Справа № 752/16247/20
Провадження №: 3/752/7530/20
іменем України
30 жовтня 2020 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В., розглянувши об'єднані матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 , будучи особою, яка протягом року піддана адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, 27.07.2020 р. о 14 год., та 08.08.2020 р. о 12 год., перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сварки з матір'ю - ОСОБА_2 , під час яких висловлював словесні образи, погрожував, принижував, чим повторно вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
В судовому засіданні ОСОБА_2 визнав вину у вчиненні інкримінованих дій, за обставин викладених у протоколах. Зазначив, що жалкує про скоєне, у майбутньому не допустить подібної поведінки.
Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність як за повторне протягом року вчинення домашнього насильства психологічного характеру так і за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
З матеріалів об'єднаної справи встановлено, що постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.03.2020 р. ОСОБА_1 був підданий адміністративному стягненню у виді штрафу за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих дій, окрім обставин зазначених у протоколах про адміністративне правопорушення, підтверджується даними рапортів оперативного чергового Голосіївського УП ГУНП у м.Києві від 27.07.2020 р. і 08.08.2020 р., письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , а також поясненнями ОСОБА_2 , які надані ним безпосередньо під час розгляду справи.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає доведеним скоєння ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.173-2 КУпАП, за ознаками вчинення домашнього насильства психологічного відносно матері ОСОБА_2 , що вчинені повторно протягом року після притягнення до відповідальності.
При обранні ОСОБА_1 виду стягнення, суд враховує дані про особу правопорушника, який не працює, раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушень, в тому числі правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП, має незняту і непогашену судимість за вчинення особливо тяжкого злочину проти життя особи, не працює.
Обставин, що пом'якшують відповідальність, передбачених ст. 34 КУпАП судом не встановлено.
Обставинами, що обтяжують відповідальність та визначені у ст. 35 КУпАП, суд визнає повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення зокрема за епізодом, якій відбувався 08.08.2020 р.
Враховуючи дані про особу правопорушника, який має не зняту і непогашену судимість, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, але висновків для себе не зробив і вчинив нові правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді адміністративного арешту у межах санкції ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Суд вважає, що така міра відповідальності відповідає вчиненим правопорушенням і є такою, що відповідає меті адміністративного стягнення, встановленого ст. 23 КУпАП.
Разом з тим, суд вважає необхідним закрити провадження у справі у частині вчинення ОСОБА_1 насильницьких дій відносно матері, які мали місце 27.07.2020 р., оскільки на момент розгляду даної події судом, сплинули строки, передбачені ч.2 ст. 38 КУпАП, для накладення адміністративного стягнення.
Окрім того, згідно ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420,40грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 301, 33-35, 38, 40-1, ч. 2 ст. 173-2, ст.ст. 276-280, 283-285 КУпАП, суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді адміністративного арешту строком на 5 (п'ять) діб з відбуванням у місцях, що визначаються органами Національної поліції.
Строк відбування призначеного покарання у виді адміністративного арешту рахувати з моменту затримання ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Провадження про притягнення ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, яке мало місце 27.07.2020 р., закрити, у зв'язку із закінченням строку для накладення адміністративного стягнення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.В. Єсауленко