336/2816/20
2/336/2023/2020
4 листопада 2020 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., при секретарі Аксьоновій О.А.,розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Запорізької міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування ,-
У червні 2020 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат ОСОБА_2 ,який не залишив заповіту.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за законом, до складу якої входить 13/25 часток житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Протягом встановленого законом строку на прийняття спадщини, позивач звернувся до приватного нотаріуса Кияниці О.В.із заявою про оформлення спадщини за законом,де була заведена спадкова справа.
Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2 відсутні.
Постановою нотаріуса було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого ОСОБА_2 через відсутність у правовстановлюючих документах на нерухоме майно,що входить до складу спадщини,адреси його розташування.
Посилаючись на те, що в інший, позасудовий спосіб, захистити майнові права спадкоємця неможливо, позивач просить суд визнати за нею право власності на 13/25 часток житлового будинку по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_2 .
Ухвалою від 12.06.2020 було відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Кияниці О.В.копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 та у Запорізькому обласному державному нотаріальному архіві документи,які мають значення для встановлення фактичних обставин справи.
В підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримала позов та просив суд ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні з огляду на повне визнання позову відповідачем,про що надала письмову заяву.
Відповідач в підготовчому судовому засіданні згідно заяви від 07.09.2020 р. зазначив про відсутність заперечень проти позову та просив справу розглядати без його участі.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України,за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши заяви сторін по суті справи, надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано, підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено та перевірено доказами, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу житлового будинку від 13.01.1990 р., ОСОБА_2 на праві власності належить 13/25 часток житлового будинку в місті Запоріжжі,без зазначення точної повної адреси цього майна(відсутня назва вулиці).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, відкрилася спадщина за законом, яку позивач прийняла, подавши 11.12.2019 р.заяву про прийняття спадщини,приватним нотаріусом Кияницею О.В.була відкрита спадкова справа № 20/2020 до майна померлого ОСОБА_2 .
Як передбачено ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, акти цивільного законодавства, а згідно ст.1220 ЦК України встановлено, що смерть спадкодавця породжує спадкові правовідносини.
Як передбачено ст.1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців); до складу спадщини входять всі права та обов'язки, які належали спадкоємцю на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1217, 1223 ЦК України, спадкування здійснюється за законом або заповітом.
Позивач є спадкоємицею до майна померлого ОСОБА_2 за законом(рідна сестра),факт родинних відносин підтверджений наданими документами про ступінь кровної спорідненості.
Інші спадкоємці відсутні.
Постановою нотаріуса Кияниці О.В.від 24.02.2020 р. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 через відсутність у правовстановлюючих документах на нерухоме майно,яке входить до складу спадщини,точної та повної адреси(відсутня назва вулиці).
З правовстановлюючих документів на спадкове майно вбачається,що 13.01.1990 р.між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був укладений договір,нотаріально посвідчений державним нотаріусом П'ятої Запорізької нотаріальної контори за реєстровим № 1-244,за умовами якого ОСОБА_4 продав,а ОСОБА_2 купив 13/25 часток житлового будинку в місті Запоріжжі,назва вулиці у договорі відсутня.
Запорізький обласний державний нотаріальний архів надав суду документи,на підставі яких при посвідченні договору купівлі-продажу від 13.01.1990 р.нотаріус перевірив право власності ОСОБА_4 на спірний будинок,з яких вбачається,що точною повної адресою розташування спірного майна є АДРЕСА_1 .
Як роз'яснено п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Таким чином, вимоги спадкоємця про визнання права власності на спадкове майно можуть бути предметом розгляду судом після завершення процедури нотаріального розгляду письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством, яка завершується винесенням нотаріусом відповідної постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Постанова нотаріуса про відмову видати позивачу свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 ,якою завершена процедура нотаріального розгляду її заяви про це, перешкоджає позивачу захистити спадкові права в позасудовий спосіб і є підставою для визнання за ним права власності на успадковане майно, що відповідає приписам ст. 16 ЦК України про право на захист особою свого цивільного права шляхом визнання за нею права власності на майно.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України позивач не заявляв про розподіл судових витрат.
На підставі ст.ст. 16, 328, 370, 1216-1218, 1223,1268 ЦК України, ,ст. 12, 13, 76, 81, 258, 259, 265, 353, 355 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 13/25 часток житлового будинку по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.А.Галущенко