04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 640/15588/19
провадження № 61-19560ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Васильєвим Євгеном Олександровичем, на додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Калінчук Ірина Володимирівна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 10 липня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Калінчук І.В. (далі - приватний виконавець), зареєстрований в реєстрі № 856 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частини заборгованості у розмірі 6 117 360,00 грн, що є еквівалентом 240 000,00 дол. США на підставі іпотечного договору від 28 лютого 2008 року № 830/27/14-4/48/8-081 з усіма змінами та доповненнями; витрати, пов'язані з вчиненням виконавчого напису - 61 174,00 грн, разом - 6 178 534,00 грн.
У лютому 2020 року ОСОБА_1 через адвоката Шевердіна М. М. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якому просив вирішити питання про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката та сплатою судового збору.
Заява обгрунтована тим, що суд не вирішив питання розподілу судових витрат, що полягають у наданні правничої допомоги адвокатом позивачу у справі ОСОБА_1 . У заяві представник позивача просив стягнути на користь позивача з відповідача 20 000,00 грн за надання правничої допомоги та 768,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Додатковим рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2020 року заяву про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,00 грн. В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Відмовивши у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що представник позивача не надав належних доказів про надання правничих послуг ОСОБА_1 у цій справі.
Постановою Харківського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2020 року в частині відмови у стягненні судових витрат, понесених у зв'язку з наданням професійної правової допомоги, змінено. Заяву ОСОБА_1 в цій частині задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені у зв'язку з наданням професійної правової допомоги у розмірі 5 000,00 грн.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 сплачено адвокатському об'єднанню «Шевердін і партнери» за надання правової допомоги згідно з договорами про надання правової допомоги, тому з урахування співмірності, критерію розумності, конкретних обставин справи та матеріалів справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу та вважає за необхідне зменшити розмір стягненої суми до 5 000,00 грн.
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 через адвоката Васильєва Є. О. направив поштовим зв'язком до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року.
Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, судовий збір сплачено.
Згідно з частиною другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 337/1526/18, від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19, від 19 серпня 2020 року у справі № 195/31/16-ц.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття провадження.
Касаційну скаргу подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Васильєвим Євгеном Олександровичем на додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 04 грудня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
С. О. Погрібний
В. В. Яремко