Справа № 442/5923/20
Провадження №3/442/2449/2020
Іменем України
05 листопада 2020 року суддя Дрогобицького мiськрайонного суду Львiвської області Нагірна О.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького ВП ГУНП у Львiвськiй областi, про притягнення до адміністративної вiдповiдальностi ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
в с т а н о в и в:
Згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення, протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №258074 від 06.09.2020 ОСОБА_1 06.09.2020 вчинив психологічне насильство щодо своєї співмешканки ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
В судове засідання призначене на 09.10.2020 ОСОБА_1 не з'явився, будучи повідомленим про дату, час і місце судового розгляду належним чином, постановою суду від 09.10.2020 застосовано привід в судове засідання на 05.11.2020, однак така не виконана. Вжиті заходи попри їх об'ємність не сприяли досягненню мети забезпечення участі в судовому засіданні особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Хоча останні прямо та беззаперечно, в своїй сукупності, указують на те, що особа, що притягається до адміністративної відповідальності мала б бути у силу вжитих заходів судом поінформована про цей процес, який здійснюється в Дрогобицькому міськрайонному суді Львівської області у відношенні неї безпосередньо у порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення, також не минучість даного процесу в цьому місцевому суді була зрозуміла особі з моменту скалдання протоколу, так як у ньому прямо указано, що розгляд справи відбуватиметься саме у Дрогобицькому міськрайонному суді Львівської області, однак бажання брати у ньому безпосередню участь не виявила.
ІІ.І.ІІ. Пункт 1 статті 6 Конвенції у відповідній частині передбачає таке: "Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом (...)".
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
У зв'язку з цим суд вважає, що наведена поведінка учасників процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.
Тим самим, створює недобросовісні перепони для руху справи, що, на переконання суду, є неприйнятним, та вимагає від суду ефективної протидії.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Відповідно Суд в цій справі забезпечивши право особи, що притягається до адміністративної відповідальності приймати особисту участь в процесі безпосередньо в судовому засіданні, уживши всеохоплюючих заходів для поінформованості її про даний процес та ураховуючи її поведінку, яка, як, уже відмічалося, судом, на його переконання, спрямована на створення недобросовісних перепон для руху справи, уважає за можливе завершити розгляд провадження на підставі наявних у справі матеріалів.
Відповідно ст. 278 КУпАП під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Статтею 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, окрім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Крім цього, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови судді про притягнення особи до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283-284 КУпАП.
Зокрема, постанова суду повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи.
Крім цього, у постанові необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення доказів, на які посилається правопорушник.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 173-2 КУпАП під вчиненням насильства у сім'ї слід розуміти умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Із змісту протоколу вбачається, що суть адміністративного правопорушення (вчинення якого ставиться в вину ОСОБА_1 ) не розкрита відповідно до диспозиції ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а саме: відсутні відомості щодо суб'єктивної сторони правопорушення, зокрема, форми вини; не зазначено, чи внаслідок дій ОСОБА_1 могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілої, що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП унеможливлює постановлення у справі законного й обґрунтованого судового рішення.
За змістом закону підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
Пунктом 24 постанови ППВСУ № 14 від 23.12.2005 року визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Керуючись ст.ст.278, 283, 284 КУпАП,
Матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-32 КУпАП повернути Дрогобицькому ВП ГУ НП у Львівській області для доопрацювання.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Нагірна О.Б.