Справа № 639/2608/17
Провадження № 1-в/639/709/20
30 жовтня 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові клопотання про заміну не відбутої частини покарання більш м*яким відповідно ст. 82 КК України засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанська Луганської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 18.07.2017 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, -
В провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебуває вказане вище клопотання.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 клопотання підтримав в повному обсязі, просив суд його задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, пославшись на відсутність правових підстав для прийняття рішення про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким відносно засудженого ОСОБА_4 .
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали особової справи та надані до суду докази в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно ч. 1 html?pravo=1#3759" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012">ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Лисичанська Луганської області, засуджений 18 лютого 2016 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, 18.07.2017 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Початок строку: 15.05.2018 року.
Частиною 3 ст.82 КК України встановлено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення та відбув не менше половини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування покарання, у зв'язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної комісії (п.13 постанови Пленуму ВСУ №2 від 26.04.2002 року).
Згідно положень п.17 вказаної постанови Пленуму ВСУ, суду слід ретельно з'ясовувати: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненного злочину, а також даних, що характеризують його особу.
З матеріалів особової справи засудженого вбачається, що ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі знаходиться з 15.05.2018 року. За весь період відбування покарання заохочень не мав, проте мав стягення.
За час тримання в установі засуджений ОСОБА_4 адміністрацією установи до суспільно-корисної праці не залучався.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.03.2020 року засудженого ОСОБА_4 тимчасово залишено в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» для ознайомлення з матеріалами судової справи.
Суд враховує, що висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
Сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни.
Крім того, незалучення засудженого до праці не дає суду підстави вважати, що ОСОБА_4 своїм ставленням до праці довів, що став на шлях виправлення.
Таким чином, засуджений не має усіх належних умов, передбачених ст.82 КК України, для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, а тому клопотання засудженого ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.82 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України,-
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким на підставі ст. 82 КК України- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення, засудженим, який тримається під вартою - з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали складено та оголошено 03.11.2020 року о 16 год. 00 хв.
Суддя ОСОБА_1