ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 листопада 2020 року м. Київ № 640/19811/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування звукозаписувальним засобом адміністративну справу
за позовом Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі також - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Марченко Ольги Андріївни, щодо накладення арешту на грошові кошти від 11.08.2020 року (ВП № 60215979) в частині накладення арешту на грошові кошти Комунальне підприємство "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26199708), що містяться на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Ощадбанк»;
- зобов'язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції утриматись від вчинення дій щодо накладення арешту на грошові кошти що містяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_2 відкритому в АТ «Ощадбанк», та з якого здійснюється виплата заробітної плати, при примусовому виконанню рішень судових органів щодо стягнення коштів на користь юридичних та фізичних осіб з Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26199708).
В обґрунтування адміністративного позову позивачем зазначено, що КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) має відкритий рахунок в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , який має спеціальний режим використання - призначений виключно для виплати заробітної плати.
В межах виконавчого провадження №60215979 державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Марченко Ольгою Андріївною винесено постанову від 11.08.2020 року про арешт коштів боржника - позивача, зокрема, рахунку позивача в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 .
Позивач вважає накладений арешт в частині арешту цього рахунку протиправним зважаючи на спеціальний режим цього рахунку, з огляду на що, просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 28.09.2020 року. Пунктами 5, 6 резолютивної частини ухвали витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії виконавчого провадження ВП №60215979. Зобов'язано відповідача подати до суду належним чином засвідчені копії виконавчого провадження ВП №60215979 та відзив відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, який, з урахуванням вимог статей 269, 287 КАС України у строк до 24.09.2020 року таким чином, щоб у вказану дату витребувані матеріали знаходились у канцелярії суду.
У судове засідання 28.09.2020 року сторони не прибули.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Разом з тим, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідачем вимоги пунктів 5, 6 Кодексу адміністративного судочинства України в строк, встановлений судом, не виконано, витребуваних матеріалів виконавчого провадження не подано; заяв, клопотань в порядку статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України не подано. Разом з тим, судом встановлено відсутність відомостей про вручення відповідачу повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
З огляду на встановлені судом обставини, що унеможливлюють розпочати розгляд справи по суті, суд дійшов висновку поставити на вирішення питання про повторне витребування доказів у відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2020 року витребувано повторно у Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ належним чином засвідчені копії виконавчого провадження ВП №60215979. Уповноважено адвоката КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Мироненко Олену Миколаївну (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 27.08.2009 року №3837) одержати у Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ засвідчені належним чином матеріали виконавчого провадження №60215979 із супровідним листом з метою їх доставлення до суду та подальшого їх приєднання до матеріалів адміністративної справи №640/19811/20; належним чином засвідчені копії витребуваних документів доставити до канцелярії суду (адреса: 01051, м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, корпус А) до 09.10.2020 року. Наступне судове засідання призначено 05.11.2020 року.
Через канцелярію суду 09.10.2020 року уповноваженим судом на отримання витребуваних документів представником позивача подано матеріали виконавчого провадження №60215979 на 53 арк.
Через канцелярію суду 12.10.2020 року представником позивача подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
У клопотанні представником позивача повідомлено, що 29.09.2020 року у зв'язку із закінченням виконавчого провадження №60215979, арешт з коштів боржника, застосований постановою від 11.08.2020 року знято.
Водночас, позивач просить суд задовольнити позовну вимогу про зобов'язання відповідача утриматись від вчинення дій щодо накладення арешту на грошові кошти що містяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 відкритому в АТ «Ощадбанк», обґрунтовуючи тим, що у провадженні судів (Господарському суді міста Києва, Святошинському районному суді міста Києва, Шевченківському районному суді міста Києва, Дніпровському районному суді міста Києва) перебувають ряд судових справ про стягнення з КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) коштів загалом на суму 2 696 093,00 грн., а можливий арешт грошових коштів на рахунку № НОМЕР_1 , блокує роботу підприємства.
Через канцелярію суду 02.11.2020 року представником позивача подано клопотання про приєднання доказів, а саме, листа Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ від 19.10.2020 року №175628, відповідно до змісту якого, адвокату позивача повідомлено, що станом на 19.10.2020 року державним виконавцем здійснюються заходи примусового виконання щодо трьох виконавчих проваджень, боржником за яким є КП «Київблагоустрій» на загальну суму 321 711,33 грн.
У судове засідання 05.11.2020 року сторони не прибули, з огляду на що, згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до частини четвертої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Між ПАТ «Державний ощадний банк України» (далі також - Банк) та КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укладено Договір від 26.05.2017 року №2 про надання послуг по зарахуванню та виплаті заробітної плати та інших виплат через поточні рахунки фізичних осіб (працівників організації) з використанням платіжних карток.
КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в АТ «Ощадбанк» відкрито рахунок № НОМЕР_1 призначений для виплати заробітної плати.
З метою примусового виконання виконавчого листа від 27.09.2019 року №759/13924/18, виданим Святошинським районним судом міста Києва, за яким боржником визначено КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Марченко Ольгою Андріївною (далі також - державний виконавець) від 17.10.2019 року відкрито виконавче провадження №60215979.
Відповідно до відповіді на запит державного виконавця від 09.06.2020 року №81293777 до ДФС України щодо наявних у боржника КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) рахунків, у такому переліку вказано, зокрема, номер рахунку № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк».
Постановою державного виконавця від 11.08.2020 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та / або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 376 958, 64 грн.
Відповідно до супровідного листа відповідача, цю постанову направлено, зокрема, до АТ «Укрексімбанк», АТ «Ощадбанк», АТ «Банк Кредит Дніпро».
Вважаючи постанову державного виконавця від 11.08.2020 року про арешт коштів боржника (ВП № 60215979) в частині накладення арешту на грошові кошти Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26199708), що містяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Ощадбанк», протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 1 Закону України 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону №1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Статтею 56 Закону №1404 передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону №1404 заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону №1404 не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону №1404 виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону №1404 виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону №1404 підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
З наведених норм права висновується, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону №1404 повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону №1404.
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону №1404).
Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб'єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.
Зазначену правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 року у справі №905/361/19.
З матеріалів справи та копії матеріалів виконавчого провадження №60215979 судом встановлено, що рахунок боржника №UA 29 32266900000 2600 4300 174657, відкритому в АТ «Ощадбанк», на кошти на якому виконавцем накладено арешт, є поточним рахунком боржника, якій використовується для виплати заробітної плати та зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.
Крім того, АТ «Ощадбанк», на яке нормами статті 52 Закону №1404 покладено обов'язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця від 11.08.2020 року про накладення арешту на кошти боржника на рахунку № НОМЕР_1 виконано. Зазначене свідчить про те, що банком спростовано твердження позивача щодо спеціального режиму цього рахунку та коштів на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.
Разом з тим кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).
Так, приписами частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 року, визначено, що ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю України, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю».
Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.
Згідно із частиною п'ятою статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
З наведених норм права вбачається, що зобов'язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов'язаннями суб'єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.
У разі виникнення в боржника зобов'язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.
Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону №1404 на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов'язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов'язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.
З матеріалів справи та копії матеріалів виконавчого провадження №60215979 судом встановлено відсутність звернень боржника до державного виконавця про зняття арешту з відповідної суми коштів на рахунку № НОМЕР_1 для виплати заробітної плати своїм працівникам із зазначенням конкретної суми коштів із документами, підтверджуючими ці обставини.
Суд зауважує, що до позовної заяви в якості додатків позивачем долучено Заяву про заняття арешту з коштів боржника від 18.08.2020 року №064/222-2920 та Повторну заяву про зняття арешту з коштів боржника від 20.08.2020 року №064/222-3048, адресовані Шевченківському районному відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Разом з тим, суд зауважує наступне.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із статтями 74, 75 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Ознайомившись із долученими позивачем Заявою про заняття арешту з коштів боржника від 18.08.2020 року №064/222-2920 та Повторною заявою про зняття арешту з коштів боржника від 20.08.2020 року №064/222-3048, судом встановлено відсутність ознак їх направлення адресату та отримання заяв останнім (на кшталт відбитку штемпеля вхідної кореспонденції відповідача, поштового конверта або рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення).
Крім того, вказані заяви відсутні у копіях матеріалів виконавчого провадження №60215979.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави вважати ці заяви, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, достовірними доказами.
Отже, на переконання суду, позивач дійшов помилкового висновку щодо протиправності оскаржуваної постанови державного виконавця від 11.08.2020 року про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на грошові кошти Комунальне підприємство "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26199708), що містяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Ощадбанк» в межах виконавчого провадження №60215979, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині протиправності оскаржуваної постанови.
Крім того, з наданих відповідачем копій матеріалів виконавчого провадження №60215979 судом встановлено, що постановою державного виконавця від 29.09.2020 року закінчено виконавче провадження №60215979 на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону №1404 та припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Тобто, оскаржувана постанова державного виконавця від 11.08.2020 року про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Ощадбанк» втратила свою чинність, що також є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині скасування оскаржуваної постанови в частині накладення арешту на розрахунковий рахунок боржника № UA 29 32266900000 2600 4300 174657.
Щодо позовної вимоги зобов'язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції утриматись від вчинення дій щодо накладення арешту на грошові кошти що містяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_2 відкритому в АТ «Ощадбанк», та з якого здійснюється виплата заробітної плати, при примусовому виконанню рішень судових органів щодо стягнення коштів на користь юридичних та фізичних осіб з Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), суд зазначає наступне.
По-перше, якщо розглядати цю вимогу, як таку, що заявлена у межах виконавчого провадження № 60215979, то така вимога є похідною від першої позовної вимоги, у задоволенні якої судом відмовлено у повному обсязі у зв'язку із встановленням дотримання процедури та правомірності винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника в частині арешту грошових коштів, що містяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_2 .
Крім того, виконавче провадження №60215979 є закінченим, а постанова від 11.08.2020 року з 29.09.2020 року не спричиняє жодних юридичних наслідків для КП «Київблагоустрій», оскільки постанова від 11.08.2020 року про арешт коштів боржника втратила чинність.
З огляду на зазначене, заявлена позовна вимога є безпідставною та не підлягає задоволенню.
Разом з тим, з матеріалів справи судом встановлено, що необхідність в зобов'язанні відповідача утриматися від подальших дій з накладення арешту на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 обумовлено тим, що у провадженні судів (Господарському суді міста Києва, Святошинському районному суді міста Києва, Шевченківському районному суді міста Києва, Дніпровському районному суді міста Києва) перебувають судові справи про стягнення з КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) коштів загалом на суму 2 696 093, 00 грн., а можливий арешт грошових коштів на рахунку № НОМЕР_1 , блокує роботу підприємства. Крім того, у відповідача на виконанні перебувають три виконавчих провадження, боржником в яких є КП «Київблагоустрій».
Враховуючи зазначені обґрунтування позивача, суд звертає увагу останнього на наступне.
Статтями 8, 55 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційне право на судовий захист належить до невідчужуваних та непорушних. Частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви про розгляд навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене.
Таким чином, положення частини першої статті 55 Конституції України закріплює одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так й інших прав та свобод людини і громадянина. Кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства, має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді
Як зазначалося, статтею 55 Конституції України передбачено, що кожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб і службових осіб, а тому суд не має права відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передбачених законом, який це право обмежує.
Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законі інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд зауважує, що в даному випадку позовна вимога, яку просить задовольнити позивач, є вимогою на майбутнє, в той час, як захисту підлягає вже порушене право.
Крім того, суд зауважує позивачу, що зазначені в листі відповідача від 19.10.2020 року №175628 виконавчі провадження, в яких позивач є боржником, не є предметом спору у справі №640/19811/20, втім позивача не позбавлено права звернутися до суду із окремим позовом щодо оскарження дій, бездіяльності або рішень державного виконавця, якщо є відповідне порушене право, яке позивач прагне захисти.
Отже, судом встановлено, що право позивача не порушено Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині позовних вимог. Разом з тим, позивач скористався своїм правом на судовий захист та йому такий захист надано відповідно до способу захисту, обраного позивачем.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 205, 229, 241-246, 250, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 287, 293, 295 - 297 КАС України.
Згідно з частиною шостою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
Позивач: Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26199708, адреса: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська,31, корпус 2);
Відповідач: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ (код ЄДРПОУ 34967593, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110).
Повне рішення складено 05.11.2019 року.
Суддя Л.О. Маруліна