02.11.2020
Справа 337/3282/20
Провадження № 2/337/1612/2020
02 листопада 2020 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя
у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.
за участю секретаря Нетяги М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
У cерпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, який мотивує тим, що вона є власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про права власності на житло № НОМЕР_1 від 04.02.2013 року. Разом з нею у квартирі зареєстрована відповідачка ОСОБА_2 , яка фактично у квартирі не мешкає з 2016 року, яка не є її родичкою та жодного спілкування з нею не має, комунальні послуги відповідачка не сплачує, а її реєстрація є перепоною для отримання субсидії та порушенням прав позивача на користування та розпорядження своєю власністю. Просить визнати відповідача ОСОБА_2 такою, що втратила право користування зазначеною квартирою.
Ухвалою від 08.09.2020 року по справі відкрито провадження, визначено про розгляд справи у спрощеному провадженні з повідомленнм ( викликом) сторін.
В судове засідання позивачка не з'явилася, надала клопотання про розгляд справи без її участі, оскільки вона є особою похилого віку.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася двічі, поважну причину неявки суду не повідомила, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку.
Відповідно до довідки Департаменту реєстраційних послуг від 02.09.2020 року, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 16.04.2013 року по теперішній час, саме за цією адресою відповідачка повідомлялася про день, час та місце розгляду справи судом.
Жодну, з направлених судом повісток, ОСОБА_2 не отримала, вони повернуті суду з відміткою поштового відділення зв'язку « Адресат відсутній».
Крім того, відповідачка повідомлялася про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене 06.10.2020 року.
Судом були використані всі можливі способи сповіщення відповідача про наявність справи у суді, але вони результатів не дали.
ЄСПЛ у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» ( № 12307/16) визначив, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб- сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.
Враховуючи вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, по наявним у справі документам.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст.. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 від 04.02.2013 року та копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ( а.с.7, 18,19).
Разом з позивачкою у квартирі зареєстрована відповідачка ОСОБА_2 ( а.с.21).
Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеного законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст.317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливає місце проживання власника та місцезнаходження його майна. Власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Звертаючись до суду з позовом, позивачка ОСОБА_1 зазначила, що вона є одноособовим власником квартири, реєстрація відповідачки у квартирі чинить їй перепони у користуванні та розпорядженні майном, а також вона через реєстрацію відповідачки у квартирі не може використати своє право на утримання субсидії.
Згідно зі ст.405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї власника без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 не є членом сім'ї власника житла- ОСОБА_1 , оскільки відповідачка зазначену обставину не спростувала.
З'ясувавши всебічно, повно та об'єктивно обставини справи, оцінивши сукупність наданих доказів в їх взаємозв'язку і достатності, їх належність, допустимість та достовірність, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, оскільки відповідачка не є власником квартири, не є членом сім'ї власника житла, не проживає у квартирі більше трьох років без поважних причин, а реєстрацією у квартирі порушує права позивача щодо вільного користуватися та розпорядження його власністю.
Керуючись ст. 405 ЦК України, ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 ) такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення буде виготовлено судом протягом п'яти днів.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Г.Є. Гнатик