Справа № 626/1787/20
Провадження № 3/626/640/2020
Іменем України
02.11.2020 року м. Красноград
Суддя Красноградського районного суду Харківської області Рибальченко І.Г., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Красноградського ВП ГУНП в Харківській області у відношенні: ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Іванівське Красноградського району Харківської області, громадянина України, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Як вказано в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 391392, 27.07.2020 року о 20-й годині 47 хвилин на а/д Красноград-Берестовенька, на під'їзді до с.Іванівське, ОСОБА_1 , керував мотоциклом МТ-10, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується в установленому законом порядку проходженням медичного освідування на стан визначення алкогольного сп'яннія у Красноградській ЦРЛ, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув. Від його захисника - Кадуна П.В. надійшло клопотання про закриття провадження відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП., оскільки у справі відсутні допустимі та достатні докази , які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. А Висновок Красноградської ЦРЛ не можна брати до уваги, так як він складений з порушенням чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності.
При цьому суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідати вимогам ст. 283 КУпАП.
За диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.2, ч.3, ч.5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосуванням МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладку охорони здоров'я (пункт 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі- Інструкція).
Відповідно до п.2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з п.3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відтак, зважаючи на вищезазначені норми законодавства, працівник уповноваженого підрозділу України, який забезпечує безпеку дорожнього руху, вправі направити особу, яка керує транспортним засобом, для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, лише у тому випадку, коли є достатні підстави вважати, що вказана особа перебуває у відповідному стані.
Згідно з п.6, п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі Порядок), водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку є обов'язковим.
Однак, у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння. Як висновок, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, а тому вважається недійсним. Така обставина зумовлює визнання протоколу про адміністративне правопорушення недопустимим доказом.
Відповідно до вимог пункту 22 розділу ІІІ "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Із наявних у матеріалах справи доказів вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1. ст. 130 КУпАП є лише висновок лікаря, у якому зазначено що ступінь сп'яніння ОСОБА_1 "становить- 06, а через 30-07". Будь-яких інших доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, окрім висновку лікаря (пояснення, рапорта, направлення на медичний огляд, відмови від проходження огляду на місці тощо), матеріали справи не містять.
Таким чином, у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Враховуючи зазначене, трактуючи всі сумніви на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід дійти висновку про недоведеність провини ОСОБА_1 в порушенні п.2.9а ПДР України, за які передбачена адміністративна відповідальність.
В діях водія, з огляду на встановлені обставини, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, і провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю , що передбачено п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247,280,283,284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.
Суддя І.Г.Рибальченко
.