Справа № 752/18335/20
Провадження №: 3/752/8166/20
іменем України
20 жовтня 2020 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В., розглянувши матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 184 КУпАП, -
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується порушення ч.5 ст.184 КУпАП, що полягало у тому, що 07.08.2020 року о 17 год. 30 хв. ОСОБА_2 з'явився для зустрічі з дитинною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання її матері ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , проте зустріч з дитиною не відбулась, оскільки дитина не проживає за даної адресою з березня 2020 року. У подальшому ОСОБА_2 рушив до смт. Дашів Іллінецького району Вінницької області, де проживає матір його дружини ОСОБА_1 , проте зустрітися з дочкою також не вдалося. Викладені обставини викладені у заяві ОСОБА_2 № 100/09/К-1075 від 25.08.202о р.
ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих дій не визнала. Пояснила суду, що від шлюбу з ОСОБА_2 має дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом з нею. Батько дитини проживає окремо. У зв'язку із введенням загальнодержавного карантину через поширення гострої респіраторної хвороби Covid -19, діючи виключно в інтересах дитини, вона ще у березні 2020р. відвезла дитину у село Дашів до матері. Вона проживає разом з донькою у матері, іноді приїжджає до м. Києва на роботу. ОСОБА_2 був обізнаний про те, що дитина знаходиться у її матері, адреса проживання матері останньому була відома. Жодних перепон у спілкуванні ОСОБА_2 з дитиною вона не створює. Навпаки пропонувала йому приїхати до села у відвідати дочку, але ОСОБА_2 їхати до села не бажає. На даний час між нею і ОСОБА_2 триває процес розірвання шлюбу, а також існує спір щодо порядку його участі у вихованні дитини. Дане питання на даний час перебуває на розгляді Служби у справах дітей, оскільки виконання попереднього розпорядження про участь батька у вихованні дитини є неможливим для виконання через запровадження карантинних обмежень.
Захисник ОСОБА_1 - Липчей О.В. просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 , оскільки суть інкримінованого їй правопорушення, як вона викладена у протоколі не відповідає диспозиції ч.5 ст.184 КУпАП, якою передбачена відповідальність за невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способу участі у вихованні дитини тим, з батьків, який проживає окремо, а не за створенню перешкод у спілкуванні з дитиною. Вказані обставини, виключають можливість притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.5 ст.184 КУпАП і є підставою для закриття провадження у справі.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 суду пояснив, що розпорядженням Голосіївської РДА в м. Києві № 68 від 05.02.2020 р. визначено порядок його зустрічей з дитиною, зокрема, що він у певні дні мав забирати дитину з навчального закладу і через певний час повертати дитину матері за місцем їх проживання. У березні 2020 року ОСОБА_1 в односторонньому порядку змінила місце проживання дитини - відвезла її до матері, що створює йому додаткові перепони у спілкуванні з дочкою, оскільки він проживає і працює у м.Києві. В ті дні, коли він приїжджав до дитини у село, йому під різними приводами не давали йому можливості побачитися з дитиною.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 5 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо.
Між тим, із суті правопорушення, як вона викладена у протоколі № 27 від 16.09.2020 р., ОСОБА_1 ставиться у вину неможливість зустрічі батька ОСОБА_2 з дочкою через її відсутність за місцем проживання, а не невиконання рішення органу опіки та піклування, тобто у вчиненні дій, відповідальність за яке не охоплюється складом правопорушення за ч.5 ст. 184 КУпАП. Більш того, виклад обставин правопорушення взагалі не містить посилання на відповідне рішення органу опіки та піклування щодо визначення способу участі ОСОБА_2 у вихованні дитини.
Суд не наділений повноваженнями вносити зміни до протоколу чи редагувати виклад суті правопорушення, і так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це призведе до порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадових осів діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 184 КУпАП, за ознаками невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо, що відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження по справі.
Керуючись ст.ст. 9,10,11, 245-252, ч.5 ст. 184, ч. 1 ст.247, ст. 266, 283-285 КУпАП, суд -
постановив:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 184 КУпАП, закрити за відсутності складу та події адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.В. Єсауленко