Справа № 461/3681/20
Провадження № 1-кп/461/468/20
28.09.2020 м.Львів
Галицький районний суд м.Львова
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
при розгляді в підготовчому судовому засіданні кримінального провадження №12020140050000079 відносно ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України
05.05.2020 р. в провадження Галицького районного суду м.Львова надійшло кримінальне провадження №12020140050000079 від 06.01.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
04.08.2020 р. в підготовчому судовому засіданні прокурор подав клопотання про обрання обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, з можливістю внесення застави в розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20270 грн. В клопотанні прокурор зазначив, що впродовж травня-серпня 2020 року ОСОБА_4 в підготовчі судові засідання не з'являлась, причини неявки суду не повідомляла. Не має постійного джерела доходу, раніше судима за вчинення злочинів проти власності. В сукупності вищевказане свідчить про те, що обвинувачена може переховуватись від суду, з метою уникнення покарання за вчинений злочин та продовжувати вчиняти інші аналогічні злочини. Більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченої ОСОБА_4 та запобігти вищевказаним ризикам.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив задовольнити подане ним клопотання.
Обвинувачена ОСОБА_4 просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання їй запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Пояснила, що не знала про виклики до суду, оскільки проживає за іншою адресою ніж вказана в обвинувальному акті. Не знала, що треба повідомляти про нову адресу місця проживання.
Заслухавши учасників кримінального провадження суд прийшов до наступного висновку.
Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ст. 183 КПК України (яка знаходиться в розділі ІІ КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в т.ч. до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).
Суду на підготовчому судовому засіданні не надані докази стороною обвинувачення і тому суд не може надати їм правову оцінку. В підготовчому судовому засіданні суд не має процесуальної можливості і повноважень перевірити ці докази та обґрунтованість підозри. Належність та допустимість доказів буде перевірена судом під час судового засідання, про що суд зробить відповідні висновки в остаточному процесуальному рішенні.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні невеликої тяжкості кримінального правопорушення за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років. Строк покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою, є додатковим мотивуючим особу фактором переховуватись від суду. При цьому суд враховує, що обвинувачена неодноразово судима за вчинення корисних злочинів.
В ОСОБА_4 відсутні міцні соціальні зв'язки, оскільки в останньої немає офіційних джерел доходу та відсутні особи на утриманні. Тяжкість покарання у разі визнання ОСОБА_4 винною у вчиненні злочину, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
В підготовчі судові засідання 14.07.2020 року, 24.07.2020 року, 04.08.2020 року ОСОБА_4 не з'явилася без поважних, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику переховування від суду. Крім цього, ОСОБА_4 підозрюється в тому що, під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання вчинила нове кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КК України, а саме ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.
Сукупність вищеперелічених відомостей про обвинувачену є вагомою для підтвердження можливого ризику переховування обвинуваченого від суду та ризику вчинити інші кримінальні правопорушення та не може бути усунута у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання під вартою.
З урахуванням викладеного, особи обвинуваченої, обставин вчинення і суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 КПК України ризикам переховування обвинуваченої від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину без застосування насильства, суд вважає за можливе призначити заставу.
Визначаючи розмір застави суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні
нетяжкого злочину. Тому з врахуванням її матеріального стану, стану здоров'я, враховуючи вимоги законодавства про те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання покладених на підозрюваного обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваній запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в сумі 20270 грн.
Застава може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент у розмірі, визначеному в цій ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
При цьому обвинуваченій роз'яснюється, що при застосуванні відносно неї запобіжного заходу у виді застави на неї на строк до 25.11.2020 року включно покладаються нижчеперелічені обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
Також обвинуваченій і заставодавцю роз'яснюється, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом до органу досудового розслідування та/або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі внесення застави щодо обвинуваченої, стосовно якої обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ці роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
У разі внесення застави вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації у Львівській області; р/р 37315022000757; банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172; ЄДРПОУ 26306742.
Керуючись ст.ст.315,316 КПК України, -
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої за ч.2 ст.185 КК України - задовольнити.
Застосувати до обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львова, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на строк до 25.11.2020 року включно.
Визначити ОСОБА_4 розмір застави в сумі 20270 грн.
У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації у Львівській області; р/р 37315022000757; банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172; ЄДРПОУ 26306742.
У разі застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави, - на строк до 25.11.2020 року року включно покласти на неї наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із м. Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а обвинуваченою, яка перебуває під вартою, з моменту вручення копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1