06 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 240/11030/19
адміністративне провадження № К/9901/27071/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року
у справі №240/11030/19
за позовом ОСОБА_1
до Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі Житомирської області
за участю третьої особи на стороні відповідача-Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про стягнення коштів,-
ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі Житомирської області, за участю третьої особи на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила стягнути з Державного бюджету України на свою користь шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України 51334,86 грн. шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року позов задоволено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року, апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі Житомирської області задоволено, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
20 жовтня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року у справі №240/11030/19.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження Суд зазначає таке.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Із матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень установлено, що предметом позову у даній справі є стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шляхом списання з рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України 51334,86 грн. шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року вирішено здійснювати розгляд справи №240/11030/19 за правилами спрощеного позовного провадження.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги.
Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 та частини четвертої статті 257 КАС України відсутні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
У касаційній скарзі скаржником порушено питання про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку.
В обґрунтування такого клопотання зазначено, що вперше касаційну скаргу було направлено 10 вересня 2020 року, тобто у строк передбачений КАС України, проте ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року касаційну скаргу було повернуто скаржника у зв'язку з не зазначення підстав для касаційного оскарження відповідно до частини 4 статті 328 КАС України.
13 жовтня 2020 року повернуту касаційну скаргу було отримано скаржником.
17 жовтня 2020 року касаційно скаргу було направлено повторно до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Пунктом 3 статті 329 КАС України встановлено, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
За наведених обставин суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, в зв'язку з чим такий строк слід поновити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 КАС України Суд, -
1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.
3. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року у справі №240/11030/19.
4. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко