Справа № 461/8405/20
Провадження № 1-кс/461/6964/20
про надання дозволу на арешт майна
29.10.2020 року, слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна -
слідчий слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні №22020140000000098 від 09.10.2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.305 КК України, погодженим прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
Подане клопотання мотивує тим, що вказані у даному клопотанні предмети, речі та документи є предметами кримінального правопорушення, пов'язаного із незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів та прекурсорів, є доказами у кримінальному провадженні, що можуть містити в собі відомості про вчинення кримінального правопорушення, а також зберегли на собі сліди вчинення злочину, та враховуючи необхідність запобігання можливості їх приховання, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, з метою збереження речових доказів, просить клопотання задоволити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, наслідки неявки, однак, його неявка не перешкоджає розгляду клопотання відповідно до вимог ч.1 ст.172 КПК України. Одночасно із поданим клопотанням, слідчий звернувся до суду про слухання справи без його участі та без участі власника майна; клопотання підтримав просив задовольнити.
Враховуючи положення ч.2 ст.172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя вважає за можливим провести судовий розгляд без повідомлення власника майна.
Дослідивши та перевіривши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження №22020140000000098 від 09.10.2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.305 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 09.10.2020 року на території ММПО СП «Росан» митного поста «Львів Поштовий» Галицької митниці Держмитслужби у міжнародному поштовому відправленні №MYCV027754177DE, яке слідувало з Республіки Німеччини в Україну, виявлено приховані від митного контролю у поштовому конверті речовини у формі таблеток рожевого кольору, із зображенням обличчя, у кількості 200 шт., яке відповідно до експрес аналізу, містять в своєму складі психоактивну сполуку, амфетамінованого рядку MDMA.
26.10.2020 року в ході проведення огляду місця події за адресою: Киїівська обл., м.Вишгород, вул.Набережна, 2В, було виявлено та вилучено наступні предмети, речі та документи: поштове відправлення №59000514179409 та мобільний терміна стільникового зв'язку марки «Iphone7» чорного кольору, model A1778FCCIDBCG/E3091AIC579C/E3191A.
27.10.2020 року вищевказані вилучені в ході огляду місця події предмети - визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукувані, пристосовані, чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до ч.7 ст.237 КПК України вилучені речі, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Дослідивши матеріали клопотання, враховуючи, що накладення арешту на майно проводиться з метою забезпечення завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, правову підставу для арешту майна, наслідки арешту, розумність та співрозмірність обмеження права власності, а також те, що вищевказану предмети визнані речовими доказами та мають важливе доказове значення для кримінального провадження, оскільки могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя ,-
клопотання задоволити.
Накласти арешт на зазначені в клопотанні предмети, вилучені в ході проведення огляду місця події 26.10.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: поштове відправлення №59000514179409 та мобільний термінал стільникового зв'язку марки «Iphone 7» чорного кольору, model A1778FCCIDBCG/E3091AIC579C/ НОМЕР_1 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п?яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1