06 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 591/5571/20
провадження № 51-5284впс20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання голови Сумського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження № 22018200000000143 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України), з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Суть питання
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) надійшло вищезазначене подання, яке мотивовано тим, що 16 жовтня 2020 року на адресу Сумського апеляційного суду надійшли матеріали кримінального провадження № 22018200000000143 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, разом з поданням в.о. голови Зарічного районного суду м. Суми про направлення вказаних матеріалів кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, оскільки в ході підготовчого судового засідання було встановлено, що місцем вчинення більш тяжкого злочину, який інкримінують ОСОБА_5 , є територія Подільського району м. Києва, тобто поза межами території, на яку розповсюджується юрисдикція Зарічного районного суду м. Суми, у зв'язку із чим матеріали кримінального провадження № 22018200000000143 слід направити на розгляд Подільського районного суду м. Києва.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 підтримали подання голови Сумського апеляційного суду. Інші учасники судового провадження у порядку, передбаченому КПК України, повідомлені про час і місце розгляду подання, однак у судове засідання не з'явились.
Встановлені обставини та мотиви Суду
Згідно із ч. 1 ст. 32 КПКУкраїни визначено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі, якщо було вчинено декілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення такого правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
У ч. 1 ст. 34 КПК України визначено вичерпний перелік підстав для передачі кримінального провадження на розгляд іншого суду, при цьому, абзац 6 вказаної норми визначає виняткові випадки, у яких кримінальне провадження, з метою забезпечення оперативності та ефективності, може бути передано на розгляд до іншого суду.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів із дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Зі змісту обвинувального акту видно, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки у період часу з серпня 2018 року до 27 грудня 2018 року, перебуваючи на території м. Суми, досяг домовленості з начальником Управлінням капітального будівництва Сумської області державної адміністрації (далі - УКБ Сумської ОДА) - ОСОБА_7 та уклав ряд договорів. Після чого, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, вніс недостовірні дані до актів здачі-приймання виконаних робіт, які надав працівникам УКБ Сумської ОДА.
На підставі зазначених документів, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, яка здійснює організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції у ТОВ «АРХ24» та маючи доступ до розрахункового рахунку товариства, відкритого в ПАТ КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_1 , отримав бюджетні грошові кошти, які були перераховані від УКБ Сумської ОДА на загальну суму 1 млн 780 тис. 159 грн 63 коп.
Після одержання на вказаний розрахунковий рахунок грошових коштів, ОСОБА_5 у період з 01 серпня 2018 року по 13 лютого 2019 року, з метою надання правомірного вигляду розпорядження безготівковими коштами, здійснив легалізацію (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом, тобто вчинив ряд фінансових операцій, які охоплювали: використання коштів для здійснення господарської діяльності, а також вчинення дій спрямованих на приховування маскування незаконного походження коштів, перерахувавши, станом на 13 лютого 2019 року, вищевказані кошти у повному обсязі з розрахунків ТОВ «АРХ24», яке зареєстроване за адресою: 04071, м. Київ, Подільський район, вул. Оболонська, 29, яке 12 лютого 2019 року змінило місце своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, відповідно до обвинувального акту місце вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому більш тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 ККУкраїни, чітко не визначено.
Склад злочину передбачений у ст. 191 ККУкраїни визначений законодавцем як матеріальний, адже передбачає настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді майнової шкоди, яка спричиняється власнику майна у зв'язку з позбавленням його можливості реалізувати права володіння, користування та розповсюдження означеним майном. У цій справі майнова шкода настала в момент перерахунку коштів від УКБ Сумської ОДА, яке знаходиться за адресою: м. Суми, Зарічний район, вул. Шишкарівська, 9. У цей же час ОСОБА_5 (якщо його винуватість буде доведено в установленому законом порядку) отримав можливість розпоряджатись цими коштами, а тому саме в цей момент (а не в момент фактичного розпорядження коштами) злочин слід вважати закінченим. Місце знаходження юридичної особи, на рахунок якої перераховано грошові кошти, не є визначальним у цьому випадку, оскільки відповідна особа може розпоряджатися такими коштами в будь-якому місці, з використанням відповідних сучасних програмно-технічних засобів і банківських сервісів.
Крім того, в обвинувальному акті відсутнє посилання на закінчення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в Подільському районі м. Києва.
Таким чином, Верховний Суд не вбачає порушень правил територіальної підсудності під час направлення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 22018200000000143 до Зарічного районного суду м. Суми.
Посилання у поданні про те, що в ході підготовчого судового засідання було встановлено, що місцем вчинення більш тяжкого злочину, який інкримінують ОСОБА_5 , є територія Подільського району м. Києва, тобто поза межами території, на яку розповсюджується юрисдикція Зарічного районного суду м. Суми, не знайшло свого підтвердження, а тому відсутні підстави передбачені ст. 32 КПК України для направлення матеріалів цього кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Так само, як видно зі змісту подання, в ньому не наведено жодної іншої підстави для направлення провадження з одного суду до іншого у межах юрисдикції різних апеляційних судів, передбаченої у ст. 34 КПК України.
З огляду на викладене підстав, передбачених ч. 1 ст. 34 КПК України, для передачі кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, колегія суддів не вбачає, а виняткових випадків, передбачених абз. 6 ч. 1 цієї ж статті, Судом не встановлено.
Таким чином, подання голови апеляційного суду слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 34 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у задоволенні подання голови Сумського апеляційного суду про направлення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3