Справа № 953/17114/20
н/п 1-кс/953/8398/20
"03" листопада 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
представника власників майна - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №32020000000000085 від 28.07.2020 про накладення арешту на майно, -
16.07.2020 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора, в якому прокурор просить: поновити строк подачі клопотання про арешт майна; задовольнити клопотання та накласти арешт у вигляді заборони права на відчуження, розпорядження та користування майном:
- на майно, належне: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає: АДРЕСА_1 (м.т. НОМЕР_1 ), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає: АДРЕСА_2 (м.т. НОМЕР_2 ), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкає: АДРЕСА_3 (м.т. НОМЕР_3 ), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 мешкає: АДРЕСА_4 (м.т. НОМЕР_4 ), ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешкає: АДРЕСА_5 (м.т. НОМЕР_5 ) вилучене 17.09.2020 в приміщеннях нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_6 , зазначене в клопотанні;
- на майно, належне: ОСОБА_10 , мешкає: АДРЕСА_7 , вилучене 17.09.2020 в приміщеннях нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_8 , зазначене в клопотанні;
- на майно власника якого не встановлено, вилучене 17.09.2020 в приміщеннях нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_9 , зазначене в клопотанні; місце зберігання майна визначити відповідно до Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 №1104.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що СУ ГУ ДФС у Харківській області проводиться досудове розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні на підставі постанови прокурора відділу нагляду за організацією досудового розслідування і підтримання публічного обвинувачення у територіальних підрозділах управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами ОСОБА_11 про визначення підслідності від 29.09.2020.
Вказане кримінальне провадження розпочато ГСУ ДФС України 28.07.2020 року за ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 199 КК України.
Під час досудового слідства встановлено, що на території Харківської області група осіб, за попередньою змовою, організувала незаконну мережу зберігання і збуту тютюнових виробів з роздрібних точок реалізації без наявності дозвільних документів та з підробленими марками акцизного податку.
Разом з цим, в ході здійснення досудового розслідування 17.09.2020 на підставі ухвал слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва проведено обшуки приміщень на території м. Харкова, за адресами: АДРЕСА_6 , АДРЕСА_9 та АДРЕСА_8 .
В ході обшуку приміщень: за адресою: АДРЕСА_6 ; за адресою: АДРЕСА_9 ; за адресою: АДРЕСА_8 , вилучено вказане в клопотанні майно.
Акцизні марки на пляшках містять ознаки підроблення, паки з вином та рідиною із запахом спирту не містять марок акцизного податку.
Вилучене майно, постановою слідчого від 18.09.2020 визнано речовими доказами.
18.09.2020 процесуальним керівником по вказаному кримінальному провадженню - прокурором Офісу Генерального прокурора до Шевченківського районного суду м. Києва подано клопотання про арешт майна, яке 18.09.2020 спрямоване поштою та отримано судом 21.09.2020.
22.09.2020 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва вказане клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання.
25.09.2020 процесуальним керівником по вказаному кримінальному провадженню - прокурором Офісу Генерального прокурора до Шевченківського районного суду м. Києва повторно подано клопотання про арешт майна, яке отримано судом 25.09.2020.
29.09.2020 постановою прокурора про визначення територіальної підслідності проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32020000000000085 від 28.07.2020 за ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 199 КК України визначено за слідчим управлінням ГУ ДФС у Харківській області та матеріали провадження направлені для проведення досудового розслідування до СУ ГУ ДФС у Харківській області.
22.10.2020 на підставі ч.5 ст. 171 КПК України, прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 до суду подане клопотання про арешт вилученого в ході обшуків майна.
22.10.2020 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова винесено ухвалу про повернення клопотання прокурору для усунення недоліків на протязі 72 годин з моменту отримання, яка отримана прокурором 27.10.2020 р. о 16.00 год., з якого починається строк визначений КПК для усунення недоліків, а саме 72 години.
27.10.2020 до Харківської обласної прокуратури засобами електронної пошти (вх. № 53995-20 від 27.10.2020) надійшла ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 19.10.2020 р., згідно якої в задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені №3202000000000085 від 28.07.2020, вилучене в ході обшуків 17.09.2020 за адресами: АДРЕСА_10 відмовлено.
Вилучене під час обшуків 17.09.2020 майно є доказами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 та ч.2 ст. 199 КК України, та відповідною постановою від 18.09.2020 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Грошові кошти вилучені під час обшуку можуть бути отриманими від здійснення незаконної діяльності, пов'язаної зі зберіганням та збутом незаконно виготовлених тютюнових виробів.
Крім того, санкція ст. 204 КК України передбачає покарання пов'язане з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.
Вилучене під час обшуків 17.09.2020 майно у вигляді незаконно виготовлених алкогольних напоїв та тютюнових виробів буде підлягати конфіскації з подальшим знищенням та не передбачає повернення такого майна власнику.
Також, не застосування заходу - арешту зумовить труднощі в частинні встановлення істини по кримінальному провадженню, внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене, пошкоджене чи знищене, оскільки, під час проведення досудового розслідування у слідчого достатньо об'єктивних підстав вважати, що вилучені речі є знаряддя вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та в подальшому будуть використані для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, та є об'єктами кримінально протиправних дій.
Вилучені об'єкти містять в собі доказову інформацію, щодо незаконного зберігання та збуту підакцизних товарів, в т.ч. маркованих фальсифікованими марками акцизного податку, під брендами відомих марок тютюнової продукції, на території м. Харкова, у зв'язку із чим вони є доказами кримінального правопорушення.
Вилучення вказаних предметів було метою проведення обшуку згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, у зв'язку з чим із відшуканням вказаних речових доказів у кримінальному проваджені досягнуто мету проведення обшуку та вони повинні бути використані під час досудового розслідування.
Слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва було загально зазначено, які види речей та документації дозволено вилучити, а саме незаконного виготовлені тютюнові вироби, які мають тільки родові ознаки, однак, виходячи з переліку вилученого майна, на яке судом було прямо надано дозвіл на вилучення, вбачається, що незаконно виготовлені тютюнові вироби мають і індивідуальні ознаки, а отже теж повинні вважатися тимчасово вилученим майном, з клопотанням про арешт якого необхідно звертатися до суду.
З урахуванням викладеного, з метою збереження доказової інформації, яка була отримана під час проведення вищевказаних обшуків та містить відомості про факти чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, як тимчасово вилучене майно та являється речовими доказами.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання.
В судовому засіданні представник ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, вказував, що 19.10.2020 слідчий суддя виніс ухвалу, якою відмовив слідчому у задоволенні клопотання. Якщо слідчий вважав, що ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна була винесена з порушенням норм матеріального або процесуального права, то він повинен був звернутися до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з проголошення ухвали з апеляційною скаргою. Слідчий з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва не звернувся, у зв'язку з чим ухвала набула чинності, а слідчий відповідно до вимог ст. 170 КПК України невідкладно після набрання чинності ухвали суду про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна зобов'язаний був повернути майно його власнику. Дійючий КПК України не передбачає механізм повторного звернення слідчого з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, якщо раніше слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання. Просить відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані докази, встановив, що Слідчим управлінням Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 32020200000000085 від 28.07.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України.
Ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.09.2020 надано дозволи на проведення обшуків: території та нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_8 ; території та нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_6 ; території та нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_9 .
На підставі вказаних ухвал слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.09.2020, 17.09.2020 проведено обшуки: за адресою: АДРЕСА_8 , з 11.54 год до 22.10 год; за адресою: АДРЕСА_6 , з 11.50 год до 21.16 год; за адресою: АДРЕСА_9 , з 18.38 год до 20.15 год, під час яких, згідно протоколів обшуків від 17.09.2020, вилучено майно, зазначене у даному клопотанні сторони обвинувачення.
22.09.2020 до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 про арешт майна у кримінальному провадженні №32020000000000085 від 28.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 199 КК України, а саме: на майно, яке було вилучене в ході обшуку приміщень 17.09.2020, за адресами: м. Харків, Вологодський 2-й в'їзд, 2, та м. Харків, проспект Тракторобудівників, 160.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.09.2020 клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 про арешт майна у кримінальному провадженні №32020000000000085 від 28.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 199 КК України повернуто прокурору, встановлено строк в сімдесят дві години для усунення недоліків клопотання.
Постановою прокурора відділу нагляду за організацією досудового розслідування і підтримання публічного обвинувачення у територіальних підрозділах управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами ОСОБА_11 від 29.09.2020 визначено підслідність кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 199 КК України у кримінальному провадженні №32020000000000085 від 28.07.2020 за СУ ГУ ДФС у Харківській області.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.10.2020 відмовлено в задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32020000000000085 від 28.07.2020 за ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 199 КК України.
22.10.2020 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №32020000000000085 від 28.07.2020, в якому він просив: поновити строк подачі клопотання про арешт майна; накласти арешт у вигляді заборони права на відчуження, розпорядження та користування майном, на майно: належне: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , вилучене 17.09.2020 в приміщенні нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_6 ; належне ОСОБА_10 , вилучене 17.09.2020 в приміщенні нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_8 ; майно, власника якого не встановлено, вилучене 17.09.2020 в приміщеннях нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_9 , зазначене в клопотанні; місцем зберігання майна визначити відповідно до Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 №1104.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.10.2020 клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №32020000000000085 від 28.07.2020 про накладення арешту на майно - повернуто прокурору відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , та встановлено строк в 72 години для усунення недоліків.
Згідно копії розписка, вказана ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.10.2020 отримана прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 27.10.2020 о 10.00 год.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Таким чином, в разі звернення процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження, з клопотанням до слідчого судді про застосування заходів забезпечення у виді арешту майна, норми діючого кримінального процесуального законодавства, прямо встановлюють обов'язок цієї особи звертатися з таким клопотанням саме в рамках конкретного провадження, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у зв'язку із розслідуванням якого подається клопотання та відомості щодо вчинення саме цього кримінального правопорушення, та яке повинно містити конкретні відомості, в межах відкритого кримінального провадження.
Згідно вимог ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Як зазначено вище, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.10.2020 відмовлено в задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32020000000000085 від 28.07.2020 за ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 199 КК України.
Згідно вступної частини вказаної ухвали, прокурор звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 32020000000000085 від 28.07.2020 за ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 199 КК України, а саме: на тимчасово вилучене майно в ході проведення обшуку приміщень за адресою: м. Харків, Вологодський 2-й в'їзд, б. 2 та за адресою: АДРЕСА_8 .
Тобто ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.10.2020 відмовлено прокурору у накладені арешту на майно, на яке прокурор просить накласти арешт повторно у вказаному клопотанні, поданому до Київського районного суду м. Харкова.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Чинними нормами КПК України не передбачено повторне звернення до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у разі відмови у задоволенні клопотання про накладення арешту на вказане майно.
Крім того, у разі не згоди із ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.10.2020 прокурор не позбавлений можливості звернутися до Київського апеляційного суду із апеляційною скаргою на вказану ухвалу суду.
На підставі викладеного, також не підлягає задоволенню клопотання прокурора в частині поновлення процесуального строку на звернення до суду із клопотанням про накладення арешту на вказане майно.
Крім того, щодо накладення арешту на майно, вилучене в приміщеннях нежитлових будівель за адресою: м. Харків, вул. Немишлянська, буд. 299-А, стороною обвинувачення, в межах заявленого клопотання не доведено, що вказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в клопотанні слідчого, не доведено їх значення для встановлення обставин у вищевказаному кримінальному провадженні, та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах, а тому клопотання про арешт майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речових доказів, задоволенню не підлягає. Стороною обвинувачення не надано жодних доказів, що вказане майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України. Інші підстави для накладення арешту, передбачені статтею 170 КПК України, стороною обвинувачення не були встановлені та не відображені у тексті клопотання.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав до задоволення клопотання, оскільки прокурором не зазначено в клопотанні та не доведено під час його розгляду наявність підстав вважати, що вказане майно, за встановлених вище обставин, має значення для досудового розслідування, та може бути доказом у даному кримінальному провадженні.
Всупереч ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 132; ст. ст. 170, 171, 173 КПК України, прокурором не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні виправдовують на теперішній час такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в даному клопотанні, оскільки правові підстави до арешту майна відсутні. З вказаних підстав клопотання сторони обвинувачення задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 117, 170 - 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити в поновленні процесуального строку прокурору на звернення до суду з клопотанням по кримінальному провадженню №32020000000000085 від 28.07.2020 про арешт майна.
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №32020000000000085 від 28.07.2020 про накладення арешту на майно:
- належне ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкає: АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешкає: АДРЕСА_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешкає: АДРЕСА_5 , вилучене 17.09.2020 в приміщеннях нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_6 ;
- належне ОСОБА_10 , мешкає: АДРЕСА_7 , вилучене 17.09.2020 в приміщеннях нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_8 ;
- вилучене 17.09.2020 в приміщеннях нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_9 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя - ОСОБА_1