Ухвала
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 223/563/17
провадження № 61-15185ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянув клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги та касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 13 лютого 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 11 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,
13 жовтня 2020 року (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 подав до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 13 лютого 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 11 вересня 2020 року. Повний текст постанови складено 16 вересня 2020 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Натомість, разом із касаційною скаргою від ОСОБА_1 надійшло клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
В поданому клопотанні заявник посилається на тяжкий майновий стан та зазначає, що розмір судового збору, який йому необхідно сплатити, перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за звітній період (І квартал 2020 року), а предметом позову є захист сімейних прав.
На підтвердження наведених обставин до суду касаційної інстанції надано податкову декларацію платника єдиного податку ФО-П до Головного управління ДПС у Донецькій області, Мар'їнське управління, Вугледарська ДПІ (м. Вугледар) від 03 квітня 2020 року, з якої вбачається, що загальна сума доходу заявника за звітний (податковий) період (І квартал 2020 року) становить 5 052,08 грн.
Розглядаючи подане заявником клопотання, Верховний Суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити, оскільки наданих заявником доказів недостатньо для вирішення питання про звільнення його від сплати судового збору.
Так, надана заявником декларація платника єдиного податку ФО-П до Головного управління ДПС у Донецькій області, Мар'їнське управління, Вугледарська ДПІ (м. Вугледар) від 03 квітня 2020 року не характеризує у повній мірі майновий стан заявника за попередній календарний рік.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що за вказаний період ним не було отримано доходів з інших джерел заявником до клопотання не долучено.
Констатація скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 потрібно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
«Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, -у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2017 року становив 1 600 грн.
За змістом підпункту 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви про поділ майна ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) за подання до судукасаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Отже, виходячи з наведеного та беручи до уваги вимоги касаційної скарги, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за її подання у розмірі 9 600 грн (1 600*3*200%) та надати документ, що підтверджує сплату судового збору.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір»,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 13 лютого 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 11 вересня 2020 року залишити без руху.
Надати заявникові для усунення зазначених недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Коротенко