ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16762/20
провадження № 1-кс/753/3482/20
"28" жовтня 2020 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в м. Києві скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «26-і» на рішення дізнавача про закриття кримінального провадження № 12018100020001830,
08.10.2020 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «26-і» (далі - ОСББ «26-і») в особі голови правління ОСОБА_3 звернулося до слідчого судді зі скаргою на постанову дізнавача від 05.08.2020 про закриття кримінального провадження № 12018100020001830.
Скарга обґрунтована тим, що з часу скасування попередніх постанов про закриття кримінального провадження жодних слідчих дій не проводилось, висновок дізнавача про те, що лист опитування не є офіційним документом, суперечить закону, у постанові не зазначено, які слідчі дії були проведені, які докази здобуті та на підставі яких доказів були встановлені наведені у постанові обставини, а відтак рішення про закриття кримінального провадження є необґрунтованим і передчасним.
Представник заявника подав клопотання про розгляд скарги за його відсутності.
Слідчий та прокурор в судове засідання повторно не з'явилися, матеріали кримінального провадження № 12018100020001830 суду не надали.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя встановив такі обставини.
В провадженні відділу дізнання Дарницького УП ГУ НП у м. Києві перебувало кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 27.02.2018 за № 12018100020001830 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Підставою для внесення відомостей до ЄРДР послугувала заява голови правління ОСББ «26-і» про те, що ОСОБА_4 в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва підробила установчі документи ОСББ «26-і».
05.08.2020 дізнавачем ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження з підстав відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Зі скарги вбачається, що копію оскаржуваної постанови заявник отримав 30.09.2020, а отже встановлений ч. 1 ст. 304 КПК України десятиденний строк її оскарження не пропущений.
На обґрунтування рішення про закриття кримінального провадження дізнавач послалась на те, що лист опитування складений та підписаний головою правління ОСББ, який теоретично і може виступати суб'єктом проступку у даному діянні, цей лист не є офіційним документом, а подія відноситься виключно до цивільно-правових спорів.
Даючи оцінку доводам скарги про незаконність і необґрунтованість оскаржуваної постанови, суд керується загальними засадами кримінального провадження, положеннями кримінального процесуального закону, які визначають порядок (процедуру) кримінального провадження.
Відповідно до положень ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається кримінальним процесуальним законодавством України.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Імперативним приписом, зафіксованим у ст. 7 цього Кодексу, законодавець визначив, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо.
Ч. 2 ст. 9 КПК України визначає, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження …, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення (ст. 91 КПК України).
Відповідно до положень ст. 93 цього Кодексу сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних (слідчих) розшукових дій, витребування та отримання речей, документів тощо, проведення інших процесуальних дій.
Доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів чи обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ст. 84 КПК).
Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст. 85 КПК).
За приписом п. 2) ч. 5 ст. 110 КПК України мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити: відомості про зміст обставин, яка є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, тобто на відповідні пункти і частини статті 284, якою визначені правові підстави закриття кримінального провадження.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова в повній мірі не відповідає наведеним вимогам кримінального процесуального закону, оскільки висновки дізнавача про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення не обґрунтовані посиланням на проведені слідчі дії, здобуті ними докази та встановлені обставини, які є підставами для закриття кримінального провадження.
Більше того, з матеріалів скарги вбачається, що у даному кримінальному провадженні слідчим вже двічі приймалися рішення про його закриття (постанови від 14.05.2019 та від 23.10.2019), які скасовувались ухвалами слідчого судді.
Визнаючи постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 14.05.2019 незаконною, слідчий суддя, зокрема, зазначив, що слідчим не проведено допиту свідків та не вирішено питання про доцільність призначення почеркознавчої експертизи.
За принципом обов'язковості судових рішень, визначеним ч. 2 ст. 21 КПК України, ухвала слідчого судді, прийнята у порядку судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, підлягає безумовному виконанню, проте з оскаржуваної постанови вбачається, що після скасування попередніх постанов про закриття кримінального провадження жодні слідчі дії не проводились, а її зміст повністю повторює зміст постанови слідчого від 23.10.2019.
Посилання на неможливість проведення слідчих дій, про необхідність проведення яких було зазначено в ухвалі слідчого судді, в оскаржуваній постанові відсутні.
З урахуванням наведеного суд дійшов до переконання, що досудове розслідування не є повним, а оскаржувана постанова не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, у зв'язку з чим вбачає підстави для її скасування.
Керуючись статтями 306, 307 КПК України, слідчий суддя
Скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «26-і» задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача відділу дізнання Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 від 05.08.2020 про закриття кримінального провадження № 12018100020001830.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: