Справа № 462/2846/20
03 листопада 2020 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого-судді Палюх Н.М.
при секретарі Колобич О.О.
з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , відповідачки ОСОБА_3 представника відповідачки - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
встановив:
Позивач 21 травня 2020 року звернувся у суд з позовом про розірвання шлюбу між ним та відповідачкою. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вони з відповідачкою перебувають у зареєстрованому шлюбі з 30 квітня 2009 року і від спільного подружнього життя мають доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак спільне життя у нього з відповідачкою не склалося, так як між ними не було взаєморозуміння, вони виявилися людьми з різними поглядами на сімейне житя, у зв"язку з чим постійно виникали сварки. Хоча вони проживають разом в одній квартирі, проте вже тривалий час кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами. Він переконаний, що їх сім'я розпалася остаточно і примирення між ними неможливе. На підставі наведеного просить шлюб розірвати.
В судовому позивач та його представник позов підтримали, надали пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві та додатково зазначили, що хоча позивач з відповідачкою проживають разом в одній квартирі, проте вже близько чотирьох років вони не підтримують подружніх відносин, позивач втратив до відповідачки хороші почуття і примирення між ними неможливе. Просять позов задовольнити.
Відповідачка та її представник в судовому засіданні позову не визнали та зазначили, що дійсно між позивачем і відповідачкою виникали сварки, однак вони проживають разом в одній квартирі, ведуть спільне господарство, відповідачка хоче зберегти сім'ю та спільно з позивачем виховувати малолітню доньку. Просять в позові відмовити.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
У відповідності до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Згідно з ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст.ст. 104-105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України.
Ст. 109 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений один із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як встановлено судом, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 30 квітня 2009 року і від спільного подружнього життя мають доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом беззаперечно встановлено, що між сторонами тривалий час немає взаєморозуміння, виникали сварки, близько чотирьох років вони не підтримують подружніх відносин, позивач не має наміру продовжувати подальші шлюбні відносини і збереження шлюбу суперечить його інтересам.
Суд намагався зберегти сім'ю сторін, у липні цього року надавав їм термін для примирення, проте вони не помирилися.
Задовольняючи позов, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого із сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Отже, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, оскільки вони не підтримують сімейних відносин, позивач втратив до відповідачки хороші почуття і помиритися з нею не бажає, а тому цей шлюб слід розірвати.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє повне ствердження, а тому підлягають до задоволення.
На підставі ст.ст.12, 89, 141, 264, 265 ЦПК України, керуючись ст.ст. 109-112 СК України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , укладений 30 квітня 2009 року у Франківському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №159.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 06.11.2020 року.
Суддя: