ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
04 листопада 2020 року м. Київ № 640/19572/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши без виклику учасників справи клопотання представника Офісу великих платників податків Державної податкової служби про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у адміністративній справі
за позовомПублічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. І. Приходька, 141)
Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11)
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної податкової служби України щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення на рахунок Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 6 400 436,00 грн.;
зобов'язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби України підготувати висновок про повернення Публічному акціонерному товариству "Кременчуцький сталеливарний завод" надміру сплачених грошових: зобов'язань з податку на прибуток у сумі 6 400 436,00 грн. на підставі заяви Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" від 21.04.2020 року № 9085078457 та направити його до Головного управління державної казначейської служби України в Полтавській області.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2020 року вказану справу прийнято до провадження суддею Погрібніченко І.М. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
02 жовтня 2020 року представником Офісу великих платників податків Державної податкової служби подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Дане клопотання обґрунтовано тим, що для повного і всебічного встановлення обставин справи №640/19572/20 необхідним є її розгляд за правилами загального позовного провадження з огляду на предмет позовних вимог (поверненням платнику податків значної суми у розмірі 6 400 436,00) та необхідність детального дослідження значного обсяг, доказів, в т.ч. податкової інформації, отриманої від інших ДПІ.
Поряд з цим, позивач звертав увагу, що розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження позбавляє його права на касаційне оскарження рішення/рішень.
Розглянувши матеріали справи та вказане клопотання позивача, суд зазначає наступне.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".
У той же час, спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених ч. 4 ст. 12 КАС України та надають суду право їх розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а позивачем не наведено достатніх доводів, які б вказували на існування обставин доцільності розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження.
При цьому, щодо доводів відповідача, про те, що розгляд даної справи в порядку спрощеного провадження без виклику осіб, позбавляє його права на касаційне оскарження, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню:
1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;
2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, дана норма не містить однозначної заборони щодо подачі та розгляду касаційної скарги щодо рішень суду, винесених в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Тобто, дана норма не містить абсолютного характеру, а тому доводи позивача в даній частині також не приймаються судом до уваги.
Згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши клопотання позивача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, тощо, беручи до уваги п. 20 ч. 1 ст. 4 та ч. 6 ст. 12 КАС України, суд дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляд в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.
Керуючись статтями 12, 243, 248, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити представнику Офісу великих платників податків Державної податкової служби в задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Погрібніченко