2-з/754/168/20
Справа № 754/13383/20
іменем України
06 листопада 2020 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 поділ майна подружжя, а саме транспортного засобу «Subaru XV», 2013 року випуску, д/н НОМЕР_1 , № кузову НОМЕР_2 .
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києві від 03.11.2020 відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
05.11.2020 до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення зазначеного вище позову шляхом накладення арешту на автомобіль «Subaru XV», 2013 року випуску, д/н НОМЕР_1 , № кузову НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_3 .
Заява мотивована тим, що спірний автомобіль може бути пошкоджений відповідачем, замінені деталі, або відповідачем можуть здійснюватись дії по перешкоджанню доступу експерта для проведення оцінки, а тому існує реальна загроза утруднення розгляду справи, порушення збалансованості інтересів сторін, та прав позивача.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд на прохання осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтування його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно.
Відповідно до ст. 149 ч. 2 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Зі змісту п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Враховуючи викладене, з наведених в заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову у даній справі є взаємопов'язаний з таким способом забезпечення позову як накладення арешту на майно, а невжиття вказаного заходу забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.
Стороною позивача обґрунтовано наявність зв'язку між зазначеними вище заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування таких заходів забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача, при цьому не призведе до суттєвого дисбалансу прав учасників справи.
Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення в межах забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, оскільки таких спосіб забезпечення позову не призведе до завдання збитків іншим особам.
У відповідності до ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню - виконавчий збір не стягується.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.
У зв'язку з викладеним у випадках накладення арешту для забезпечення позовних вимог, заява стягувача до державної виконавчої служби не направляється, виконавчий збір не стягується.
Керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України, -
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 поділ майна подружжя - задовольнити.
Забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 поділ майна подружжя шляхом накладення арешту на «Subaru XV», 2013 року випуску, д/н НОМЕР_1 , № кузову НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_3 .
Ухвалу негайно направити до Деснянського РВ ДВС м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (м. Київ, вул. Бальзака, 64), Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві (01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11) для виконання.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду - один рік.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання протягом п'ятнадцяти днів, з дня складання її повного тексту.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Стягувач: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Боржник: ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .
Повний текст ухвали суду складено 06.11.2020.
Суддя О.Б. Саламон