Справа №461/5706/20
03 листопада 2020 року м.Львів.
Галицький районний суд міста Львова
в складі:
головуючого судді Юрківа О.Р.,
за участю:
секретаря судового засідання Цибулько О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 19390819) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором,-
Позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що 24.04.2017 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , шляхом приєднання до Публічного кредитного договору, який розміщено на офіційному сайті банку, згідно Заяви ОСОБА_1 про приєднання до публічного кредитного договору від 23.03.2017 року було укладено кредитний договір№UO1/195/73121.Згідно публічного Кредитного договору позивач надав відповідачу кредит на поточні потреби у розмірі, на строк, за процентною ставкою та щомісячною платою за обслуговування кредиту на умовах, передбачених угодою про параметри кредитування, що укладається позичальником одночасно з укладенням цього договору та є його невід'ємною частиною. Згідно Угоди про параметри кредитування №U01.105.78699/1 до Кредитного договору відповідач отримав кредит в розмірі 27 081,00 грн. зі сплатою реальної процентної ставки 0%, щомісячною платою за обслуговування кредиту в розмірі: 0,0000% від початкової суми кредиту, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені Графіком щомісячних платежів. Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно умов Кредитного договору, та видав кредит у порядку, передбаченому Угодою, а саме шляхом зарахування коштів на банківський поточний рахунок ОСОБА_1 , вказаний в Угоді період та відкритий позивачем згідно Заяви відповідача на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, що підтверджується видатковим касовим (меморіальним) ордером. У зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, 07.04.2020 року на адресу відповідача направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов'язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором.Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги до ОСОБА_1 будуть здійснені заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора. Станом на дату подання позову, відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані проценти та інші платежі за Кредитним договором, у зв'язку з чим, позивач був змушений звернутись до суду.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 22.07.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
23.09.2020 року відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, в якому зазначила, заяву про приєднання та угоду про параметри кредитування підписано ОСОБА_2 , отже докази підписання угод відповідачем відсутні. Крім того, надана позивачем виписка з 01.01.2000 року по 26.05.2020 року не є належним та допустимим доказом, оскільки не містить наступних платежів:18.03.2019 року на суму 301, 00грн., 18.03.2019 року на суму 852, 00 грн., 20.05.2019 року на суму 301.00 грн., 18.07.2019 року на суму 260, 00 грн., 20.07.2019 року на суму 710, 00 грн., не вказано анкетних даних та посаду виконавця та дату створення вказаної виписки. Відповідач вказує, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку заборгованості: тіло кредиту, прострочений борг, за що нараховано проценти, період нарахування процентів, здійснені оплати. Крім того, відповідач стверджує, що кредитний договір було укладено 24.04.2017 року, отже відповідно до ст. 256 ЦК України позивачем пропущено строк позовної давності, який становить 3 роки. У зв'язку із чим, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
08.10.2020 року представником позивача АТ «Ідея Банк» подано відповідь за відзив на позовну заяву, в якому він, не погоджується з доводами ОСОБА_1 , вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. На спростування доводів відповідача, позивач повторно долучає засвідчену копію Угоди про параметри кредитування №UO1.195.73121/1 до Кредитного договору №UO1.195.73121 від 24.04.2017 року та копію заяви про приєднання до публічного кредитного договору від 04.09.2017 року, підписану відповідачем ОСОБА_1 .Представник позивача стверджує, щоДушейко О.А., подавши відзив на позовну заяву, підтверджує укладення та виконання часткового такого, адже серед додатків долучених до відзиву долучає квитанцію №22 від 18.03.2019 року, в призначення платежу якої зазначено: «Погашення кредиту за договоромUO1.195.73121 від 24.07.2017, ІПН НОМЕР_1 », хоча такий платіж було спрямовано на погашення заборгованості за іншим кредитним договором. Крім того представник позивача вказує, що виписка з особового рахунку № НОМЕР_2 по кредитному договору Відповідача, надана у додатках до позовної заяви, в повній мірі стверджує здійснення позичальником часткових погашень заборгованості за таким кредитним договором. Оскільки перший платіж згідно Графіку щомісячних платежів за Кредитним договором (п. 5 Угоди) здійснено боржницею до 24.05.2017 року, а саме 23.05.2017 року, що зазначена виписка містить інформацію про рух коштів спрямованих на погашення кредитної заборгованості починаючи саме із 23.05.2017. Поряд з тим наголошує, що подані в додатках до Відзиву квитанції № 21 від 103.2019, №15 від 20.05.2019, №20 від 20.07.2019 є неналежними доказами у цій Справі, оскільки:як вбачається із інформації, зазначеної у призначенні платежу, вказані у квитанціяхчи спрямовані на внесення платежів відповідно до умов договору, відмінного відКредитного договору щодо якого здійснюється стягнення заборгованості в цій справі, згідно умов Кредитного договору (п. 1.7 Угоди) повернення кредиту разом зпроцентами повинні були здійснюватись на транзитний рахунок № НОМЕР_2 в Банку.Як вбачається із вищевказаних квитанцій погашення зазначених у них сум здійснювалисьна рахунок відмінний від № НОМЕР_2 , а саме - № НОМЕР_3 .Також представник позивача просить звернути увагу на те, що у призначенні платежу квитанції №22 від 18.03.2019 справді зазначено, що вказаний платіж здійснювався відповідно до Кредитного договору щодо якого здійснюється стягнення заборгованості в цій Справі. Проте, перерахування погашення зазначених у них сум здійснювались на відмінний від вказаного у Кредитному договорі транзитний рахунок (№ НОМЕР_2 ), а саме:N29097418174338,та такі були зараховані на погашення заборгованості Відповідача по іншому кредитному договору.Щодо доводів відповідача про застосування строків позовної давності зазначив, що відповідно до ч.1 ст. 256 ЦПК України позовна давність - це строк у межах, якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Тобто позовна давність це період у часі, протягом якого суб'єкт цивільних правовідносин справі звернутись до суду з відповідним позовом або ж період у часі зі спливом якого у кредитора виникає можливість захисти своє право у судовому порядку. Відповідно до ч.5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями , строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. Останні платіж згідно кредитного договору здійснено відповідачем 19.07.2019 року, тобто відповідач здійснювала погашення кредиту, проте припинила це робити після липня 2019 року. Відтак позивачем не пропущено позовної давності щодо стягнення заборгованості з відповідача. Зважаючи на вказані обставини, просить позов задовольнити.
Представник позивача за довіреністю у судове засідання не з'явився. Надав заяву, в якій зазначив, що справу просить розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не прибула, хоча повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, які вважає достатніми.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з'явились.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд встановив, що 20.03.2017 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 шляхом приєднання до Публічного кредитного договору, який розміщено на офіційному сайті банку, згідно Заяви ОСОБА_1 про приєднання до публічного кредитного договору від 23.03.2017 року було укладено кредитний договір№UO1/195/73121. Згідно Угоди про параметри кредитування №U01.105.78699/1 до Кредитного договору відповідач отримав кредит в розмірі 27 081,00 грн. зі сплатою реальної процентної ставки 0%, щомісячною платою за обслуговування кредиту в розмірі: 0,0000% від початкової суми кредиту, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені Графіком щомісячних платежів
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується копією меморіального ордеру №UO.195.73 від 24.04.2017 року /а.с.14/. Однак, відповідач не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані відсотки та комісію, та інші платежі за кредитним договором.
Як вбачається із наявної у матеріалах справи виписки з особового рахунку по кредитному договору, останній платіж ОСОБА_1 був здійснений 19.07.2019 року.
У зв'язку із невиконанням умов кредитного договору утворилась заборгованість за договором №UO1/195/73121від 24.04.2017 року, яка згідно довідки - розрахунку заборгованості станом на 26.05.2020 року становить 23172,49 та складається із наступного: основний борг 12 576,92 грн., прострочений борг 5 577,67 грн., прострочені проценти 4 376,39 грн., строкові проценти 26,07 грн., та пеня за несвоєчасне погашення платежів 615,44 грн.
У зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, 07.04.2020 року за вих. №12.4.2/UO1.195.73121, на адресу відповідача направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов'язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги до ОСОБА_1 будуть здійснені заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора. Однак, ОСОБА_1 належним чином не відреагувала на вимогу та зобов'язань за вищезгаданим договором кредиту не виконала.
Пунктом 1.7. Угоди про парламенти кредитування №UO1.195.73121/1 до Кредитного договору №UO1.195.73121 від 24.04.2017 року передбачено повернення кредиту, разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості, 55-ма щомісячними внесками включно до 24 дня/числа кожного місяця, згідно Графіку щомісячних платежів, котрий, наведений у пункті 5.1. Кредитного договору.
Отже, перебіг строку позовної давності обчислюється окремо щодо кожного платежу, передбаченого вище вказаним Графіком щомісячних платежів, оскільки для кожного з них встановлено окремий строк виконання (здійснення платежу), що в повній мірі узгоджується із ч. 5 ст. 261 ЦК України, якою визначено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Це підтверджується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12, відповідно до якої, оскільки договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
Відповідно достатті 256 ЦК Українипозовна давність- це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків. Позовна давність установлюється взаконіз метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб'єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.
Згідно з частиною першоюстатті 261 ЦК Україниперебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За частиною четвертоюстатті267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Відповідно достатті 257 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зазначений трирічний строк діє після порушення суб'єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частина п'ятастатті 267 ЦК України).
Останній платіж, згідно із кредитним договором здійснено ОСОБА_1 19.07.2019 року, що свідчить про усвідомлення у неї зобов'язань за кредитним договором та необхідності здійснювати погашення заборгованості. Таким чином, відповідно до ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого або іншого обов'язку. Відтак, суд відхиляє доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що позивач пропустив строк звернення до суду із вказаним позовом.
Відповідно до ч.2ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ст.ст.76,77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників с прави, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов є підставним, оскільки встановлено, що дійсно у ОСОБА_1 наявна заборгованість по кредитному договору. Відповідач не представив суду жодних доказів на спростування вимог позивача, а тому позов слід задовольнити.
Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи які не викликають сумніву у їх об'єктивності.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє ствердження під час розгляду, а тому підлягають до задоволення.
Судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 81, 128, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 19390819) заборгованість за кредитним договором в сумі 23 172,49 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 19390819) 2 102 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Повний текст рішення складено 03.11.2020 року.
Суддя Юрків О.Р.