06 листопада 2020 року
Київ
справа №640/5681/19
адміністративне провадження №К/9901/33907/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Директор Національного антикорупційного бюро України Ситник Артем Сергійович, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі за вказаним позовом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») у редакції, чинній до 8 лютого 2020 року, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Під час проведення підготовки справи до касаційного розгляду встановлено, що позивач у касаційній скарзі просив розглядати вказану справу за його участю.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року в справі «Ekbatani проти Швеціїї» зазначив, що якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим особисто.
Так, перед судом касаційної інстанції не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи встановлено, що в судах судами першої та апеляційної інстанцій справа була розглянута повноважним судом і кожна сторона мала можливість подати свої пояснення. Враховуючи наявність клопотання позивача про розгляд вказаної справи за його участю, а також відсутність клопотань відповідачів та третіх осіб про розгляд справи за їх участю (їх представників), враховуючи вимоги пункту 1 частини першої статті 345 КАС України, а також відповідну практику Європейського суду з прав людини розгляд цієї справи можливо провести в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами без виклику учасників справи.
В порядку, встановленому статтею 340 КАС України, проведені необхідні підготовчі дії з підготовки справи до касаційного розгляду, у тому числі вирішено питання про можливість її розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне призначити справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 241, 248, 340, 345 КАС України в редакції, чинній до 8 лютого 2020 року, Верховний Суд
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за його участю.
Закінчити підготовку справи до касаційного розгляду.
Вказану справу призначити до касаційного розгляду в порядку письмового провадження, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не може бути оскаржена.
…………………………..
Н.М. Мартинюк,
Суддя Верховного Суду