Справа № 752/20622/17
Провадження № 1-кп/752/1144/20
05 листопада 2020 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
провівши в приміщенні суду в м. Києві підготовче судове засідання за кримінальним провадженням № 4201510101000014, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого, як зазначив обвинувачений, за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого за ч. 3 ст. 206-2 КК України,
з участю сторін та інших учасників:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
до Голосіївського районного суду м. Києва передано обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України.
Прокурор вважала обвинувальний акт таким, що відповідає вимогам КПК України та просила призначити справу до судового розгляду.
Захисник ОСОБА_5 звернулась до суду з черговим клопотанням про повернення обвинувального акту, оскільки прокурором недоліки обвинувального акта зазначені в попередній ухвалі суду про повернення акта, взагалі не усунуті. Більше того, в обвинувальному акті, в порушення вимог процесуального законодавства, не відображено, де реально зареєстроване ПП «Пассервіс», не відображено, який саме правочин було вчинено та з використанням якого підроблено документу конкретно було вчинено злочин. Крім того, не зазначено на якій правовій підставі потерпілого представляє ОСОБА_6 . Відповідно до даних ЄДРЮОФОП, уповноваженою особою потерпілого є ОСОБА_7 , а саме підприємство зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, ПП «Пассервіс», відповідно до обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, взагалі не звертався з заявою про вчинення кримінального правопорушення або залучення його як потерпілого. Відповідно до вимог ст. 291 КПК України, анкетні данні кожного потерпілого, є обов'язковими.
Захисник в клопотанні також відмічає, що ОСОБА_3 пред'явлено неконкретне обвинувачення. Так, за змістом ст. 206-2 КК України, кримінально караним є саме протиправне заволодіння майном, яке відбувається внаслідок вчинення правочинів, однак які саме правочини були вчиненні обвинуваченим, не відображено. Крім того, ВС в ухвалі від 04.06.2020 року зауважив, що за диспозицією ч.3 ст. 206-2 КК України, злочин вважається закінченим не з моменту фактичного заволодіння майном, а з моменту отримання юридичних прав на такі дії.
Тобто, від конкретизації формулювання обвинувачення, в тому числі місця вчинення злочину, що є обов'язковим, залежить підсудність переданого в суд кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника ОСОБА_5 .
Суд, заслухавши думку сторін, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
Так, у обвинуваченні взагалі не відображено, який саме правочин було вчинено обвинуваченим і з використанням якого підробленого документу конкретно, що по суті є обов'язковим при формулюванні об'єктивної сторони складу злочину передбаченого ст. 206-2 ч.3 КК України.
На зазначений недолік обвинувального акта уже вказував суд в ухвалі про повернення обвинувального акта, однак це не було усунуто.
Більше того, слушним суд вважає посилання сторони захисту на існування обставин відображення в обвинувальному акті невірного місця перебування потерпілого, враховуючи що ПП «Пассервіс» зареєстроване 43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кривий Вал,34, а не за адресою вказаною в обвинуваченні.
Слід також, враховуючи ухвалу ВС від 04.06.2020 року ( справа № 202/366/20), на яку посилається захисник, чітко відобразити в обвинуваченні момент отримання ОСОБА_3 юридичних прав на дії по заволодінню майном ПП, тобто відобразити місце вчинення злочину, що необхідно для визначення підсудності кримінального провадження.
В обвинувальному акті також не зазначено місце проживання обвинуваченого, що є обов'язковим.
Вказані недоліки є істотним порушення вимог закону, зокрема права на захист обвинуваченого, і позбавляє суд можливості призначити дане провадження до судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 314 КПК України, суд,-
обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 4201510101000014 по обвинуваченню ОСОБА_3 , у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України, - повернути прокурору Київської місцевої прокуратури № 1.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи діб з дня її оголошення через Голосіївський районний суд м. Києва.
Суддя ОСОБА_1