Справа №463/3863/20
Провадження №2/463/987/20
про забезпечення позову
05 листопада 2020 року суддя Личаківського районного суду м. Львова - Жовнір Г.Б., за участю секретаря судового засідання Фурик Л.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором позики, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, -
встановив:
позивач звернувся в суд із позовом до відповідача та просить ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти за договором позики у сумі 21 000 доларів США, що станом на дату подання позову у гривневому еквіваленті складає 568711,50 грн., з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що станом на дату подання позову у гривневому еквіваленті складає 58069,65 грн., а також 3% річних від суми заборгованості за весь час прострочення у сумі 1192,68 доларів США, що станом на дату подання позову у гривневому еквіваленті складає 32299,56 грн.
Ухвалою суду від 05.06.2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою, з метою виконання вимог ч.1 ст.189 ЦПК України розпочато підготовче провадження у справі.
Ухвалою суду від 16.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду.
03.11.2020, позивачем скеровано на адресу суду заяву про забезпечення позову, якою просить накласти арешт: на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 77,3 кв.м. право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 ; на грошові кошти в межах суми 659 080,71 грн., що знаходяться на рахунках ОСОБА_2 у банківських або в інших кредитно- фінансових-установах; на квартиру за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 39,4 кв.м. право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ; на грошові кошти в межах суми 659 080,71 грн., що знаходяться на рахунках ОСОБА_3 у банківських або в інших кредитно-фінансових установах.
Заяву мотивує тим, що в провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за його позовом про стягнення з відповідача грошових коштів за договором позики від 03.06.2017. Однак, на даний час йому стало відомо про недобросовісність дій відповідача та його дружини які мають намір розірвати свій шлюб, що на його переконання спрямовані на унеможливлення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Вказав, що у відповідача наявні боргові зобов'язання перед іншими особами на значні суми. Декількома рішеннями судів з нього стягнуті грошові кошти, рішення набрали законної сили та перебувають на виконанні у виконавчій службі. В межах виконання рішень судів на майно відповідача накладені арешти. В той же час, відповідач тривалий час не проживає за місцем своєї реєстрації, перебуває за кордоном. У його власності є квартира за адресою: АДРЕСА_3 , а у його дружини квартира, за адресою: АДРЕСА_2 . На даний час, відповідач з дружиною розпочали судовий процес про розірвання шлюбу та поділ майна, що в сукупності з іншими обставинами свідчить про намагання відповідача уникнути майбутнього звернення стягнення на належне йому майно. Тому вважає свою заяву обґрунтованою в частині необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
В частині накладення арешту на майно третьої особи зазначає, що не зважаючи на той факт, що квартира, за адресою: АДРЕСА_2 , придбана третьою особою до моменту укладення шлюбу із відповідачем, однак така передавалася в іпотеку, дія якої припинилася під час шлюбу, відповідачем позичалися грошові кошти в інтересах сім'ї з метою погашення попередніх зобов'язань, а тому така квартира являється спільним майном подружжя, і на неї може бути накладене стягнення на підставі ч.2 ст.73 СК України.
Вивчивши подану заяву про забезпечення позову разом з доданими до неї доказами, оглянувши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що у відповідності до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України заяву слід розглянути без повідомлення учасників справи та задоволити частково.
Відповідно до ч.1,2 ст.149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що позивач просить вжити заходи забезпечення позову, передбачені п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України.
Дійсно, згідно з п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову не може бути спрямованим на безпідставне обмеження конституційних прав.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається із матеріалів позову, предметом спору є стягнення із відповідача заборгованості за договором позики у грошових коштах. Загальний розмір заявлених вимог у гривневому еквіваленті, на момент звернення до суду із позовом, складає значний розмір у сумі 659080,71 грн.
Крім цього, встановлено, що на даний час щодо відповідача відкрито декілька виконавчих проваджень щодо виконання рішень судів про стягнення із нього грошових коштів за договорами позики, укладеними на значні суми з іншими особами. В межах цих виконавчих проваджень накладено арешти на усе майно відповідача.
Враховуючи наведені обставини, суд приходить до переконання, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, таке, може бути відчужене, внаслідок чого існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
З долученого до матеріалів заяви витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що відповідачу належить на праві власності нерухоме майно, а саме ј частина квартири АДРЕСА_4 , на підставі свідоцтва про право власності від 28.02.1996 № НОМЕР_1 .
З врахуванням наведеного, суд погоджується з доводами позивача про необхідність забезпечення позову в частині накладення арешту на майно, грошові кошти відповідача.
В той же час, оскільки згідно з представленими документами, відповідачу належить на праві власності лише ј частина квартири АДРЕСА_4 , тому заява підлягає до часткового задоволення шляхом накладення арешту лише на належне майно відповідачу, а не усю квартиру.
Також, враховуючи відсутність відомостей про оцінку вартості нерухомого майна відповідача, розміру грошових активів, наявних на рахунках відповідача у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, суд накладає такий арешт частково на майно та грошові кошти відповідача в частині співмірній із заявленими позовними вимогами.
Щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, грошові кошти ОСОБА_3 зазначає наступне.
Зі змісту правової норми п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, що визначає вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач, вбачається, що суд може накласти арешт лише на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві.
В той же час, позивач просить накласти арешт на майно та грошові кошти ОСОБА_3 , яка не являється відповідачем по справі, жодних позовних вимог позивачем до неї не заявлено.
При цьому, судом не враховуються обґрунтування позивача про перебування нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_2 , у спільній власності відповідача та третьої особи, як спільне майно подружжя, оскільки встановлено, що таке майно набуте третьою особою до моменту реєстрації шлюбу, а позивачем не представлено суду доказів про те, що вказана квартира у встановленому законодавством порядку визнавалася спільним майном подружжя, і що за відповідачем визначалася частка у такому майні, як об'єкті спільної власності.
Одночасно, не можуть бути предметом розгляду наведені обставини про вчинення відповідачем, третьою особою дій, що свідчать про зміну правового статусу права власності на цей об'єкт нерухомого майна із особистої власності на спільну сумісну власність подружжя, оскільки вказана квартира не є предметом розгляду заявленого позову, вимог про її визнання спільним майном подружжя, визначення частки відповідача у спільному майні подружжя, звернення стягнення на неї тощо, позивачем не заявлено.
За таких обставин підстав для задоволення в цій частині заяви про забезпечення позову у суду немає.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 151, 152, 153 ЦПК України, -
постановив:
заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволити частково.
В забезпечення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором позики, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, до вирішення спору по суті та виконання рішення суду, накласти арешт на
-ј частину квартири АДРЕСА_4 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право власності від 28.02.1996 № НОМЕР_1 ,
-грошові кошти, що знаходяться на рахунках ОСОБА_2 у банківських або в інших кредитно-фінансових установах на території України в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 659 080 гривень 71 копійок.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала складена та підписана - 05 листопада 2020 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду згідно ст.354 ЦПК України.
Повне найменування (ім'я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;
Третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Суддя Г.Б. Жовнір