Ухвала
Іменем України
3 листопада 2020 року
м. Київ
провадження № 51-5044 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 27 липня 2020 року відносно ОСОБА_4 .
Суть питання та встановлені судом обставини
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 27 липня 2020 року через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого ОСОБА_4 внаслідок м'якості і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Статтею 427 КПК України встановлено вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга. Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи. Кожна із зазначених підстав скасування чи зміни судових рішень є самостійною та потребує зазначення доводів із їх належним обґрунтуванням.
Усупереч наведених положень, прокурор, порушуючи питання про скасування ухвали Вінницького апеляційного суду від 27 липня 2020 року, не наводить правового обґрунтування щодо її незаконності з наведених підстав, передбачених ст. 438 КПК України, не вказує, які саме вимоги матеріального або процесуального права порушені саме апеляційним судом. При цьому, оскаржуючи недотримання апеляційним судом вимог, передбачених ст. 419 КПК України, яка передбачає надання відповідей на усі доводи апеляційної скарги, прокурор фактично не погоджується з тими висновками суду апеляційної інстанції, які наведені в ухвалі.
Крім того, зі змісту касаційної скарги вбачається, що прокурор просить скасувати постановлену відносно ОСОБА_4 ухвалу апеляційного суду через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого ОСОБА_4 , проте, не вказує відповідні доводи та підстави для цього, з огляду на положення ст. 414 КПК України. Прокурор лише наводить загальні фрази щодо суспільної небезпеки вчиненого засудженим злочину та про відповідальність, яку несуть усі водії, навіть досвідчені, при порушенні вимог Правил дорожнього руху.
Заслуговує на увагу той факт, що наведені у касаційній скарзі доводи із їх обґрунтуванням є аналогічними із тими, що були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити скаргу прокурора без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
З цих підстав Суд постановив:
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 27 липня 2020 року відносно ОСОБА_4 залишити без руху і встановити йому строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_3