ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 листопада 2020 року м. Київ № 640/8749/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до третя особаМіністерства внутрішніх справ України Міністерство оборони України
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа Міністерство оборони України, в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо розгляду заяви про виплату одноразової грошової допомоги інваліду ІІІ групи, майору у запасі ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути заяву та подані документи на виплату одноразової грошової допомоги та прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги майору у запасі ОСОБА_1 .
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії АВ №0427450 від 26.10.2015 в останнього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги з 01.10.2015. Скориставшись таким правом, позивач звернувся до Міністерства оборони через Київський міський військовий комісаріат із заявою та відповідним пакетом документів для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, однак у зв'язку з наданим Міністерством оборони України роз'ясненням щодо порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги позивач 23.08.2019 подав заяву до Міністерства внутрішніх справ України про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю ІІІ групи. У відповідь на заяву позивача Міністерство внутрішніх справ своїм листом від 25.10.2019 №22/12-Л-2034 повідомило про відсутність правових підстав для виплати одноразової грошової допомоги.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2020 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2020 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/8749/20 та визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2020 відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про розгляд справи №640/8749/20 в порядку загального позовного провадження.
Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 25.05.2020 від Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення, відповідно до яких останній зауважив, що відповідно до довідки до акту МСЕК серія АВ№0427450 ВІД 26.10.2015 позивачу первинно встановлено ІІІ групу інвалідності 26.10.2015. При цьому представник третьої особи зазначив про те, що на спірні правовідносини поширюється Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, приписи якого є аналогічними положенням Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", які мають застосовуватись до спірних правовідносин.
До суду 24.07.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Міністерство внутрішніх справ України заперечує проти позовних вимог з огляду на те, що позивач своїм правом на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням ІІІ групи інвалідності скористався поза межами трирічного строку, визначеного статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Крім того, представником відповідача наголошено також на тому, що повторне надання позивачу ІІІ групи інвалідності з 01.11.2018 не породжує права для призначення та виплати одноразової грошової допомоги з урахуванням приписів абзацу 2 пункту 3 Порядку №975.
Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив службу в Збройних Силах України та Міністерстві внутрішніх справ України з 24.08.1999 по 28.03.2011. Відповідно до посвідчення від 28.07.2011 серія НОМЕР_1 позивач має статус учасника бойових дій.
Так, 07.08.2008 під час патрулювання, в результаті підриву транспортного засобу на міні фугасного типу, позивач отримав закриті черепно-мозкові травми голови, забійну рвану рану м'ягких тканин потиличної ділянки голови, забій хребта в області Тh9-S1, закриту травму грудної клітини, забій м'ягких тканин, закриту травму живота з розривом куполу сліпої кишки та рвано-забійні рани правого плеча, що підтверджено довідкою Міністерства оборони України №3/24 від 10.08.2008. В подальшому проходив лікування медичних закладах Міністерства оборони України.
Відповідно до Витягу з Наказу від 28.03.2011 №380 о/с майора міліції ОСОБА_1 , начальника консультативного відділення - лікаря Центральної поліклініки Міністерства внутрішніх справ України з 01.04.2011 звільнено у запас Збройних Сил на підставі п. 64 "ж" (за власним бажанням).
Відповідно до Довідки до акту огляду МСЕК серії АВ №0427450 від 26.10.2015 позивачу надана третя група інвалідності з 01.10.2015 у зв'язку з вище зазначеним пораненнями, травмами, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби під час участі у бойових діях у складі миротворчих сил з строком до 31.10.2018 з призначенням перегляду на 20.12.2018.
Згідно з Довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності ЦМСЕК-1 міста Києва, серії АГ №0013994 від 30.10.2017 ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності 40 (сорок) відсотків у відповідності до постанови Кабінету Мінстрів України від 25.12.2013 №975 з причиною втрати професійної працездатності у зв'язку з травмою, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби під час участі у бойових діях у складі миротворчих сил на підставі акта огляду МСЕК №767б.
На підставі Довідки до акту огляду МСЕК серії АВ №0968971 від 20.12.2018 позивачу надана повторно третя група інвалідності з 01.11.2018 у зв'язку з вище зазначеним пораненнями, травмами, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби під час участі у бойових діях у складі миротворчих сил ООН з строком до 01.11.2020 з призначенням перегляду на 20.10.2020.
Як зазначено позивачем, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата 01.10.2015, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії АВ № від 26.10.2015.
Користуючись правом на отримання одноразової грошової допомоги позивач через Київський міський військовий комісаріат подав заяву та необхідний пакет документів до Міністерства оборони України для виплати йому одноразової грошової допомоги.
Київський міський військовий комісаріат, як орган який прийняв заяву про виплату одноразової грошової допомоги, направив її та додані до неї документи до Департаменту фінансів Міністерства оборони України та надав роз'яснення, адресовані заявнику ОСОБА_1 листом №ВСЗ/1541 від 04.07.2016, в яких зазначив про те, що майор медичної служби ОСОБА_1 має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ІІІ групи інвалідності з 26.10.2015 (травма, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби під час участі у бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975. Крім того, Київський міський військовий комісаріат у своєму листі повідомив позивача про те, що оскільки ОСОБА_1 звільнений з військової служби із внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, він має звернутися з вищезазначеним питанням до Міністерства внутрішніх справ України з огляду на те, що особам, які проходили службу в Міністерстві внутрішніх справ України виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється Міністерством оборони України.
Враховуючи наведені обставини, позивач із заявою від 23.08.2019 звернувся до Департаменту персоналу організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України, в якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що він отримав ІІІ групу інвалідності в результаті травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі ОСОБА_2 та звільнений з військової служби із внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України. До заяви позивачем додано наступні документи: паспорт № НОМЕР_2 , виданий 22.05.2018; витяг з ЄДДР щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; військовий квиток серії НОМЕР_4 ; трудова книжка серії НОМЕР_5 ; послужний список; Витяг з наказу №380 о/с від 28.03.2011; Довідка №392 від 01.10.2008; Довідка №3/24 від 10.08.2008 про обставини травми; Витяг з протоколу засідання ЦВЛК Протокол №2384 від 20.08.2014; Довідка про результати виявлення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ №0013994; Довідка до акта огляду МСЕК серії АВ №0643964; Довідка до акта огляду МСЕК серії АВ №0968971; посвідчення інваліда 3-ї групи серії НОМЕР_6 ; посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 - 1 арк.; лист вих. №ВСЗ/1541 від 04.07.2016; лист Департаменту фінансів МО України №248/3/6/3490 від 19.08.2016.
Листом від 21.10.2019 №22/1/2-Л-2034 відповідач Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України повідомив ОСОБА_1 про те, що його заяву від 23.08.2019 з додатками надіслано до Департаменту фінансово-облікової політики для подальшого розгляду. Про її розгляд позивача буде проінформовано додатково.
Листом від 25.10.2019 №22/1/2-Л-2034 відповідач повідомив позивача про те, що на підставі норм пунктів 2, 5 Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов'язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1994 №290, підстав для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідач не вбачає.
На думку позивача, відповідач направляючи таку відповідь (лист від 25.10.2019 №22/1/2-Л-2034), порушив порядок розгляду відповідних заяв, а тому такий лист не може створювати будь-яких правових наслідків та не може бути предметом оскарження в установленому порядку, оскільки така відповідь є фактом бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У зв'язку із зазначеним, вважаючи дії відповідача щодо неналежного розгляду заяви позивача від 23.08.2019 протиправними, останній звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.
У відповідності до частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі по тексту - Закон №2011-XII) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
У відповідності до частини дев'ятої статті 16-3 Закону №2011-XII порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту - Порядок №975).
Пунктом 6 вказаного Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІІ групи.
У відповідності до пункту 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Відповідно до пункту 17 Порядк №975 особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу Міністерства внутрішніх справ України від 28.03.2011 №380 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби на підставі п. 64 "ж" (за власним бажанням).
При цьому, з вказаного наказу також вбачається, що вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні складає 11 років 08 місяців 05 днів.
Наведене свідчить про те, що позивач проходив службу в Міністерстві внутрішніх справ України, на яке, з урахуванням положень Порядку №975 та роз'яснень, викладених в листі від 19.08.2015 №248/3/6/3490, покладено обов'язок з приводу вирішення питання щодо виплати одноразової грошової допомоги позивачу.
Як зазначив відповідач у своєму листі від 25.10.2019 №22/1/2-Л-2034, згідно з протоколом засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців, ОСОБА_1 отримав травму у 2008 році під час проходження служби в Міністерстві оборони України.
Однак суд з наведеними доводами не погоджується з огляду на те, що відповідно до Витягу з наказу від 28.03.2011 №380 о/с позивача звільнено саме з органів Міністерства внутрішніх справ з вислугою років на день звільнення - 11 років 08 місяців 05 днів.
При цьому, з Протоколу від 20.08.2014 №2384 не вбачається, що підставою встановлення ІІІ групи інвалідності позивачу слугував факт проходження військової служби позивачем в Міністерстві оборони України.
Крім того, з наданих роз'яснень, викладених в листі від 19.08.2016 №248/3/6/3490 вбачається, що Міністерство оборони України не мало повноважень розглядати та приймати рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ІІІ групи інвалідності, а тому доводи відповідача щодо отримання ІІІ групи інвалідності під час проходження служби в Міністерстві оборони України є необгрунтованими.
Як свідчать матеріали справи, позивач звертаючись до відповідача із заявою від 23.08.2019 просив здійснити йому виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що він отримав ІІІ групу інвалідності в результаті травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі ОСОБА_2 та звільнений з військової служби саме із внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справи Украни.
З вказаної заяви також вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача щодо здійснення виплати одноразової грошової допомоги на підставі Порядку №975, врахувавши також роз'яснення, викладені в листі від 19.08.2016 №248/3/6/3490.
При цьому, надаючи відповідь на заяву позивача, відподач керувався Положенням про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов'язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1994 №290.
Наведене свідчить про те, що документи позивача відповідачем, фактично, розглянуті не були, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про прийняття відповідного рішення комісією відповідача у відповідності до Порядку №975.
З огляду на це, суд приходить до висновку, не надаючи при цьому оцінку наявності/відсутності права у позивача на отримання спірної допомоги, що в межах даного спору наявний факт бездіяльності відповідача щодо розгляду поданих документів у відповідності до чинного законодавства.
Належним способом захисту порушеного права суд вважає зобов'язання Міністерства оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.08.2019 та подані до неї документи у відповідності до вищезазначених положень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправної бездіяльності Міністерства внутрішніх справ України щодо розгляду заяви про виплату одноразової грошової допомоги інваліду ІІІ групи, майору у запасі ОСОБА_1 та зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.08.2019 та подані до неї документи на виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25 грудня 2013 року № 975.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання щодо вирішення судових витрат вирішенню не підлягає.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо розгляду заяви про виплату одноразової грошової допомоги інваліду ІІІ групи, майора у запасі ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України (01061, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 23.08.2019 та подані до неї документи на виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25 грудня 2013 року № 975.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іщук І.О.