Справа № 953/16990/20
2/953/3233/20
"26" жовтня 2020 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л. розглянувши позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення упущеної вигоди, а також моральної шкоди , -
20.10.2020 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення упущеної вигоди, а також моральної шкоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду та вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України суддя відкриває провадження у справі за відсутності, крім іншого, підстав для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що подана ФОП ОСОБА_1 позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає зазначеним вище вимогам закону з огляду на наступне.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справлення судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Так, згідно з вимогами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 9 ст. 185 ЦПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
Позивачем до позовної заяви додано квитанції про сплату судового збору з платіжним № 57987 від 31.08.2020 та № 65918 від 03.08.2020 з яких вбачається, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі по 3 283,60 грн. та 1 998, 60 грн. однак, перевіряючи відомості щодо сплати судового збору судом виявлено, що відповідні суми судового збору не зараховані до спеціального фонду державного бюджету.
Таким чином, позивачу слід надати до суду підтвердження сплати судового збору та зарахування вказаних сум до спеціального фонду державного бюджету.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява ФОП ОСОБА_1 відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Керуючись ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення упущеної вигоди, а також моральної шкоди - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом 5 днів з дня вручення ухвали.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.175, 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.Л. Шаренко.