ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 листопада 2020 року м. Київ № 640/23187/20
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Кармазіна О.А., при секретарі судового засідання Патук А.С.,
за участі представника позивача - Літвінова Р.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заву відповідача щодо розгляду в порядку загального позовного провадження справи
за позовомОСОБА_1
до Державної податкової служби України
провизнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДР: 43005393), в якому просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України від 21.08.2020р. № 849-о «Про звільнення ОСОБА_1 »;
2) поновити ОСОБА_1 на державній службі за штатом Державної податкової служби України від 22.08.2020;
3) cтягнути з Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 22.08.2020 по дату фактичного поновлення ОСОБА_1 на державній службі або дату винесення рішення в даній адміністративній справі;
4) звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на державній службі за штатом Державної податкової служби України від 22.08.2020;
5) звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 суми заробітної плати в межах одного місяця.
Ухвалою від 05.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Враховуючи те, що дана справа не зазначена у виключному переліку категорій справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України), беручи до уваги предмет та підстави позову, характер спірних відносин, інші фактори, визначені ч. 3 ст. 257 КАС України, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначенням судового засідання.
Відповідачем подано клопотання, відповідно до якого він просить розглядати справу за правилами загального провадження, оскільки відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відповідач стверджує, що позивач належить до категорії «А», у зв'язку з чим справа, на думку заявника, підлягає розгляду за правилами загального провадження.
У зв'язку з цим суд знову звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".
Що стосується положень п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України, слід зазначити, що зазначена норма не знайшла своєї нормативної реалізації у вигляді процесуальних обмежень, визначених у положеннях ч. 4 ст. 257 чи у ч. 4 ст. 12 КАС України, а відтак положення п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України не є перешкодою для розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Більш того, положення п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України стосуються позивачів, які є службовими особами, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище, тобто норма стосується осіб, які мають статус такої службової особи на час звернення до суду.
У даному випадку, станом на час звернення до суду позивач не мав статусу такої службової особи, оскільки був звільнений, що додатково вказує на відсутність процесуальних обмежень для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
У даному випадку є очевидним, що дана справа не належить до справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 257 КАС України), так і не належить до категорії справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 12 КАС України).
Відтак, враховуючи вищенаведене та, як вже зазначалося, приписи ч. 3 ст. 257 КАС України суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого клопотання та до висновку про відмову у його задоволенні.
Керуючись вимогами ст. ст. 12, 257, 262, 260, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової служби України про розгляд справи за правилами загального провадження.
Продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Кармазін