Справа № 461/4309/20
Провадження № 1-кп/461/498/20
02.11.2020 року Галицький районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
та захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження /внесене до ЄРДР за № 12020140050001248 від 01.04.2020 року/ про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, -
27 травня 2020 року в провадження Галицького районного суду м. Львова надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , який обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.
Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні заявив клопотання про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, покликаючись на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства; наявність достатніх доказів про вчинення ним даного кримінального правопорушення; не має постійного місця роботи, постійного місця проживання; може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; незаконно впливати на потерпілу, свідків; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, ризики передбачені ст.177 КПК України не зменшились, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу та свідчить про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечили щодо клопотання прокурора. Вважають, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши інші матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з положеннями ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року введено карантин на усій території України, дію якого було неодноразово продовжено.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 року № 956 продовжено до 31.12.2020 року карантин, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2».
23.04.2020 року набув чинності Закон України № 558-IX «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Пунктом 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (в редакції Закону № 558-IX від 13.04.2020 року), передбачено, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Справа слухається колегією суддів у складі суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Суддя ОСОБА_7 станом на 02.11.2020 перебуває на лікарняному, у зв'язку із чим продовжити судовий розгляд, зокрема дослідження доказів не виявляється можливим, а тому головуючим, відповідно до наведених положень вирішується виключно питання доцільності продовження застосування запобіжного заходу.
Судом встановлено, що у межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 15.04.2020 року щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого було продовжено.
Розглядаючи заявлене прокурором клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд послідовно враховує положення ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, а також частини 2 ст. 29 Конституції України.
Згідно приписів ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При вирішенні питання продовження строку дії, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зазначає, що дослідження обставин справи на даний час триває, ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу на даний момент продовжують існувати, з урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження. Відтак продовжує мати місце достатньо висока вірогідність переховування від суду, що підтверджує ризик, передбачений ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри можуть бути предметом оцінки виключно при винесенні остаточного рішення по справі, за результатами розгляду справи в цілому. Переконливих доказів того, що до обвинуваченого можна застосувати більш м'який запобіжний захід, з огляду на наведений ризик, стадію провадження та відомості про соціальні зв'язки обвинуваченого в ході розгляду клопотання не здобуто.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги обставини, які вказують на доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_4 та тяжкості пред'явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.
Таким чином, суд вважає, що підстави для продовження дії раніше обраного запобіжного заходу щодо обвинуваченого не відпали, вищенаведені ризики продовжують існувати, а тому наявна необхідність у продовженні такого запобіжного заходу із зазначенням відповідного строку.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 197, 199 КПК України, суд, -
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 , під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» строком на 60 діб, тобто до 31.12.2020 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1