБА_3 також втратив право користування житловим приміщенням.
15.10.2020 до Перемишлянського районного суду Львівської області було скеровано письмові пояснення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , у яких зазначено, що його клієнт навчався у Львівському коледжі транспортної інфраструктури Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна в період з 01.09.2014 по 30.06.2018, що вважається тимчасовою відсутністю останнього та долучено копію диплома молодшого спеціаліста. Проте вказує на те, що данні докази повинні бути поданими разом із поданням відзиву на позовну заяву, відповідно докази які є не поданими у встановлений законом або судом строк до розгляду не приймаються. Крім цього зазначає, що їй відповідачем не надіслано копію доказів.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
За п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо належним чином повідомлений учасник справи або його представник повторно не з'явилися в судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника.
Таким чином, суд вважає повторну неявку відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зловживанням процесуальними правами, яка спрямована на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи, а відтак відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
В результаті такої поведінки відповідачів, порушується право сторони на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, які гарантовані чинним національним та міжнародним законодавством.
Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини у свої практиці неодноразово зазначав, що елементом права на справедливий розгляд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є право на розумний строк розгляду справи. При цьому для визначення розумності такого строку слід брати до уваги складність справи, належну поведінку учасників справи, яка не повинна становити умисного затягування розгляду справи, та належну поведінку органів державної влади.
Ураховуючи неодноразові відкладення судових засідань та з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідачів.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).
Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно рішення виконавчого комітету Перемишлянської міської ради №82 від 24.07.2014 року, визнано основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .
Довідкою (випискою з домової книги про склад сім'ї та приписку), встановлено, що в будинку який належить МКП “Комунальник” в АДРЕСА_2 на ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок, також там прописані ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , яка є основним квартиронаймачем.
Актом обстеження житлового приміщення від 20.12.2016 року, встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані в АДРЕСА_2 , проте на протязі 10 років відсутні по місцю реєстрації.
Довідкою виданою Перемишлянським МКП “Комунальник” №2034, встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровані та не проживають в квартирі, що знаходиться в АДРЕСА_2 .
Згідно зі ст.319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст.72 Житлового кодексу України - визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 - ч. 3 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.
Відповідачем у справі ОСОБА_3 , відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України, не було повідомлено про неможливість подання доказів у встановлений законом строк. Крім того, будь-які інші докази, ніж ті, що були надані позивачем разом із позовом, до суду сторонами по справі подані не були. Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Аналізуючи наведене, суд не бере до уваги докази навчання ОСОБА_3 у період з 01.09.2014 року до 30.06.2018 року у Львівському коледжі транспортної інфраструктури Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна, оскільки вони не подані у встановлений законом час та відповідач не надав підтвердження, що надіслав їх іншим учасникам справи.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до … остаточного рішення суду.
Оскільки позивач підтвердив відсутність відповідачів у квартирі, що знаходиться в АДРЕСА_2 . понад 6 місяців без поважних причин, суд приходить до висновку про задоволення позову.
На підставі ст. ст. 71,72 Житлового кодексу України, та керуючись ст.ст. 12, 81, 247, 258, 263- 265, 273 ЦПК України, суд,-
Позов задоволити. Визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням - квартирою, що знаходиться в АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Перемишлянський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Р. О. Борняк