Справа № 724/1431/20
Провадження № 3/724/656/20
06 листопада 2020 року суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Єфтеньєв О.Г. розглянувши справу відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 136254 від 22.09.2020 року, ОСОБА_1 , 22.09.2020 року о 00:33 год. на автодорозі Н-03, 329 км в Хотинському районі Чернівецької області керував транспортним засобом Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку та на місці зупинки транспортного засобу водій відмовився у присутності двох свідків. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, але його представник - адвокат Ватаманюк В.В. надав суду заперечення на протокол, в якому просив закрити справу, за відсутності складу адміністративного правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 136254 від 22.09.2020 року складений з порушенням чинного законодавства, є необґрунтованим та не може бути допустимим доказом вини ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що провадження по даній справі підлягає закриттю, з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП регламентовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В силу ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно п.п. 6,7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - зазначено огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 6 розділу IX «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
У п. d ст. 6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» зазначено, що кожний має право допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 22.09.2020 року о 00:33 год. на автодорозі Н-03, 329 км в Хотинському районі Чернівецької області він був присутній під час того як ОСОБА_1 тричі продував прилад Драгер, однак працівник поліції результат продуву йому не показав. Крім того, зазначив, що поліцейський не пропонував в його присутності ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
Із відеозапису доданого до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 136254 від 22.09.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 о 02:24 год. 22.09.2020 заперечує свою відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Матеріалами, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 136254 від 22.09.2020 року, не підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. Будь-які інші докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998р. (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа вчинила правопорушення, яке ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.
Таким чином, суддею встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, так як доказів порушення ним вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху не має.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження по справі слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284 ч.1 п.3 КУпАП, суддя, -
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення у його діях.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області.
Суддя О.Г. Єфтеньєв