Справа №443/1369/20
Провадження №3/443/1233/20
іменем України
05 листопада 2020 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за частиною 2 статті 154 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 08.09.2020, у АДРЕСА_1 залишив собаку породи «Стаффордширський тер'єр» на подвір'ї без прив'язі, внаслідок чого собака вкусила ОСОБА_2 за обличчя, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 2 статті 154 КУпАП.
У суді ОСОБА_1 вину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення визнав повністю, суду пояснив, що ОСОБА_2 є його дядьком, з яким у нього спільне подвір'я. У нього є собака породи «Стаффордширський тер'єр», для якої на подвір'ї зроблено буду. У той день собака гуляла по подвір'ю вільно, не була на прив'язі і без намордника. Вважає, що собака укусила ОСОБА_2 через те, що він, будучи у нетверезому стані, підійшов до неї в той момент, коли вона гризла кістку, і коли він намагався цю кістку забрати вона його і вкусила.
Потерпілий ОСОБА_2 надав суду пояснення, за змістом яких у той день він не міг потрапити до себе додому, оскільки біля самих дверей сиділа собака племінника та гризла кістку. Він намагався ногою відштовхнути кістку, щоб пройти додому, але в цей момент собака кинулася йому на груди і вкусила за обличчя.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 154 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції частини 2 статті 154 КУпАП адміністративним правопорушенням є ті самі дії (тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях), що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті.
В Україні діють Правила тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР від 17.06.80, які згідно з пунктом 1 поширюються на підприємства, установи, організації, (крім установ Міністерства оборони, Комітету державної безпеки СРСР і Міністерства внутрішніх справ СРСР), а також на громадян, що тримають собак, котів і хижих тварин у містах та інших населених пунктах Української РСР.
Відповідно до підпункту «г» пункту 6 Правил власники собак, котів і хижих тварин зобов'язані тримати сторожових собак на прив'язі і спускати їх з прив'язі лише в закритих дворах, що виключають можливість втечі; про наявність собак застерігати написом.
Підпунктом «а» пункту 7 Правил встановлено, що власникам собак і котів дозволяється виводити собак з жилих та ізольованих приміщень, а також ізольованих територій в загальні двори або на вулицю (з обов'язковим забезпеченням безпеки людей) тільки на короткому повідку і в наморднику, крім собак дрібних порід, на яких у реєстраційних посвідченнях зроблено відповідну відмітку.
Водночас забороняється тримати собак і котів у місцях загального користування (коридорах, підвалах, на сходових площадках, горищах тощо) (підпункт «в» пункту 8 Правил).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 154 КУпАП, доведена:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №258763 від 24.09.2020, згідно з яким ОСОБА_1 08.09.2020, у АДРЕСА_1 порушив правила тримання собак, що спричинило заподіяння шкоди здоров'ю людини (а.с.4);
заявою ОСОБА_2 , якою він повідомив про покусання його собакою ОСОБА_1 на їхньому спільному подвір'ї (а.с.5);
поясненнями ОСОБА_2 по суті правопорушення (а.с.6) та даними ним у суді, які узгоджуються між собою та відповідають обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення;
поясненнями ОСОБА_1 по суті правопорушення (а.с.7) та даними ним у суді добровільно, за власної згоди, які узгоджуються між собою, підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та в яких він визнав вину у вчиненні зазначеного правопорушення.
Проаналізувавши вищевказані документи, пояснення потерпілого та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченого законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Суд зауважує, що собака породи «Стаффордширський тер'єр» є сторожовою собакою, а, відтак, власник цього собаки зобов'язаний дотримуватися, зокрема, підпункт «г» пункту 6 Правил, однак цього ОСОБА_1 не зробив. А з огляду на те, що подвір'я у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілого спільне, тому це місце, на переконання суду, підпадає під ознаки місця загального користування в розумінні Правил, у зв'язку з чим тримання собак у такому місця є порушенням цих Правил. Собака ОСОБА_1 на зазначеному подвір'ї укусила потерпілого ОСОБА_2 у лице, спричинивши йому тілесні ушкодження (тобто спричинивши шкоду його здоров'ю), що ОСОБА_1 не заперечив і що підтверджується дослідженими у судовому засіданнями доказами.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт тримання ОСОБА_1 собаки у місці, де це заборонено відповідними правилами, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини, тим самим порушив правила тримання собак, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 154 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд враховує: характер вчиненого ним правопорушення; ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченого частиною 2 статті 154 КУпАП, яка доведена повністю; обставину, яка пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення - щире розкаяння винного, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частиною 2 статті 154 КУпАП у виді штрафу з конфіскацією собаки. Накладення судом на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір», -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 154 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одна) грн з конфіскацією собаки породи «Стаффордширський тер'єр».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.І. Павлів