Справа № 755/16161/20
"03" листопада 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши клопотання скаржника ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення суду, подане в межах розгляду цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурко Арсена Мохаммеда, стягувач - Акціонерне товариство «Альфа-Банк»,-
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурко Арсена Мохаммеда, стягувач - Акціонерне товариство «Альфа-Банк».
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03 листопада 2020 року відмовлено у відкритті провадження в частині вимог про скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурко Арсена Мохаммеда від 27 жовтня
2020 року (ВП №63431247) про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення з боржника основної винагороди.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03 листопада 2020 року в іншій частині вимог скаргу прийнято до розгляду та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
03 листопада 2020 року від скаржника ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення виконання рішення Дніпровського районного суду м.Києва на підставні виконавчого документу №755/25532/14-ц від 03 листопада 2014 року по виконавчому провадженню №63431247 від 27 жовтня 2020 року.
Суддя, вивчивши доводи поданої заяви про забезпечення позову та матеріали справи, приходить до наступного.
За приписами статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для виконання всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ч. 2 ст. 18 ЦПК України).
Умови та порядок примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначено Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з положеннями ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад обов'язковості виконання судового рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод обов'язковість судових рішень також гарантується.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Статтями 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено виключні обставини, що зумовлюють зупинення вчинення виконавчих дій та встановлено вичерпний перелік обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчих дій.
Умови та порядок примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначено Законом України «Про виконавче провадження».
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає обов'язок суду розглянути у десятиденний строк скарги на рішення, дії або бездіяльність державного чи приватного виконавця (ст.447-451 ЦПК України).
Питання забезпечення позову врегульовані ст.ст.149-150 ЦПК України, які містять положення щодо підстав, способів і порядку вжиття заходів забезпечення позову. Зокрема, згідно з ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Разом з тим, клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення суду не містить обґрунтувань та доводів, що не забезпечення скарги може призвести до утруднення чи неможливості виконання ухвали суду у разі задоволення скарги на дії приватного виконавця.
У діючому ЦПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження вживати заходи забезпечення скарги на дії приватного виконавця шляхом зупинення виконання рішення суду, така вимога суперечить і положенням п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того зупинення виконання рішення суперечить принципу обов'язковості судового рішення, який визначено у ст. 129 Конституції України, ст.18 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18, 259-261, 353, ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання скаржника ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення суду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: