Справа №463/3962/17
Провадження №2-зз/463/20/20
про скасування заходів забезпечення позову
06 листопада 2020 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Шеремети Г.І.
за участю секретаря судових засідань Козак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 463/3962/17 (провадження № 2/463/198/19) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування удаваним, визнання квартири спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, -
Заявник звернувся до суду із заявою, просив скасувати заходи забезпечення позову по цивільній справі № 463/3962/17 (провадження № 2/463/198/19) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування удаваним, визнання квартири спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, вжиті ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 15.08.2017 року, з урахуванням виправлень внесених ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 18.08.2017 року, у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та Ѕ частину нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .
Заяву мотивує тим, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 01.07.2019 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування удаваним, визнання квартири спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя. Вирішено визнати договір дарування квартири по АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Суховою О.І. 25.02.2004 року Р.№954, удаваним правочином. Визнати квартиру АДРЕСА_3 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по Ѕ ідеальній частині квартири АДРЕСА_3 . Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по ј ідеальній частині нежитлового приміщення АДРЕСА_4 .
Постановою Львівського апеляційного суду від 16.03.2020 року рішення Личаківського районного суду м. Львова від 01.07.2019 року в частині визнання договору дарування квартири удаваним скасовано та в цій часті ухвалено нову постанову, якою у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. В решті рішення суду залишено без змін.
Додатковою постановою Львівського апеляційного суду від 30.04.2020 року рішення Личаківського районного суду м. Львова від 01.07.2019 року в частині визнання квартири АДРЕСА_3 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по Ѕ ідеальній частині квартири АДРЕСА_3 скасовано та в цій часті ухвалено нову постанову, якою у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Оскільки рішення Личаківського районного суду м. Львова від 01.07.2019 року набрало законної сили, а тому подальше існування вжитих судом заходів забезпечення позову є недоцільним, у зв'язку з чим просить заяву задоволити.
У зв'язку із продовженням на території України карантину до 31 грудня 2020 року, суд вважає за можливе розглянути заяву без виклику учасників справи на підставі наявних матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Тому фіксування судового процесу 05.11.2020 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оглянувши матеріали заяви, додані до неї письмові документи, та матеріали цивільної справи № 463/3962/17 (провадження № 2/463/198/19), суд вважає, що заяву слід задоволити частково з огляду на таке.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 15.08.2017 року, з урахуванням виправлень внесених ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 18.08.2017 року, вжито заходів забезпечення позову по цивільній справі № 463/3962/17 (провадження № 2/463/198/19) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування удаваним, визнання квартири спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та Ѕ частину нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 01.07.2019 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування удаваним, визнання квартири спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя. Вирішено визнати договір дарування квартири по АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Суховою О.І. 25.02.2004 року Р.№954, удаваним правочином. Визнати квартиру АДРЕСА_3 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по Ѕ ідеальній частині квартири АДРЕСА_3 . Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по ј ідеальній частині нежитлового приміщення АДРЕСА_4 .
Постановою Львівського апеляційного суду від 16.03.2020 року рішення Личаківського районного суду м. Львова від 01.07.2019 року в частині визнання договору дарування квартири удаваним скасовано та в цій часті ухвалено нову постанову, якою у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. В решті рішення суду залишено без змін.
Додатковою постановою Львівського апеляційного суду від 30.04.2020 року рішення Личаківського районного суду м. Львова від 01.07.2019 року в частині визнання квартири АДРЕСА_3 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по Ѕ ідеальній частині квартири АДРЕСА_3 скасовано та в цій часті ухвалено нову постанову, якою у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Таким чином, рішення Личаківського районного суду м. Львова від 01.07.2019 року набрало законної сили у встановленому законом порядку.
Відповідно до положень ч.ч.1,9 статті 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Зважаючи на вищенаведене та з врахуванням того, що рішення Личаківського районного суду м. Львова від 01.07.2019 року набрало законної сили, тому суд приходить до висновку, що підстав для подальшого вжиття заходів забезпечення вказаного позову немає, у зв'язку із чим заяву слід задоволити, однак частково, скасувавши заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 15.08.2017 року в частині накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . В знятті арешту з Ѕ частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 суд відмовляє, оскільки право на 1/4 частину такого по рішенню суду належить позивачу ОСОБА_2 , яка із вимогою про скасування арешту до суду не зверталась.
Керуючись ст.158 ЦПК України, суд -
постановив:
Заяву - задоволити частково.
Скасувати заходи забезпечення позову по цивільній справі № 463/3962/17 (провадження № 2/463/198/19) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування удаваним, визнання квартири спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, вжиті ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 15.08.2017 року, в частині накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
В решті заяви - відмовити.
У відповідності до положень ч.11 ст.158 ЦПК України, примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду в порядок та строки, передбачені ст.ст.354,355 ЦПК України, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Суддя: Шеремета Г. І.