Номер провадження 2/754/2546/20
Справа №754/14982/19
Іменем України
(повне рішення суду виготовлено 06 листопада 2020 року)
05 листопада 2020 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового: Дорошенко В.В., справа № 754/14982/19
ОСОБА_1 - позивач
Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» - відповідач
Директор комунального підприємства «Київтранспарксервіс» ОСОБА_4 - третя особа
Вимоги позивача: стягнення заробітної плати, компенсації, середнього заробітку, здійснення перерахунку заробітної плати та надіслання довідки
ОСОБА_2 - представник позивача
Середняцький Є.В. - представник відповідача
16.10.2019 року до суду надійшов підписаний представником позивача 11.10.2019 року і в цей же день зданий на пошту позов позивача, вимоги якого уточнювались і зменшувались у процесі розгляду справи і в якому позивач посилаючись на порушення трудових прав просить: стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за травень-грудень2016 року, січень-березень 2017 року, серпень 2018 року в розмірі: 24860,28 грн. та заборгованість з виплати відпускних за аналогічний період у розмірі: 1907,09 грн.; стягнути з відповідача компенсацію втрати частини заробітної плати в зв'язку із порушенням строків її виплати з травня 2016 року до серпня 2018 року в розмірі: 8803,92 грн. та компенсацію втрати частини відпускних у зв'язку із порушенням строків їх виплати з травня до серпня 2018 року в розмірі: 255,84 грн.; стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виплати належних звільненому працівнику сум у розмірі на день подання позову: 280990,81 грн.; стягнути з відповідача судові витрати: 11000 грн.; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок заробітної плати, відпускних і трудового стажу позивача та надіслати довідку з проведеним перерахунком до Пенсійного фонду України; стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав посилаючись на їх безпідставність і пропуск позовної давності та не заперечував проти розгляду справи по суті за відсутності позивача і представника останнього та третьої особи.
Позивач і його представник у судове засідання не з'явились і від представника позивача до суду надійшла заява в якій представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності позивача і його представника.
Третя особа в судове засідання не з'явилась і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надала, хоча про час і місце розгляду справи неодноразово повідомлялась належним чином, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями.
З урахуванням ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності позивача, його представника і третьої особи.
Вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, суд у судовому засіданні встановив наступне.
Наказом відповідача від 22.01.2015 року № 26-к позивача прийнято на роботу на посаду провідного спеціаліста відділу контролю якості наданя послуг та виконання розбіт.
Наказом відповідача від 02.03.2015 року № 126-к, позивача за його згодою переведено на посаду начальника відділу паркування в Дарницькому районі служби паркування з 02.03.2015 року з оплатою згідно штатного розпису.
Наказом відповідача від 18.03.2015 року № 157-к, позивача за його згодою переведено на посаду начальника відділу паркування в Дніпровському районі служби паркування з 18.02.2015 року з оплатою згідно штатного розпису.
Наказом відповідача від 13.07.2015 року № 359/1-к, позивача за його згодою переведено на посаду начальника відділу паркування в Дарницькому та Дніпровському районах служби паркування з 13.07.2015 року з оплатою згідно штатного розпису.
Наказом відповідача від 21.04.2017 року № 227-к, позивача звільнено з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Рішенням Деснячнського районного суду м. Києва визнано незаконним звільнення позивача.
Наказом відповідача від 11.07.2018 року № 196-к, позивача поновлено на посаді начальника відділу паркування в Дарницькому та Дніпровському районах з місячним окладом 9515 грн..
Наказом відповідача від 07.08.2018 року № 228-К, позивача звільнено з роботи за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.
07.08.2018 року з позивачем проведено повний розрахунок при звільненні.
Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України, Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.
Відповідно до п. 10 і п. 12 колективного договору відповідача, 10. Тарифна ставка (посадовий оклад) робітника основного виробництва (контролера, інспектора) встановлюється у розмірі не менше 120 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом, коефіцієнтів співвідношення місячного окладу паркувальника до мінімальної заробітної плати та з врахуванням підвищувального коефіцієнту за особливі умови праці (вплив погодних умов тощо). Рорахунок посадового окладу робітника основного виробництва (контролера, інспектора) у Додатку № 3. 12. Розмір посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців та службовців встановлюється згідно коефіцієнтів співвідношень посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців КП «Київтранспарксервіс» до місячного окладу робітника основного виробництва (Додаток № 4).
Згідно з ч. 1, ч. 5 - ч. 7 ст. 81 ЦПК України, 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 5. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 6. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 7. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Свої позовні вимоги сторона позивача обґрунтовує неправильністю визначення розміру посадового окладу позивача, що внаслідку призвело до неправильного визначення розміру належної позивачу заробітної плати і як наслідок призвело до неправильного нарахування відпускних, втрати частини заробітної плати, неправильності нарахування належних позивачу сум при звільненні і виникнення у позивача права вимоги середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Нарахування заробітної плати позивачу за періоди про які йдеться в позовних вимогах, здійснювалось у відповідності до штатних розписів відповідача.
На час вирішення даного спору судом, стороною позивача не надано суду конкретних правових доказів про недійсність чи незаконність штатних розписів відповідача, якими визначався посадовий оклад позивача.
У своєму позові сторона позивача, зазначені штатні розписи відповідача не оспорює, тобто, перевірка правильності штатних розписів відповідача щодо визначення посадового окладу позивача не є предметом даного спору.
За таких обставин у задоволенні позову відмовляється за недоведеністю позовних вимог про порушення відповідачем законодавства про оплату праці, а саме, що позивачу здійснювалась оплата праці та відповідні розрахунки відпускних, компенсацій та сум належних при звільненні з порушенням штатних розписів відповідача.
При подачі позову позивач не сплачував судового збору.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, 1. Судовий збір справляється: у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
Згідно з ч. 1 і ч. 2 та ч. 6 ст. 141 ЦПК України, 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 6. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З урахуванням викладеного, понесені позивачем судові витрати покладаються на позивача.
На час постановлення даного судового рішення, відповідачем і третьою особою не ставилось перед судом питання про компенсацію судових витрат.
Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,
Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Копилівська, 67, ЄДРПОУ: 35210739).
Понесені позивачем судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.