Справа № 621/1917/20
Пр. № 1-кп/621/239/20
Іменем України
06 листопада 2020 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12020225300000021 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Красний луч Луганської області, є громадянином України, має середню освіту, не одружений, не працює, зареєстрований в АДРЕСА_1 , мешканець АДРЕСА_2 , не судимий,
у злочині, передбаченому частиною 1 статті 162 Кримінального кодексу України,
11 липня 2020 року близько 14:30 години в АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , маючи раптово виниклий умисел на незаконне проникнення до житла, діючи на порушення вимог статті 30 Конституції України, яка гарантує недоторканість житла, без дозволу власника, зайшов на територію домоволодіння належного ОСОБА_5 , де поштовхом рук пошкодив металево-пластикове вікно та спробував через нього проникнути до будинку, однак застряг у віконному отворі де перебував більше години поки не був помічений та звільнений сторонніми особами.
Зазначеними діями ОСОБА_4 , вчинив незаконне проникнення до житла, тобто кримінальний проступок, передбачений частиною 1 статті 162 Кримінального кодексу України.
Викладені вище обставини кримінального провадження щодо місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення не оспорювалися учасниками судового провадження, які під час судового розгляду не заперечували проти того, щоб суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо вказаних обставин.
З'ясувавши, що сторони правильно розуміють зміст зазначених обставин; відсутні сумніви у добровільності їх позиції; роз'яснивши, що сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.
Обвинувачений ОСОБА_4 , вину у вчиненні незаконного проникнення до житла визнав у повному обсязі та показав, що посварився з дружиною та поїхав до м. Зміїв. Проходячі повз будинок АДРЕСА_3 , раптово вирішив зайти на напитися води, на територію домоволодіння зайшов через незачинену хвіртку, поштовхом руки пошкодив вікно через яке мав намір потрапити до будинку, однак застряг та перебував у такому стані більше години.
У вчиненому щиро розкаявся, виявив готовність нести відповідальність.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, які є належними, допустимими та достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 , є винуватим у незаконному проникненні до житла, і його дії належить кваліфікувати за частиною 1 статті 162 Кримінального кодексу України.
Під час призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано наступні обставини:
- ступінь тяжкості вчиненого, який, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є кримінальним проступком;
- обставину, що пом'якшує покарання, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, якою визнається щире каяття обвинуваченого, що виявилося у критичному ставленні до вчиненого та твердженнях про правомірну поведінку в майбутньому;
- відсутність обставин, що обтяжує покарання відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України;
- особу обинуваченого, який не судимий, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебував; тимчасово не працює, не одружений, за місцем проживання скарг на його поведінку не надходило.
З урахуванням сукупності зазначених відомостей щодо ступеня кримінального проступку, особи обвинуваченого та обставин, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , та попередження вчинення нових злочинів є покарання у виді штрафу в межах санкції частини 1 статті 162 Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Визнати ОСОБА_4 винуватим у кримінальному проступку, передбаченому частиною 1 статті 162 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 к.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.
Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий: